ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25482/24
провадження № 1-кс/753/81/25
"17" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100020004984, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020004984 від 29 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Як зазначив прокурор в обґрунтування клопотання, досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , 29.12.2024 близько 17 години 04 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи на меті злочинний умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, діючи умисно, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує мешканців Оболонського району м. Києва, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з мобільного телефону марки «Blackview», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок на спец-лінію «102» та в ході розмови, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою, повідомив про підготовку вибуху у Оболонському районі м. Києва та Мадану Незазежності, чим безпідставно відволік сили і засоби для перевірки вказаного повідомлення.
29.12.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон золотистого кольору «Blackview», який належить ОСОБА_5 .
29.12.2024 вказаний телефон постановою слідчого визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор просить накласти арешт на зазначений телефон, посилаючись на необхідність збереження його як речового доказу.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явилась, її неявка відповідно до приписів статті 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Частиною першою статті 259 КК України передбачено відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 259 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучений у під час проведення огляду місця події мобільний телефон Blackview золотистого кольору, який належить ОСОБА_5 , відповідає критеріям, передбаченим частиною 1 статті 98 КПК України, оскільки міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 259 КК України, вказане вище майно, яке вилучене під час обшуку, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі його сліди, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об'єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження.
За таких обставин клопотання прокурор підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Blackview золотистого кольору, належний ОСОБА_5 , який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1