печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27939/14-к
03.02.2025 Печерський районний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100060003299 від 18.06.2015 року, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Дніпро, не одруженого, з незакінченою вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-17.06.2020 року вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська за ч. 1 ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
ОСОБА_5 05.05.2014 року приблизно о 17 год., діючи спільно та узгоджено із Особою 1 та Особою 2, перебуваючи у приміщенні музичної консерваторії ім. П.І. Чайковського за адресою: м. Київ, Городецького, 1-3, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «KIA Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , після чого Особа 1 та Особа 2 передали зазначені ключі та документи ОСОБА_5 , який скориставшись ними незаконно, діючи за попередньою змовою із зазначеними особами, заволодів автомобілем «KIA Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого перемістив його в попередньо обумовлене з вказаними особами місце.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення та зазначив, що щиро кається у вчиненому.
Дійсно він вказаного дня, перебуваючи неподалік Майдану Незалежності, отримав ключі від знайомих та зайнявся пошуком автомобіля, натискаючи на пульті сигналізації відповідну кнопку. Розумів, що вчиняє незаконні дії по заволодінню чужим автомобілем.
У судовому засіданні ухвалою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні, зокрема, стосовно місця, часу вчинення діяння, мотивів, способу, проти чого не заперечували учасники судового провадження, з урахуванням зрозумілості змісту цих обставин і добровільності відповідної позиції.
Суд визнає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та приходить до висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення на підставі належних достатніх доказів у провадженні.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, кваліфікується як тяжкий злочин.
Санкція ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, який згідно вивчених судом характеризуючих матеріалів на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має задовільний стан здоров'я, був засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя і здоров?я, який він вчинив вже після інкримінованого діяння за ч. 2 ст. 289 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті із застосуванням ч. 4 ст. 65, ч. 4 ст. 70 КК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 70 КК України, при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах визначеної санкцією ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, враховуючи положення ч. 4 ст. 70 КК України, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, що відповідатиме загальним засадам призначення покарання.
Також суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 01.09.2015 по 07.09.2015 року, з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення» від 26.11.2015 року у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний слідчим суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Зворотна дія закону означає, що новий закон застосовується як до тих фактів і правовідносин, які виникли чи продовжують існувати після набрання цим актом законної сили, так і тих, що існували до цього.
А тому суд вважає, якщо станом на 20.06.2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування стосовно неї положень Закону України Закону № 2046-VIII щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року, яким фактично погіршуватиметься становище цієї особи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 року по справі № 663/537/17, зокрема, якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд вказує, що якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Так з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 з 01.09.2015 по 07.09.2015 року був затриманий в межах вказаного кримінального провадження та перебував під вартою, звільнений 07.09.2015 у зв'язку з внесенням застави, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 01.09.2015 року.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання до моменту звільнення з-під варти у межах даного провадження в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, тобто зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2020 року ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII) зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 07.05.2017 по 16.06.2020 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.11.2021 року було зараховано в строк відбування покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2020 року, строк попереднього ув'язнення з 17.06.2020 по 09.11.2020 року включно, згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) у строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, і строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення, зокрема, для участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Так, як вбачається з матеріалів провадження, 06.09.2021 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було етаповано з Державної установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)» до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до закінчення розгляду кримінального провадження Печерським районним судом м. Києва.
На виконання вказаної ухвали суду 16.12.2021 року ОСОБА_5 прибув до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для розгляду вказаного кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, суд також вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту прибуття обвинуваченого ОСОБА_5 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для розгляду кримінального провадження, а саме з 16.12.2021 до моменту винесення вироку суду згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року), тобто зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Окрім цього, порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено, відтак внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого в повному обсязі.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 70 КК України, ст. 72 КК України (в редакції, визначеній Законом України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), ст. 349, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень приєднати до вказаного покарання шляхом часткового складання покарань, призначене покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2020 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років 7 (сім) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 07 травня 2017 року.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання:
-строк попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження з 01.09.2015 по 07.09.2015 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року), із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
-строк покарання, відбутого за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2020, з урахуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетовської області від 19.11.2021, за змістом якої в строк відбування покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зараховано строк попереднього ув?язнення згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі;
-строк попереднього ув'язнення з моменту прибуття обвинуваченого ОСОБА_5 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для розгляду кримінального провадження, а саме з 16.12.2021 до моменту винесення вироку суду згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року), тобто зарахування попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Повернути заставодавцю ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_2 , внесену відповідно до платіжного доручення (повідомлення) № F24828344F7E5291 від 03.09.2015 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 01.09.2015 року, суму застави у розмірі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи, а саме:
-балістичної експертизи, вартість якої становить 393 гривні 12 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому і прокурору.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3