Справа № 405/1708/23
Номер провадження 2/404/671/23
26 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Андон'євої В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу в порядку позовного провадження за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Куєвди Юлії Сергіївни до Кропивницької міської ради третя особа яка не заявляє самостійні вимоги Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивачки звернулася до суду з позовом в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка виїхала з 2013 року в м. Донецьк для лікування психічно хворої матері , а вже з 2014 року місто було окуповано, тому вона не могла виїхати на підконтрольну територію України.
З 22.05.2020 року на території України був встановлений карантин, строк дії якого продовжувався.
Ухвалою суду від 11.05.2023 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 12.07.2023 року суд залучив Управління комунальної власності Кропивницької міської ради в якості третьої особи.
Ухвалою суду від 12.07.20203 року витребувано копія правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Ухвалою суду від 12.07.2023 року суд перейшов в загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 12.07.2023 року суд витребував копію спадкової справи.
Ухвалою суду від 11.06.2024 року закрито підготовче засідання.
В судове засідання представник позивачки надала заяву про розгляд справи за її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Представник Кропивницької міської ради надав до суду відзив по справі де просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи належним чином про час розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши матеріали справи суд находить позов який задоволенню не підлягає.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що позивачка зазначила, що з підставами пропуску строку для подання позову на прийняття спадщини є те, що вона в 2013 році переїхала до м. Донецьк, вже в 2014 місто було окуповано, тому вона не змогла потрапити на підконтрольну Україні територію в 2015 році для прийняття спадщини.
Також ОСОБА_1 посилається на те, що з 22.05.2020 року на всій території України встановлений карантин, що унеможливив потрапляння з непідконтрольної Україні території на підконтрольну.
До позовної заяви було додано копія свідоцтва про шлюб від 03 серпня 2016 року, копію паспорта та копію характеристики з місця проживання від 19.07.2015 виданою в місті Донецьк.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Бабуся ОСОБА_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною третьою ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані
з об'ктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема: тривала хвороба спадкоємців ,велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридичні необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини,похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде иймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 18 січня 1018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18); від 12 лютого 1018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-23947св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 3 81/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: будь- який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Подаючи позов ОСОБА_3 вказує на те, що починаючи з 2013 року по момент подачі позову вона перебувала на тимчасово окупованій території України (м. Донецьк) і єдиним доказом того, що вона там перебувала є характеристика з місця проживання від 19 липня 2015 року за адресою АДРЕСА_1 .
Суд акцентує увагу на те,що довідка була видана в 2015 році, в момент коли м. Донецьк вже перебувало під окупацією і на нього розповсюджувалось положення Постанови Верховної Ради України від 17.07.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ, сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями». Тобто довідка видана органом окупаційної влади, яка не береться до уваги на території України.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03.08.2016 року, виданого Кіровоградським міським відділом державної реєстрації актів вільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, позивачка вступила в шлюб з ОСОБА_4 .
Вказане свідоцтво підтверджує перебування позивачки в місті Кропивницькому (м.Кіровоград) на момент укладання шлюбу, то б то у 2016 році.
В копії паспорту зазначене місце реєстрації позивачки, так з червня 2020 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресом АДРЕСА_2 , що співпадає з місцем проживання позивачки на момент подачі позову.
Причини не подачі заяви про прийняття спадщини починаючи з травня 2020 року по момент подачі позову до суду ОСОБА_1 не прояснила.
В позові ОСОБА_3 аргументувала пропущення строків для подачі заяви про прийняття спадщини неможливістю потрапити на підконтрольну територію України, через окупацію міста Донецьк з 2014 року та впровадженням карантинних обмежень з 2020 року на території України.
Оцінюючи докази наданих самою ж позивачкою до позову, вона перебувала в місті Кропивницькому (на той час Кіровоград), і тому перешкод для отримання спадщини в неї не було.
Також сам факт перебування ОСОБА_1 в місті Донецьк не може бути підтвердженим характеристикою виданою головою квартального комітету міста Донецьк 17.07.2015 року.
На підставі викладеного суд находить ,що доказів про поважність пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадкового майна позивачка не надала, тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає судові витрати на позивачку по фактично понесеним витратам.
Керуючись ст.ст. 1269,1272 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовної заяви представника ОСОБА_1 адвоката Куєвди Юлії Сергіївни про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 місце реєстрація АДРЕСА_3 ;
відповідач: Кропивницької міська рада місцезнаходження вул.В.Перспективна буд.42 ЄДРПОУ 26241020, 25006;
третя особа: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради м. місцезнаходження вул. В.Перспективна буд.42, 25006;
.
Текст рішення складено 26.02.2025 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда