20 лютого 2025 року м. Харків Справа № 913/389/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від 1-го відповідача - не з'явився;
від 2-го відповідача - не з'явився,
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро, (вх.№3026 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі №913/389/24 (суддя Вінніков С.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 28.11.2024)
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро,
до 1-го відповідача: Приватного підприємства "Будівельник-Ран", м.Рубіжне Луганської області,
до 2-го відповідача: ОСОБА_1 , м.Рубіжне Луганської області,
про стягнення 3918278,18грн.,
11.09.2024 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельник-Ран", та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №N50.73.0000000063 в сумі 3918278,18грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2450000,00грн., заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 31.07.2024 в сумі 1468278,18грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання ПП "Будівельник-Ран" зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 10.09.2021 №N50.73.0000000063, а також неналежне виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки від 10.09.2021 №N70.73.0000000115, укладеним між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 .
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі №913/389/24 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Будівельник-Ран" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитом в сумі 2450000,00грн., за процентами за користування кредитом в сумі 291175,06грн.; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з Приватного підприємства "Будівельник-Ран" на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" витрати на надання правової допомоги адвоката в сумі 5246,90грн., судовий збір у сумі 16447,05грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" витрати на надання правової допомоги адвоката в сумі 5246,90грн., судовий збір у сумі 16447,05грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що позичальником (1-им відповідачем) в передбачені договором строки повернення траншів відповідну заборгованість погашено не було, тобто має місце неналежне виконання 1-им відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором. Доказів протилежного матеріали справи не містять, отже наявні правові підстави для стягнення з 1-го відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.0000000063 за тілом кредиту в сумі 2450000,00грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом в сумі 1468278,18грн. за період з 03.02.2022 по 31.07.2024, суд дійшов висновку про те, що банком було невірно визначені періоди нарахування процентів за наданими траншами (поза межами строку кредитування), у зв'язку із чим, позовні вимоги у відповідній частині задовольнив частково за період з 03.02.2022 до 12.08.2022 в сумі 291175,06грн.
Крім того, враховуючи умови договору поруки від 10.09.2021 №70.73.000000115, укладеного між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання 1-им відповідачем умов кредитного договору, та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення траншів та сплати процентів за користування ними, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність солідарного обов'язку у 2-го відповідача з погашення існуючої заборгованості.
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі №913/389/24 в частині часткової відмови у стягнення процентів, судового збору та витрат на правову допомогу, змінити в даній частині рішення суду та задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості в повному обсязі; стягнути на користь АТ "А-Банк" судові витрати пов'язані з поданням даної апеляційної скарги в розмірі судового збору. Також апелянт просить суд розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також умовам укладеного між позивачем та 1-им відповідачем кредитного договору, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №913/389/24 витребувано у господарського суду Луганської області матеріали справи №913/389/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
30.12.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі 913/389/24; встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 20.02.2025 о 09:45 годині.
Враховуючи, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.09.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (надалі - банк) та Приватним підприємством "Будівельник-Ран" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір №50.73.0000000063 в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами (надалі - кредитний договір т.1 а.с.9-14), відповідно до умов якого вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія. В рамках відновлювальної кредитної лінії надаються грошові кошти (далі - кредит або транш) в розмірі та на умовах, передбачених цим договором. Кредитні кошти надаються банком окремими частинами - траншами. Сума запитуваного позичальником траншу не може перевищувати ліміт кредитної лінії, зазначений в п.А.2 цього договору, зменшений на суму фактичної заборгованості позичальника за цим договором (пункт А.1 договору).
Відповідно до пункту А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 2450000,00грн., в тому числі на наступні цілі: у розмірі 2450000,00грн. на поповнення обігових коштів.
Кредит надається на термін: 24 місяців з дати укладення договору. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 08.09.2023 (пункт А.3 кредитного договору).
Згідно з пунктом А.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів - 19,9% річних, строком до 90 днів - 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів - 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.
Датою оплати процентів є 25-е число місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору) (пункт А.8 кредитного договору).
У відповідності до пункту 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувача.
Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.13, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (пункт 4.1 кредитного договору).
Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
В пункті 6.4 кредитного договору сторони погодили, що дія договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору.
08.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору №50.73.0000000063 (т.1 а.с.25), якою сторони погодили викласти пункт А.5 кредитного договору в новій редакції:
Кожен транш надається позичальнику на підставі поданої ним заяви за формою, викладеною у додатку №1 до цього договору. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, до спливу зазначеного у заяві строку надання кредиту (до 60 днів, 90 днів чи 180 днів відповідно) з моменту її виникнення за кожним окремим траншем. Сторони погодили можливість використання клієнтом системи дистанційного обслуговування "А24 Бізнес" для подання заяви, якщо банком надається така технічна можливість. Сторони визнають, що сформована через систему дистанційного обслуговування "А.24 Бізнес" заява матиме таку саму юридичну силу, як і підписана власноручно на паперовому носії. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та банку, подає до банку заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або створеним банком удосконаленим електронним підписом".
В забезпечення виконання умов кредитного договору, 10.09.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки №70.73.000000115 шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами (надалі - договір поруки т.1 а.с.17-18), відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "Будівельник-Ран" (боржником) зобов'язань за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.000000063 з повернення кредиту з лімітом 2450000,00грн., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2450000,00грн. на поповнення обігових коштів, додатково сплаченої винагороди у розмірі 0,5% від суми кожного траншу в рамках ліміту по кредитному договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно з пунктом 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Звертаючись до суду з відповідним позовом банк зазначав, що у відповідності до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до нього на підставі заяв позичальника позичальнику було видано кредит у вигляді окремих траншів у загальній сумі 2450000,00грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями меморіальних ордерів (т.1 а.с.38-41).
Проте, позичальник заборгованість за отриманими траншами в добровільному порядку не повернув, що і стало підставою для звернення 11.09.2024 Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельник-Ран" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №N50.73.0000000063 в сумі 3918278,18грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2450000,00грн., заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 31.07.2024 в сумі 1468278,18грн. (т.1 а.с.1-68).
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.102-110).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Як було зазначено вище, відповідно до пункту А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 2450000,00грн., в тому числі на наступні цілі: у розмірі 2450000,00грн. на поповнення обігових коштів.
У відповідності до пункту 1.1 кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувача.
На виконання умов пунктів А.2, 1.1 кредитного договору банком на підставі відповідних заяв позичальника на видачу кредитних коштів з терміном повернення траншів до 180 днів було видано грошові кошти в загальній сумі 2450000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 03.02.2022 №TR.21931883.29380.70198 на суму 100000,00грн., від 08.02.2022 №TR.22003460.25581.70198 на суму 1270000,00грн., від 11.02.2022 №TR.22051997.19436.64999 на суму 500000,00грн., від 15.02.2022 №TR.22107242.22199.70198 на суму 200000,00грн., від 16.02.2022 №TR.22127337.22348.64999 на суму 100000,00грн., від 16.02.2022 №TR.22138688.33538.64999 на суму 100000,00грн., від 17.02.2022 №TR.22138968.19018.64999 на суму 180000,00грн. (т.1 а.с.38-41).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом А.3 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається на термін: 24 місяців з дати укладення договору. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 08.09.2023.
Відповідно до пункту А.5 кредитного договору у редакції додаткової угоди від 08.02.2022 кожен транш надається позичальнику на підставі поданої ним заяви за формою, викладеною у додатку №1 до цього договору. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, до спливу зазначеного у заяві строку надання кредиту (до 60 днів, 90 днів чи 180 днів відповідно) з моменту її виникнення за кожним окремим траншем. Сторони погодили можливість використання клієнтом системи дистанційного обслуговування "А24 Бізнес" для подання заяви, якщо банком надається така технічна можливість. Сторони визнають, що сформована через систему дистанційного обслуговування "А.24 Бізнес" заява матиме таку саму юридичну силу, як і підписана власноручно на паперовому носії. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та банку, подає до банку заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або створеним банком удосконаленим електронним підписом.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви на видачу кредитних коштів направлялись позичальником банку через систему дистанційного обслуговування "А24 Бізнес" та підписувались кваліфікованим електронним підписом (т.1 а.с.27-33).
Так, в заяві від 03.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 100000,00грн., дата видачі - 03.02.2022, дата погашення - 01.08.2022.
В заяві від 08.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 1270000,00грн., дата видачі - 08.02.2022, термін траншу - до 180 днів.
В заяві від 11.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 500 000 грн 00 коп., дата видачі - 11.02.2022, термін траншу - до 180 днів.
В заяві від 15.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 200000,00грн., дата видачі - 15.02.2022, термін траншу - до 180 днів.
В подальшому, 16.02.2022 позичальником на адресу банку направлено три заяви на видачу траншів: у першій (10:27) просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 100000,00грн., дата видачі - 16.02.2022, термін траншу - до 180 днів; у другій (16:07) просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 100000,00грн., дата видачі - 16.02.2022, термін траншу - до 180 днів; у третій (16:30) просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання - на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) - 180000,00грн., дата видачі - 16.02.2022, термін траншу - до 180 днів.
Відповідно до пункту 2.1.2 кредитного договору банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.1, 2.2.13 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини траншу) позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню заяву згідно з додатком №1 до цього договору із зазначенням суми кредиту та терміну його надання.
Транш надається банком позичальнику на строк, зазначений в заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Транш надається позичальнику в тому випадку, якщо заява, подана позичальником, відповідає умовам цього договору та погоджена банком. Позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за отриманим траншем в дату, зазначену у заяві. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини траншу згідно з умовами цього договору виникають у банку зі дня надання позичальником розрахункових документів (згідно з додатком №1 до цього договору) на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.2.4.2 та з урахуванням п.1.1 цього договору. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини траншу на сплату страхових та/або інших платежів виникають у банку у випадку непред'явлення позичальником документів, підтверджуючих сплату чергових страхових та/або інших платежів за рахунок інших джерел.
Як було зазначено вище, банком у відповідності до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до нього на підставі заяв позичальника позичальнику було видано кредит у вигляді окремих траншів в загальній сумі 2450000,00грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями меморіальних ордерів (т.1 а.с.38-41).
Позичальник зобов'язався відповідно до пункту 2.2 кредитного договору: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору (пп.2.2.1 п.2.2 кредитного договору); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору (пп.2.2.2 п.2.2 кредитного договору); погашати заборгованість з оборотністю згідно з п.А.5 цього договору (пп.2.2.3 п.2.2 кредитного договору); повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2 цього договору (пп.2.2.4 п.2.2 кредитного договору).
Згідно з пунктом 4.5 кредитного договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п.2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.
Умовами пункту 6.4 кредитного договору сторони погодили, що дія договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору.
З аналізу умов укладеного між сторонами договору вбачається, що визначення "кредит" та "транш" мають різні значення та строки їх виконання.
Так, "кредит" - це грошова сума, яка може бути надана банком у межах ліміту цього договору протягом 24 місяців з дати укладення договору (п.п.А.1, А.2, А.3, 1.2 кредитного договору) та має бути повернута у строк до 10.09.2023 за умови, якщо у відповідності до п.6.4 кредитного договору дія договору не буде продовжена.
Транш - це частина кредиту, яка надається банком позичальнику на підставі його заяви про видачу кредитних коштів, за формою, визначеною у додатку №1 до додаткової угоди від 08.02.2022 до кредитного договору, на строк зазначеній у відповідній заяві та має бути повернута після його закінчення (п.п.А.1, А.5, 2.1.2).
Позичальником в поданих заявах на видачу траншів було визначено строк надання траншу - до 180 днів, до спливу якого транш має бути повернутий.
В свою чергу, банк, переказуючи грошові кошти позичальнику, погодився із зазначеними останнім у заявах на видачу траншів умовами.
Отже, сторонами кредитного договору було чітко визначено строки повернення кредитних коштів за наданими траншами - в дату, зазначену у заяві (п.п.А.5, 2.1.2 кредитного договору), тобто до 180 днів.
При цьому, кожний наданий банком у період з 03.02.2022 по 17.02.2022 транш є окремим зобов'язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, яке має свій строк виконання.
Підсумовуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що граничними строками повернення кредитних коштів за наданими на підставі: заяви від 03.02.2022 №15 на суму 100000,00грн. є 01.08.2022, заяви від 08.02.2022 на суму 1270000,00грн. - 05.08.2022 (враховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 07.08.2022 було небанківським днем - неділя); заяви від 11.02.2022 на суму 500000,00грн. - 09.08.2022, заяви від 15.02.2022 на суму 200000,00грн. - 12.08.2022 (враховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 13.08.2022 було небанківським днем - субота); заяв від 16.02.2022 на суму 100000,00грн., 100000,00грн., 180000,00грн. - 12.08.2022 (враховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 14.08.2022 було небанківським днем - неділя).
З огляду на відсутність станом на 10.09.2023 (після закінчення 24 місяців з дати укладення договору) заяв жодної із сторін про припинення кредитного договору, він продовжив свою дію з 11.09.2023 ще на 12 календарних місяців, тобто до 10.09.2024.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що позичальником у передбачені договором строки повернення траншів відповідну заборгованість погашено не було, тобто має місце неналежне виконання 1-им відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, доказів протилежного матеріали справи не містять, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з 1-го відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.0000000063 за тілом кредиту в сумі 2450000,00грн.
Судова колегія зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції у відповідній частині не оскаржено учасниками справи, а отже, не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 1468278,18грн. за період з 03.02.2022 по 31.07.2024, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом А.7 кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів - 19,9% річних, строком до 90 днів - 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів - 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.
Датою оплати процентів є 25-е число місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору) (пункт А.8 кредитного договору).
Як було зазначено вище, транші надавались позичальнику зі строком повернення до 180 днів, відповідно розмір процентів за користування кредитом є фіксованим та складає 23,9% річних.
Проте, проценти за користування кредитом в межах наданих траншів позичальником сплачено не було, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом в сумі 1468278,18грн. за період з 03.02.2022 по 31.07.2024, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що банком було невірно визначені періоди нарахування процентів за наданими траншами.
Так, останнім днем для нарахування процентів за користування кредитом наданим:
-за заявою на видачу кредитних коштів від 03.02.2022 з траншем в сумі 100000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 01.08.2022 (період нарахування складає з 03.02.2022 до 01.08.2022; розмір процентів - 11950,00грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 08.02.2022 з траншем в сумі 1270000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 05.08.2022 (період нарахування складає з 08.02.2022 до 05.08.2022; розмір процентів - 150921,87грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 11.02.2022 з траншем в сумі 500000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 09.08.2022 (період нарахування складає з 11.02.2022 до 09.08.2022; розмір процентів - 59749,96грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 15.02.2022 з траншем в сумі 200000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 15.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів - 23767,25грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (10:27) з траншем в сумі 100000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів - 11817,24грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (16:07) з траншем в сумі 100000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів - 11817,24грн.);
-за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (16:30) з траншем в сумі 180000,00грн. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів - 21151,50грн.);
Нарахування процентів після вказаних дат є неправомірним, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, в якій Суд вказав, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 12.08.2022 в сумі 291175,06грн.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі №913/389/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 28.11.2024 у справі №913/389/24 залишити без змін.
Повна постанова складена 27.02.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий