Справа № 761/31408/24
Провадження №1-кп/761/2451/2025
іменем України
28 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, українця, одруженого, з повною освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту, та не погашену у встановленому законом порядку судимість, протягом року після засудження за статтею 309 КК України, вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31.07.2024, у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, діючи умисно, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та почав зберігати при собі з метою власного вживання, без мети збуту.
В подальшому, в період часу з 22 год. 44 хв. по 23 год. 00 хв. 31.07.2024 на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1, ОСОБА_4 був зупинений працівниками правоохоронних органів та під час затримання в порядку ст. 2982 КПК України під час особистого обшуку працівниками поліції виявлено та вилучено з кишені шортів, в які ОСОБА_4 був одягнений, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,294 г, яку останній незаконно придбав та зберігав при собі з метою власного вживання, без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі, зазначив, що всі обставини, зазначені в обвинувальному акті відповідають дійсності та пояснив суду, що 31.07.2024 приблизно о 23:00 він йшов по вул. Стеценка, 1 та зачепився за камінець, який підняв та сховав до кишені. Далі його зупинили працівники поліції, які розламавши цей камінець виявили у ньому зіп-пакет із «солями». До вчиненого ставиться негативно та щиро розкаюється та планує пройти лікування.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, особою засудженою протягом року за ст. 309 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_4 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та психіатра, раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотиків, за місцем проживання характеризується посередньо.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом, не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, для ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи, що злочин, за який ОСОБА_4 засуджується даним вироком було ним вчинено під час іспитового строку, встановленого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року, на підставі ч. 3 ст. 78 КК України, за правилами, визначеними в ст. 71, 72 КК України слід частково приєднати до покарання, призначеного даним вироком, покарання, призначене ОСОБА_4 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2024.
Також, враховуючи, що після вчинення злочину за який ОСОБА_4 засуджується даним вироком, останній був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2024 до покарання у виді штрафу, остаточне покарання йому слід призначити з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, з відбуванням покарання у виді штрафу окремо, як це передбачено вимогами ч. 3 ст. 72 КК України.
На погляд суду, зазначене остаточне покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Цивільних позовів, в рамках кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта №СЕ-19/111-24/44137-НЗПРАП від 02.08.2024), що становлять 3 029 грн. 12 коп., слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час дізнання та судового провадження не застосовувались і суд не бачить підстав для їх застосування на даній стадії кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 70, 72, 309, КК України, ст. 349, ч. 2 ст. 381, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 3 ст. 78 КК України, за правилами, визначеними в ст. 71, 72 КК України частково приєднати до покарання, призначеного ОСОБА_4 даним вироком, покарання, призначене йому вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2024, призначивши для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно призначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2024, які слід виконувати самостійно.
Речові докази:
-Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0294 г., що поміщена до паперового конверта білого кольору із пояснювальними написами та зберігається у камері схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, після вступу вироку в законну силу - знищити.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта №СЕ-19/111-24/44137-НЗПРАП від 02.08.2024), що становлять 3 029 грн. 12 коп. - стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя