печерський районний суд міста києва
Справа № 754/975/25-ц
пр. № 2-5188/25
про направлення матеріалів справи за підсудністю
25 лютого 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., перевіривши матеріали позовної заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,
04 лютого 2025 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року, надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю та передано 10 лютого 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Так, за загальними правилами підсудності, встановленими статтею 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина друга вказаної статті Кодексу).
За частиною шістнадцятою статті 30 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Направляючи справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, суддя Деснянського районного суду м. Києва виходив із того, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 у Печерському районі м. Києва.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 2-3185/2010, повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину). Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п'ятої статті 56 ЦПК України).
Як вбачається з позовної заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М. О. з вимогами про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами боржник, не було відкрито, тому відсутні підстави для застосування норми абзацу перший частини п'ятої статті 56 ЦПК України. Окрім цього вказані положення не змінюють і не доповнюють встановлені правила визначення підсудності.
При поданні позовної заяви незмінними є правила визначення підсудності, передбачені статтями 27-30 ЦПК України, які не підлягають розширеному тлумаченню.
За частиною п'ятнадцятою статті 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Позивачем при поданні позовної заяви є приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М. О., яка скористалася правом, яким наділяє процесуальний закон позивача, на вибір з поміж судів, якщо позов поданий до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року справа № 263/14171/19, виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Отже, матеріали справи підлягають передачі для розгляду суду за адресою місця зареєстрованого / задекларованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до якого і було подано позивачем, який скористався своїм правом на вибір суду за підсудністю, позовну заяву.
Зважаючи на вказане, відсутні підстави для розгляду цієї справи Печерським районним судом м. Києва.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 27, 28, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, направити до Голосіївського районного суду м. Києва (вул. Виставкова, буд. 14-А, м. Київ, 03127).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова