27.02.2025 Справа № 908/446/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», 01011, м. Київ, вул. Алмазова, буд. 4-а
до відповідача 1 Селянського (фермерського) господарства «Аркос», 71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, просп. Поштовий, буд. 25 «З»
до відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3
про стягнення коштів
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до відповідачів Селянського (фермерського) господарства «Аркос», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованість за кредитним договором № 011/10892/00978404 від 14.01.2021 у розмірі 1 015 866,67 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 701 289,67 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 314 577,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025, справу № 908/446/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 27.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/446/25, присвоєно справі номер провадження 15/6/25. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.03.2025.
Разом із матеріалами позовної заяви від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер в ДРРП 2282523880000); квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер в ДРРП 33885832227); земельну ділянку за кадастровим № 3220887602:03:001:0120, площею 0,15 га (реєстраційний номер в ДРРП 2407815232208), які належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що для забезпечення виконання рішення Господарського суду Запорізької області по даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на нерухоме майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів Позивача у даній справі. Зважаючи на те, що на спірному майну відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження відповідачем, останній, без жодних перешкод, може його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів позивача у даній справі. Окремо звертає увагу суду, про неможливість подання прямих доказів щодо підготовки та наміру ОСОБА_1 відчужити вказане вище з метою унеможливити виконання ймовірного судового рішення у даній справі, так як про такі дії відповідачі не повідомляють сторін по справі. Проте, зважаючи на ухилення від сплати щомісячних платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором при наявності підтверджених обставин ведення бізнесу та отримання доходів на підконтрольній Україні території, вважає достатньою підставою для доказування утруднення подальшого виконання рішення суду. Отже, існує реальна потреба в застосуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , що забезпечить реальне виконання судового рішення по даній справі, оскільки у випадку відчуження майна відповідачем призведе до порушення прав та інтересів позивача та завдасть останньому значних матеріальних збитків.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану Запорізькою міською радою заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї документи відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків, що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких позивачем подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких подано заяву, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову - забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.
Отже, заходи забезпечення позову, із заявою про застосування яких позивач звернувся до суду, є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
Керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі № 908/446/25, задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер в ДРРП 2282523880000);
- квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер в ДРРП 33885832227);
- земельну ділянку за кадастровим № 3220887602:03:001:0120, площею 0,15 га (реєстраційний номер в ДРРП 2407815232208), що належать на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Алмазова, буд. 4-а; ідентифікаційний код юридичної особи 14305909)
Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала підписана 27.02.2025.
Ухвала набрала законної сили 27.02.2025.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя І. С. Горохов