Справа № 761/20032/24
Провадження № 2/761/2237/2025
20 лютого 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Лаврук Ю.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила суд: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала періодично з відповідачем однією сім?єю без реєстрації шлюбу в період часу з травня 2018 року по січень 2020 року. Він даних стосунків вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З січня 2020 року вони перестали підтримувати сімейні стосунки, оскільки, відповідач залишив позивачку одну з дитиною. 13 березня 2021 року між сторонами було укладено договір про участь у вихованні та утриманні дитини та про визначення умов проживання (утримання) дитини. Після припинення сімейних стосунків, відповідач повністю ухилилася від виконання своїх батьківських обов?язків, не спілкується з сином, не піклується про його фізичний та духовний стан; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина; не цікавиться його життям та здоров'ям; матеріально його не підтримує. Наприкінці 2021 року відповідач виїхав на постійне місце проживання за межі України до Германії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами позовного (загального) провадження.
Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.
Позивачка та її представник в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надав письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно малолітнього ОСОБА_4 ; звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність та просив прийняти рішення в якомога найкращих інтересах дитини.
Суд, заслухав пояснення позивачки та її представника, допитав свідка ОСОБА_5 , розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов?язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.2, 4 ст.155 СК України).
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони, періодично проживали однією сім?єю, без реєстрації шлюбу в період часу з травня 2018 року по січень 2020 року. Від даних стосунків у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду справи, судом встановлено, що малолітній син сторін проживає спільно з матір?ю та перебуває на її утриманні. Ніякого спілкування з батьком ( ОСОБА_3 ) дитина не має.
30 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посвідчено договір участі у вихованні та утриманні дитини та про визначення умов проживання (утримання ) дитини (а.с.8).
Із відповіді закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) комбінованого типу №200 ?Зірниця? Святошинського району м. Києва від 26 червня 2024 року за №47 вбачається, що ОСОБА_6 дійсно відвідує заклад дошкільної освіти №200 ?Зірниця?. Його влаштуванням до садочку займалася мама - ОСОБА_1 . ОСОБА_7 постійно приводить та забирає мама, іноді дідусь. Батька ОСОБА_7 - ОСОБА_3 в закладі не бачили жодного разу. Зі слів вихователів, ОСОБА_7 у розмовах постійно розповідає про маму і дідуся (а.с.27).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім?ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров?я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав?, судам роз?яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов?язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об?єктивного з?ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.
Як вбачається із висновку, складеного Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією від 17 жовтня 2024 року за №107-7556, що батько дитини - ОСОБА_3 маючи можливість виконувати батьківські обов?язки по вихованню дитини, повністю ухилився, не цікавиться життям та здоров?ям дитини, інтересами, не бере участь у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, не виявляє бажання спілкуватися з ним, матеріально не допомагає. Враховуючи зазначені обставини, комісія з питань захисту дитини вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42-44).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що позивачка по справі його рідна сестра. Відповідач у справі його товариш. Дійсно, його сестра та ОСОБА_3 періодично проживали однією сім?єю, постійно вони не жили. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7 . Навіть після народження сина ОСОБА_3 не проживав постійно з позивачкою та дитиною. Ніякої допомоги в утриманні сина ОСОБА_3 не надає, усі поточні питання вирішує лише позивачка, яка самостійно займається вихованням сина та його утриманням. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_3 переїхав на постійне місце проживання до Германії.
Під час розгляду справи, судом не встановлено, що з боку позивачки чинились перешкоди відповідачу у спілкуванні з сином.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину (ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України).
Під час розгляду справи, судом достовірно встановлено, що відповідач самоусунувся від виховання сина, нехтує батьківськими обов'язками, не виявляє турботи щодо своєї дитини, не цікавиться його життям і здоров'ям, не піклується про сина та не відвідує його. Вихованням та доглядом за дитиною займається виключно позивачка.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зурахуванням інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 150, 164, 166 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: