вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" лютого 2025 р. Справа№ 910/10183/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,
представників сторін:
від позивача: Прохоренко М.М. (в залі суду),
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 (повний текст складено 28.10.2024)
у справі № 910/10183/24 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (далі - ТОВ «Енера Чернігів», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило (з урахуванням заяви від 11.10.2024 про зменшення розміру позовних вимог) стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», Компанія) 8 321 085, 56 грн заборгованості за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, 73 944, 53 грн 3% річних та 189 883, 08 грн інфляційних втрат.
На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на неналежне виконання Компанією зобов'язань за договором від 25.07.2019 № 0156-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел в частині своєчасної оплати вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Енера Чернігів» 8 321 085,56 грн основного боргу, 73 944,53 грн 3% річних, 189 883,08 грн інфляційних втрат та 103 018,96 грн судового збору.
За надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період травень-червень 2024 року Компанія здійснила оплату частково, а саме: акт №5 від 31.05.2024 на суму 9 648 928,43 грн було оплачено 28.06.2024 у розмірі 4 824 464,22 грн, акт №6 від 30.06.2024 на суму 7 422 277,80 грн оплачено 06.08.2024 у розмірі 1 484 455,56 грн.
Доказів вчасної та повної оплати за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період травень-червень 2024 року Компанія не надала. Факт наявності заборгованості у розмірі 8 321 085,56 грн (з урахуванням часткових оплат та з урахуванням поданих Товариством заяв про зменшення розміру позовних вимог) підтверджується матеріалами справи та Компанією не спростований.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог Товариства про стягнення з Компанії заборгованості за спожиті послуги за період травень-червень 2024 року у розмірі 8 321 085,56 грн.
З огляду на відсутність доказів належної сплати відповідачем вартості послуги зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суд дійшов висновку, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» порушило договірне зобов'язання в цій частині, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм ст. 625 ЦК України.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановив його правильність, у зв'язку з чим вважав правомірним нарахування ПрАТ «НЕК «Укренерго» 73 944,53 грн 3% річних та 189 883,08 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024, ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить закрити провадження у справі №910/10183/24 в частині стягнення 982 590,80 грн основного боргу, скасувати рішення в частині стягнення з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Енера Чернігів» 8 321 085,56 грн основного боргу, 73 944,53 грн 3% річних, 189 883,08 грн інфляційних втрат та 103 018,96 грн судового збору та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у зазначеній вище частині.
Скаржник вважає, що суд: не з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 277 ГПК України.
Апелянт зазначає, що тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії, що діяв у 2023 році, був затверджений постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго». Відповідно до затвердженої структури тарифу в його розрахунок включено витрати на виконання НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (для приватних домогосподарств) у розмірі 5 668 576,00 грн (без ПДВ).
Тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії на 2024 році був затверджений постановою НКРЕКП №2322 від 09.12.2023 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії «НЕК «Укренерго» на 2024 рік». Відповідно до затвердженої структури тарифу в його розрахунок включено витрати на виконання НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (для приватних домогосподарств) у розмірі 3 929 409,00 грн (без ПДВ).
Відповідач стверджує, що значні суми боргів учасників ринку за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії не давали і не дають йому можливості вчасно здійснювати розрахунки з постачальниками універсальних послуг.
Станом на 13.11.2024 заборгованість учасників ринку електричної енергії за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії, які були розірвані 31.12.2023, складає 8 217 012 958,69 грн.
Загалом станом на 13.11.2024, за оперативними даними НЕК «Укренерго», заборгованість учасників ринку за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеними з 01.01.2024, становить 8 084 891 935,44 грн, що унеможливлює своєчасне виконання ОСП своїх зобов'язань за оплату послуг.
Відповідач вважає, що він був вимушений оплачувати послуги щодо забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за рахунок власних коштів по мірі фінансової можливості.
Скаржник наголошує, що законодавством не передбачено інші джерела покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, визначеним у затвердженій НКРЕКП структурі тарифу.
Апелянт повідомляє, що у ТОВ «Енера Чернігів» станом на 13.11.2024 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0156-02024-ПП від 01.01.2024 заборгованість за послугу з передачі електричної енергії надану у серпні-жовтні 2024 року згідно з актами приймання-передачі та виставленими рахунками на оплату складає 56 630 139,92 грн з ПДВ, що у понад 7 разів перевищує заборгованість ОСП за Послугу, яку просить стягнути ТОВ «Енера Чернігів».
Як наслідок, несвоєчасна оплата учасниками ринку електричної енергії, в т.ч. і позивача, брак коштів за договорами про надання послуг з передачі зумовлює накопичення заборгованості ОСП перед ПУП за надання останнім Послуги в рамках виконання ПСО.
Скаржник вважає, що з наведеного вище вбачається відсутність його вини у затримці оплати наданих позивачем послуг, зазначених у позовній заяві. На думку апелянта, з огляду на приписи ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність його вини виключає можливість застосування до нього відповідальності.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» також зауважує, що після прийняття оскаржуваного судового рішення частково виконало зобов'язання за договором за період, що був предметом спору, на загальну суму 982 590,80 грн, шляхом перерахування на рахунок Товариства відповідних сум коштів, а тому провадження у справі в цій частині має бути закрите на підставі ст. 231 ГПК України.
Скаржник вважає, що апеляційний суд має врахувати часткову сплату ним (відповідачем) заборгованості, обставини часткового виконання зобов'язання, оскільки відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 226 та 231 цього Кодексу.
На думку скаржника, оскільки на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже відсутній, а також враховуючи вимоги ст. 231, 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю (навіть якщо апеляційний суд вважатиме, що оскаржуване рішення було обґрунтованим в частині стягнення основного боргу).
До апеляційної скарги відповідач долучив належним копії платіжних інструкцій, відповідно до яких у жовтні-листопаді 2024 року ПрАТ «НЕК «Укренерго» перерахувало на користь ТОВ «Енера Чернігів» 982 590,80 грн.
Апелянт також зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення докази, які долучені до цієї скарги, ще не існували, а тому не могли бути подані суду першої інстанції до прийняття ним оскаржуваного рішення. На переконання відповідача, такі підстави неподання ним зазначених доказів (платіжних інструкцій) є поважними і тому відповідач заявив клопотання про долучення цих доказів до матеріалів справи №910/10183/24 та дослідження їх у ході судового розгляду апеляційної скарги.
Також скаржник вважає, що суд першої інстанції самоусунувся від перевірки розрахунку 3% річних, стягнувши з відповідача 73 944,53 грн, хоча при перерахунку заявлених позовних вимог в цій частині арифметично правильною є сума 73 944,52 грн.
Позиції учасників справи.
Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів поданої Компанією апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Також Товариство подало заперечення проти клопотання про долучення додаткових доказів, у якому просить відмовити у задоволенні заявленого Компанією клопотання та зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10183/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 до надходження матеріалів справи №910/10183/24.
28.11.2024 матеріали справи №910/10183/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/10183/24 залишено без руху. Надано ПрАТ «НЕК «Укренерго» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 9 000,09 грн у встановленому порядку. Попереджено ПрАТ «НЕК«Укренерго», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Від скаржника на виконання вказаної ухвали надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжна інструкція №АУ-8799 від 09.12.2024).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/10183/24. Розгляд справи призначено на 29.01.2025. Запропоновано ТОВ «Енера Чернігів» надати свої заперечення щодо заявленого клопотання про доручення додаткових доказів. Запропонувано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 29.01.2025 колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 24.02.2025 на підставі ст. 216 ГПК України.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Щодо клопотання Компанії про закриття провадження колегія суддів зазначає таке.
30.08.2024 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову за результатами касаційного розгляду справи №916/3006/23.
Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України:
1. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі?
2. Чи підлягає скасуванню законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції по суті спору лише з підстав відсутності предмета спору, якщо предмет припинив існування після ухвалення цього рішення?
3. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, та законність і обґрунтованість рішення спростована за наслідками апеляційного розгляду?
У постанові від 30.08.2024 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував таке.
7.16. Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
7.17. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
7.18. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
7.19. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
7.20. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 95)).
7.21. З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
7.22. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
7.23. Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
7.24. При цьому протилежне, зокрема скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору на стадії апеляційного перегляду рішення вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов'язання, хоча і за наслідками встановлення судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення про зобов'язання вчинення дій на користь позивача, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
7.25. За ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
7.26. Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 226 та 231 цього Кодексу.
7.27. Разом з тим ст. 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.28. Отже, у розумінні ст. 278 ГПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, й коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.
7.29. Подібна конструкція, до прикладу, передбачена процесуальним кодексом для подібного випадку, коли після ухвалення оскаржуваних рішень настали інші обставини, які також є підставою для закриття провадження у справі за правилами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Так, за ч. 3 ст. 278 ГПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
7.30. Водночас, на переконання Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставин припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
7.31. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також вважає за необхідне зазначити про те, що ГПК України передбачає спеціальні процесуальні механізми та процедуру для випадку припинення існування предмета спору, які виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції.
7.32. Так, у разі, коли боржник добровільно виконав рішення суду (повністю чи частково), яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа (наказу), то боржник відповідно до ч. 2 ст. 328 наділений правом звернутися до суду із відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою).
7.33. Судове рішення також може бути переглянуто за правилами глави 3 ГПК України за наявності для цього відповідних підстав.
7.34. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, позаяк відсутні підстави для скасування рішення лише з цих мотивів, якщо його законність та обґрунтованість не спростована за наслідками апеляційного розгляду.
7.35. Таким чином, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.
7.36. Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до ч. 3 ст. 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення ст. 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.
7.37. Отже, при застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:
- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;
- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
7.38. У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що наведені висновки Верховного Суду враховуються судом апеляційної інстанції при вирішенні клопотання Компанії про закриття провадження у справі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
25.07.2019 ТОВ «Енера Чернігів» як постачальник універсальних послуг та НЕК «Укренерго» як замовник уклали договір №0156-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - договір) відповідно до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, за умовами п. 1.1 якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначається відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 Договору (з урахуванням редакції, викладеної у Додатковій угоді №5 від 28.01.2021) постачальник послуг зобов'язаний здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку; на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток до акта приймання-передачі наданих послуг, що є додатком 1 до Договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; повідомляти про зміни реквізитів, а також про припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію постачальника послуг; повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 договору; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу.
Постачальник послуг має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості Послуги; запитувати інформацію, необхідну для виконання своїх зобов'язань, передбачених цим договором (п. 3.2 договору).
За умовами п. 3.3 договору (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 10.03.2020) замовник зобов'язаний приймати послугу, яку надає постачальник послуг; на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього договору; повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (що є додатком 1 до договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до договору) протягом двох днів з дня їх отримання; проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.
У разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів (п. 4.3 договору).
Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії». Сторони погоджуються з тим, що до Договору та його Додатків, вносяться зміни у разі внесення змін до затвердженої форми типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Сторони здійснюють обмін інформацією в рамках цього Договору з використанням електронного документообігу та з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства сторони забезпечують наявність кваліфікованого електронного цифрового підпису. Для цього сторони шляхом переговорів обирають шляхи та інструменти з вибору відповідних інтерфейсів (п. 6.1, 6.2, 6.6 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору (з урахуванням Додаткової угоди №8) договір набирає чинності з 25.07.2019 та діє до 31.12.2024.
Умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами та на які розповсюджується дія цього договору, з 01.07.2019 (п. 7.2 договору з урахуванням Додаткової угоди №2 від 02.03.2019).
В подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0156-09021 від 25.07.2019, зокрема: №1 від 25.07.2019; №2 від 02.03.2019; №3 від 10.03.2020; №4 від 28.12.2020; №5 від 28.01.2021; №6 від 20.12.2021; №7 та №8.
Пунктом 13.1 глави 13 Порядку визначено формулу, за якою розраховується вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії ПУП, що надається за розрахунковий місяць. Також пунктами 13.2 - 13.5 глави 13 Порядку передбачено, що протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони.
Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання передачі ПУП надає регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження. ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
ТОВ «Енера Чернігів» надіслало Компанії акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору та розрахунки вартості послуг, а також акти коригування до актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору за період з липня 2023 року по червень 2024 року, зокрема:
- акт №7 від 31.07.2023 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.07.2023 по 31.07.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 1550,079; ціна, грн/тис. кВт.год - 3062,033161; вартість (без ПДВ) 4 746 393,30 грн; податок на додану вартість, 949 278,66 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 5 695 671,96 грн. Відповідно до Акта коригування від 28.08.2023 до Акта №7 у зв'язку з коригуванням середньозваженої ціни купівлі електричної енергії ПУП на РДН та обсягів у розрахунковому місяці, сторони домовилися здійснити коригування вартості послуги, які зазначені в Акті №7 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.07.2023 до Договору від 25.07.2019 № 0156-09021. Скориговані дані: період з 01.07.2023 по 31.07.2023: обсяг (тис. кВт. год.) - 1550,079; ціна, грн/тис. кВт.год3061,333203; вартість (без ПДВ), 4 745 308,31 грн; податок на додану вартість, 949 061,66 грн; загальна вартість послуги (з ПДВ) 5 694 369,97 грн;
- акт №10 від 31.10.2023 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2023 по 31.10.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 691,625; ціна, грн/тис. кВт.год 2587,162290; вартість (без ПДВ) 1 530 629,89 грн; податок на додану вартість, 306 125,98 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 1 836 755,87 грн;
- акт №12 від 31.12.2023 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2023 по 31.12.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 75,983; ціна, грн/тис. кВт.год - 2573,1119; вартість (без ПДВ) 195 512,76 грн; податок на додану вартість 39 102,55 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 234 615, 31 грн. Відповідно до Акта коригування від 08.02.2024 до Акта № 12 у зв'язку з коригуванням середньозваженої ціни купівлі електричної енергії ПУП на РДН та обсягів у розрахунковому місяці, сторони домовилися здійснити коригування вартості послуги, які зазначені в Акті № 12 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.12.2023 до Договору від 25.07.2019 № 0156-09021. Скориговані дані: період з 01.12.2023 по 31.12.2023: обсяг (тис. кВт. год.) - 75,983; ціна, грн/тис. кВт.год - 2573,9109; вартість (без ПДВ), 195 573,47 грн; податок на додану вартість, 39 114,69 грн; загальна вартість послуги (з ПДВ) 234 688,16 грн;
- акт №4 від 30.04.2024 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.04.2024 по 30.04.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1383,153; ціна, грн/тис. кВт.год- 4786,18898270835; вартість (без ПДВ) 6 620 031,65 грн; податок на додану вартість 1 324 006,33 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 7 944 037,98 грн;
- акт №5 від 31.05.2024 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.05.2024 по 31.05.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1 945,337; ціна, грн/тис. кВт.год 4133,35771128601000; вартість (без ПДВ) 8 040 773,69 грн; податок на додану вартість 1 608 154,74 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 9 648 928,43 грн;
- акт №6 від 30.06.2024 згідно з яким постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2024 по 30.06.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1 546,814; ціна, грн/тис. кВт.год- 3998,69118071080000; вартість (без ПДВ) 6 185 231,50 грн; податок на додану вартість 1 237 046,30 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 7 422 277,80 грн.
Підписані зі сторони ПрАТ «НЕК «Укренерго» акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування, а також розрахунки їх вартості ПрАТ «НЕК «Укренерго» повернуті ТОВ «Енера Чернігів».
У подальшому відповідно до вимог Порядку ТОВ «Енера Чернігів» надіслало до НКРЕКП розрахунки вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копії актів приймання-передачі для затвердження за періоди: липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень-червень 2024 року.
Відповідно до постанов НКРЕКП затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, ТОВ «Енера Чернігів» за періоди: липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень-червень 2024 року, а саме: Постанова від 29.08.2023 №1590 (липень 2023 року) 4 746 393,30 грн (без ПДВ); Постанова від 18.10.2023 №1931 (липень 2023 року) 4 745 308,31 грн (без ПДВ); Постанова від 05.12.2023 №2278 (жовтень 2023 року) 1 530 629,89 грн (без ПДВ); Постанова від 23.01.2024 №176 (грудень 2023 року) 195 512,76 грн (без ПДВ); Постанова від 20.02.2024 №367 (грудень 2023 року) 195 573,47 грн (без ПДВ); Постанова від 28.05.2024 №1057 (квітень 2024 року) 6 620 031,65 грн (без ПДВ); Постанова від 26.06.2024 №1210 (травень 2024 року) 8 040 773,69 грн (без ПДВ); Постанова від 31.07.2024 №1409 (червень 2024 року) 6 185 231,50 грн (без ПДВ).
За умовами п. 2.1 договору, Порядку та з урахуванням постанов НКРЕКП, якими затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, ТОВ «Енера Чернігів» за періоди: липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень-червень 2024 року, терміни оплати актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 25.07.2019 №0156-09021 та актів коригування становлять: Акт №7 від 31.07.2023-01.09.2023; Акт коригування від 28.08.2023 до Акта №7 23.10.2023; Акт №10 від 31.10.2023-08.12.2023; Акт №12 від 31.12.2023-26.01.2024; Акт коригування від 08.02.2024 до Акта №12-23.02.2023; Акт №4 від 30.04.2024-31.05.2024; Акт №5 від 31.05.2024-01.07.2024; Акт №6 від 30.06.2024-05.08.2024.
ТОВ «Енера Чернігів» зазначає, що Компанія частково оплатила акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 25.07.2019 №0156-09021, а саме: №7 від 31.07.2023 (акт коригування від 28.08.2023 до акта №7), №8 від 31.08.2023, №9 від 30.09.2023, №10 від 31.10.2023, №11 від 30.11.2023 (акт коригування від 18.12.2023 до Акта №11), №12 від 31.12.2023 (акт коригування від 08.02.2024 до Акта №12), №1 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, №3 від 31.03.2024, №4 від 30.04.2024, у повному обсязі. Проте, ПрАТ «НЕК «Укренерго» у порушення вказаних вимог законодавства та умов договору частково сплатило ТОВ «Енера Чернігів» кошти за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період травень-червень 2024 року, а саме: акт №5 від 31.05.2024 на суму 9 648 928,43 грн оплачено 28.06.2024 у розмірі 4 824 464,22 та акт №6 від 30.06.2024 на суму 7 422 277,80 грн оплачено 06.08.2024 у розмірі 1 484 455,56 грн.
Товариство вважає, що у зв'язку з порушенням Компанією умов договору та чинного законодавства, у неї виникла заборгованість за період травень 2024 року, червень 2024 року у розмірі 10 762 286,45 грн (4 824 464, 21 грн (борг за травень 2024 року) + 5 937 822, 24 грн (борг за червень 2024 року)).
Крім того, за періоди липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень-червень 2024 року ПрАТ «НЕК «Укренерго» сплатило кошти з порушенням термінів оплати, визначених вимогами законодавства та умовами договору.
Товариство просило стягнути з Компанії суму основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати з простроченої суми оплати по кожному періоду.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції у прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275, ч. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі (далі - ОСП).
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі, на строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Отже, відповідно до вимог Закону на ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке є ОСП об'єднаної енергетичної системи України, та ТОВ «Енера Чернігів», який виконує функції постачальника універсальних послуг, покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (надалі - ПУП), оператора системи передачі (надалі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 глави 1 Порядку №641).
Відповідно до п. 3.1 глави 3 Порядку №641 (в редакції, чинній у спірний період) на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Пунктом 3.2 глави 3 Порядку №641 визначено, що для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
Суд встановив, що за умовами п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку №641 у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.
Наявні у матеріалах справи наявні підписані представниками сторін, в т.ч. шляхом накладення КЕП, акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел свідчать, що ТОВ «Енера Чернігв» надало, а ПрАТ «НЕК «Укренерго» прийняло послуги:
- за актом №7 від 31.07.2023 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.07.2023 по 31.07.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 1550,079; ціна, грн/тис. кВт.год - 3062,033161; вартість (без ПДВ) 4 746 393,30 грн; податок на додану вартість, 949 278,66 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 5 695 671, 96 грн. Відповідно до Акта коригування від 28.08.2023 до Акта №7 у зв'язку з коригуванням середньозваженої ціни купівлі електричної енергії ПУП на РДН та обсягів у розрахунковому місяці, сторони домовилися здійснити коригування вартості послуги, які зазначені в Акті №7 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.07.2023 до Договору від 25.07.2019 № 0156-09021. Скориговані дані: період з 01.07.2023 по 31.07.2023: обсяг (тис. кВт. год.) - 1550,079; ціна, грн/тис. кВт.год3061,333203; вартість (без ПДВ), 4 745 308,31 грн; податок на додану вартість, 949 061,66 грн; загальна вартість послуги (з ПДВ) 5 694 369,97 грн;
- за актом №10 від 31.10.2023 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.10.2023 по 31.10.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 691,625; ціна, грн/тис. кВт.год 2587,162290; вартість (без ПДВ) 1 530 629,89 грн; податок на додану вартість, 306 125,98 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 1 836 755,87 грн;
- за актом №12 від 31.12.2023 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.12.2023 по 31.12.2023: обсяги годин (тис. кВт) - 75,983; ціна, грн/тис. кВт.год- 2573,1119; вартість (без ПДВ) 195 512,76 грн; податок на додану вартість 39 102,55 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 234 615, 31 грн. Відповідно до Акта коригування від 08.02.2024 до Акта №12 у зв'язку з коригуванням середньозваженої ціни купівлі електричної енергії ПУП на РДН та обсягів у розрахунковому місяці, cторони домовилися здійснити коригування вартості послуги, які зазначені в Акті №12 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативнихджерел від 31.12.2023 до Договору від 25.07.2019 № 0156-09021. Скориговані дані: період з 01.12.2023 по 31.12.2023: обсяг (тис. кВт. год.) - 75,983; ціна, грн/тис. кВт.год- 2573,9109; вартість (без ПДВ), 195 573,47 грн; податок на додану вартість, 39 114,69 грн; загальна вартість послуги (з ПДВ) 234 688, 16 грн;
- за актом №4 від 30.04.2024 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.04.2024 по 30.04.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1383,153; ціна, грн/тис. кВт.год - 4786,18898270835; вартість (без ПДВ) 6 620 031,65 грн; податок на додану вартість 1 324 006,33 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 7 944 037,98 грн;
- за актом №5 від 31.05.2024 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.05.2024 по 31.05.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1 945,337; ціна, грн/тис. кВт.год 4133,35771128601000; вартість (без ПДВ) 8 040 773,69 грн; податок на додану вартість 1 608 154,74 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 9 648 928,43 грн;
- за актом №6 від 30.06.2024 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2024 по 30.06.2024: обсяги годин (тис. кВт) - 1 546,814; ціна, грн/тис. кВт.год - 3998,69118071080000; вартість (без ПДВ) 6 185 231,50 грн; податок на додану вартість 1 237 046,30 грн; загальна вартість послуг (з ПДВ) 7 422 277,80 грн.
Відповідно до ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Згідно з п. 13.2-13.4 Порядку №641 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидати у такі виробники, гарантованого покупця, постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), направляють оператору системи передачі (далі - ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження (п. 13.5. Порядку №641).
Пунктом 1 ч. 4 постанови НКРЕКП "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" від 26.04.2022 №396 передбачено, що ОСП має здійснювати оплату ПУП вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга), на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, згідно з Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, з урахуванням таких особливостей у кожному розрахунковому періоді (календарний місяць) перераховувати ПУП кошти в обсягах податкових зобов'язань відповідного ПУП у розмірі не менше 19,5% від вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання (далі - сума податкових зобов'язань), яка розраховується як сума добутків обсягу купленої у споживача електричної енергії виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства та відповідного "зеленого" тарифу.
Отже, ОСП - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Згідно з п. 13.5 Порядку №641 сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Крім того, ч. 7 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає ОСП послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановами НКРЕКП затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, ТОВ «Енера Чернігів» за періоди: липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень 2024 року-червень 2024 року, а саме: Постанова від 29.08.2023 №1590 (липень 2023 року) - 4 746 393,30 грн (без ПДВ); Постанова від 18.10.2023 №1931 (липень 2023 року) - 4 745 308,31 грн (без ПДВ); Постанова від 05.12.2023 №2278 (жовтень 2023 року) - 1 530 629,89 грн (без ПДВ); Постанова від 23.01.2024 №176 (грудень 2023 року) - 195 512,76 грн (без ПДВ); Постанова від 20.02.2024 №367 (грудень 2023 року) - 195 573,47 грн (без ПДВ); Постанова від 28.05.2024 №1057 (квітень 2024 року) - 6 620 031,65 грн (без ПДВ); Постанова від 26.06.2024 №1210 (травень 2024 року) - 8 040 773,69 грн (без ПДВ); Постанова від 31.07.2024 №1409 (червень 2024 року) - 6 185 231,50 грн (без ПДВ).
Отже, за умовами договору (п. 2.1), Порядку та з урахуванням постанов НКРЕКП, якими затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, ТОВ «Енера Чернігів» за періоди: липень 2023 року, жовтень 2023 року, грудень 2023 року, квітень 2024 року-червень 2024 року, терміни оплати актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 25.07.2019 № 0156-09021 та актів коригування становлять: Акт №7 від 31.07.2023-01.09.2023; Акт коригування від 28.08.2023 до Акта №7 - 23.10.2023; Акт №10 від 31.10.2023-08.12.2023; Акт №12 від 31.12.2023-26.01.2024; Акт коригування від 08.02.2024 до Акта № 12 - 23.02.2023; Акт № 4 від 30.04.2024-31.05.2024; Акт № 5 від 31.05.2024-01.07.2024; Акт № 6 від 30.06.2024-05.08.2024.
Компанія здійснила оплату актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 25.07.2019 № 0156-09021, а саме: №7 від 31.07.2023 (акт коригування від 28.08.2023 до акта № 7), №8 від 31.08.2023, №9 від 30.09.2023, №10 від 31.10.2023, №11 від 30.11.2023 (акт коригування від 18.12.2023 до Акта №11), №12 від 31.12.2023 (акт коригування від 08.02.2024 до Акта № 12), №1 від 31.01.2024, №2 від 29.02.2024, №3 від 31.03.2024, №4 від 30.04.2024, у повному обсязі.
За надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період травень-червень 2024 року Компанія здійснила оплату частково, а саме: акт №5 від 31.05.2024 на суму 9 648 928,43 грн було оплачено 28.06.2024 у розмірі 4 824 464,22 грн, акт №6 від 30.06.2024 на суму 7 422 277,80 грн оплачено 06.08.2024 у розмірі 1 484 455,56 грн.
Доказів вчасної та повної оплати за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період травень-червень 2024 року Компанія не надала. Факт наявності заборгованості у розмірі 8 321 085,56 грн (з урахуванням часткових оплат та з урахуванням поданих Товариством заяв про зменшення розміру позовних вимог) підтверджується матеріалами справи та Компанією не спростований.
За таких підстав обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог Товариства про стягнення з Компанії заборгованості за спожиті послуги за період травень-червень 2024 року у розмірі 8 321 085,56 грн.
Крім того, за таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав, вказаних Компанією у відповідному клопотанні.
Суд також зазначає про відсутність підстав для застосування ст. 614 ЦК України до спірних правовідносин (не встановлено наявність обставин, які виключають застосування штрафних санкцій), про наявність яких стверджує Компанія у апеляційний скарзі.
Колегія суддів враховує, що сторони є суб'єктами господарювання, а отже у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (близька за змістом правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Верховний Суд у постанові від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 за позовом ТОВ «Енера Чернігів» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення 22 184 598, 87 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 25.07.2019 № 0156-09021 (тобто за тим самим договором що і у справі, що розглядається) за період з червня до грудня 2022 року, та лютий, квітень-червень 2023 року виснував таке.
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України):
- між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у відповідальності за порушення зобов'язань;
- факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання;
- за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно проводити оплату вартості послуги відповідно до умов договору та Порядку №641; при цьому ні умови договору, ні Порядку №641 не ставлять у залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора;
- відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України».
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, враховуючи наведене та встановлені судом обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для стягнення пені та відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 614 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18 вказав, що законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією та не вимагає наявність/відсутність вини боржника.
Зазначене спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.
Так, крім суми основної заборгованості Товариство просить стягнути з компанії 73 944,53 грн 3% річних та 189 883,08 грн інфляційних втрат.
Суд встановив, що за періоди липень, жовтень та грудень 2023 року, квітень-червень 2024 року ПрАТ «НЕК «Укренерго» сплатило кошти з порушення термінів оплати, визначених вимогами законодавства та умовами договору, зокрема: за липень 2023 року нараховано 5 694 369,97 грн до сплати, термін оплати до 01.09.2023, дата платежу 05.12.2023 на суму 5 694 369,97 грн; за жовтень 2023 року нараховано 1 836 755,87 грн до сплати, термін оплати до 08.12.2023, дата платежу 11.12.2023 на суму 1 836 755,87 грн; за грудень 2023 року нараховано 234 615,31 грн до сплати, термін оплати до 26.01.2024, дата платежу 29.01.2024 на суму 234 615,31 грн; за квітень 2024 року нараховано 7 944 037,98 грн до сплати, термін оплати до 31.05.2024, дата платежу 31.05.2024 на суму 3 972 018,99 грн; за травень 2024 року нараховано 9 648 928,43 грн до сплати, термін оплати до 01.07.2024, дата платежу 28.06.2024 на суму 4 824 464,22 грн; за червень 2024 року нараховано 7 422 277,80 грн до сплати, термін оплати до 05.08.2024, дата платежу 06.08.2024 на суму 1 484 455,56 грн.
Отже, ПрАТ «НЕК «Укренерго» частково та з простроченням виконало свої грошові зобов'язання з оплати наданих ТОВ «Енера Чернігів» у липні, жовтні та грудні 2023 року, квітні-червні 2024 року послуг за договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких підстав вимоги Товариства про стягнення з Компанії нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.
Апеляційний суд перевірив наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та вважає його арифметично вірним, у зв'язку з чим є правомірним нарахування ПрАТ «НЕК «Укренерго» 3% річних у розмірі 73 944, 53 грн та 189 883,08 грн інфляційних втрат.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції самоусунувся від перевірки розрахунку 3% річних, стягнувши з відповідача 73 944,53 грн, хоча при перерахунку заявлених позовних вимог в цій частині арифметично правильною є сума 73 944,52 грн, колегія суддів зазначає, що Компанія не надавала ані місцевому, ані апеляційному суду належним чином складений власний контррозрахунок, а надані позивачем розрахунки містять періоди нарахувань та суми заборгованості, що дає змогу суду їх перевірити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/10183/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/10183/24 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу №910/10183/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.01.2025.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак