печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8224/25-к
21 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваному ОСОБА_5 .
Орган досудового розслідування зазначає, що головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000044 від 13.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 27.12.2024 підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 25.02.2025 включно.
Постановою першого Генерального прокурора ОСОБА_8 від 18.02.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 26.03.2025.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої речі чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а також наявність зазначених ризиків.
На даний час ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики необґрунтовані та не доведені, просила змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000044 від 13.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 27.12.2024 підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 25.02.2025 включно.
Постановою першого Генерального прокурора ОСОБА_8 від 18.02.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 26.03.2025.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 190 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Крім цього обґрунтованість підозри та наявність ризиків була встановлена під час застосування запобіжного заходу.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповіно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя враховує, що прокурором в клопотанні та в судовому засіданні не зазначені та не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які б безумовно передбачали необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашного арешту, та прокурором не зазначено та не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом в якості запобіжного заходу не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 про який йдеться в клопотанні прокурора, а відтак відмовляє в його задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, відмовляючи в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом, слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
З метою виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків підозрюваногота запобігання можливості переховуватись від слідства та суду та можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду, та покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись за межі Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними визначеними слідчим та/або прокурором у даному кримінальному провадженні;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
Термін дії обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.03.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала, в частині відмови у продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1