Справа №333/7359/24
Провадження №2/333/514/25
рішення
Іменем України
27 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Варнавської Л.О.
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Черненко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Наталія Володимирівна, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання за ним права на спадщину за законом четвертої черги. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли у січні 2024 року, вони були тіткою та дядьком позивача. Після їх смерті відкрилася спадщина на 53/100 часток житлового будинку. Позивач стверджує, що є єдиним спадкоємцем, оскільки спадкоємці першої, другої та третьої черги відсутні. Він проживав разом із спадкодавцями з 2015 року, вів з ними спільне господарство, купував продукти та ліки, сплачував комунальні послуги, робив роботу по дому, разом відпочивали та святкували дні народження. Позивач 26 квітня 2024 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність підтвердження факту проживання однією сім'єю. Позивач зазначає, що проживав разом із спадкодавцями як племінник, дядько та тітка. Вони вели спільне господарство, він піклувався про них, особливо про хворого на цукровий діабет та інвалідність дядька. Позивач та його дружина уклали договір-замовлення про надання послуг щодо поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отримали кремований їх прах.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог Позивач просить суд:
- Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто в період часу з 2015 року по 2024 рік у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та успадкував після смерті своєї дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на грошові кошти (банківські вклади) з належними відсотками та компенсаціями, що обліковуються на банківському рахунку: НОМЕР_1 , та банківському рахунку: НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
13.09.2024 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив до позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Відповідно до якого Запорізька міська рада заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем та права власності на будинок. Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів його права на спадщину після ОСОБА_2 . Питання спадкування є передчасним, оскільки ОСОБА_1 не надав нотаріусу доказів спільного проживання з померлим протягом п'яти років. Довідка № 23, надана ОСОБА_1 , не є належним доказом спільного проживання, оскільки: вона встановлює факт проживання з дружиною, а не спадкодавцем; голова квартального комітету не мав повноважень на її видачу; вона не свідчить про ведення спільного господарства та сімейних відносин зі спадкодавцем. ОСОБА_1 не довів належними та достовірними доказами факт спільного проживання та ведення спільного господарства зі спадкодавцем, що є обов'язковим для визнання його спадкоємцем. Міська рада вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та недоведеними. Просить суд відмовити у задоволенні позову через відсутність належних доказів та передчасність звернення до суду.
25.10.2024 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач стверджує, що всі сусіди знають його як члена сім'ї ОСОБА_3 . У матеріалах спадкової справи міститься інформація щодо зареєстрованих осіб за адресою спадкодавця, зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, за словами позивача, проживають окремо. ОСОБА_6 заявлена позивачем як свідок у справі. Позивач вважає, що надані ним докази, зокрема показання свідків, є належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують факт спільного проживання та ведення спільного господарства з померлими особами. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
03.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача скерувала до суду заяву про збільшення позовних вимог. У зв'язку з тим, що було виявлено додаткове спадкове майно - банківський вклад, що належав померлій ОСОБА_3 , позивач просить суд визнати за ним право на спадкування цього вкладу, який фактично успадкував ОСОБА_2 , але не встиг оформити належним чином. Позивач зазначає, що проживав разом із спадкодавцями з 2015 року, вів з ними спільне господарство та вважається спадкоємцем четвертої черги за законом. Позивач також просить залучити до справи в якості третьої особи Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та витребувати від банку копії договорів про банківський вклад, укладені з померлою ОСОБА_3
10.01.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли пояснення у справі. АТ «Ощадбанк» надало суду інформацію щодо депозитних вкладів ОСОБА_3 , виконавши вимоги ухвал суду. Проте, банк звертає увагу на те, що надано інформацію лише по депозитних вкладах, оскільки інформація про інші рахунки клієнта (поточні, компенсаційні тощо) становить банківську таємницю. Банк не надає інформацію щодо наявності інших видів рахунків через обмеження, встановлені Законом України «Про банки і банківську діяльність». АТ «Ощадбанк» просить суд ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи та наданих пояснень, та просить проводити розгляд справи без участі представника банку.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
24.10.2024 року судом задоволено клопотання позивача від 21.10.2024 року та винесено ухвалу про витребування доказів.
03.12.2024 року ухвалою суду до участі у справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Ухвалою суду від 14.01.2025 року задоволено клопотання позивача про виклик до суду свідків та закрито підготовче засідання з призначенням судового розгляду.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали, викладені в позові обставини та вимоги, просили суд задовольнити позов. Позивач додатково пояснив, що ОСОБА_2 ампутували ногу в 2010 році, в 2015 році його дружина, яка доводиться позивачеві тіткою запропонувала спільно проживати, оскільки самій було важко здійснювати догляд за чоловіком. Він разом з дружиною погодились на цю пропозицію та переїхали до ОСОБА_3 . В них невеликий будинок, але їм була виділена окрема кімната. Проживали разом, вели спільне домогосподарство, він купував продукти, ліки, ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_3 готували. Він возив ОСОБА_2 до лікарні. Після смерті ОСОБА_3 він та його дружина займалися похованням.
Представник відповідача, повідомлений судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду до зали суду у визначений час не прибув. Скористався своїм правом на направлення відзиву на позовну заяву. Відповідно до якого Міська рада вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та недоведеними. Просить суд відмовити у задоволенні позову через відсутність належних доказів та передчасність звернення до суду.
Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Н.В. повідомлена судом своєчасно та належним чином про дату та час розгляду справи, не з'явилася.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, повідомлений судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи до суду не з'явився. Скористався своїм правом на подання пояснень у справі. Відповідно до яких просить суд ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи та наданих пояснень, та просить проводити розгляд справи без участі представника банку.
У судовому засідання 18.02.2025 року як свідків було допитано ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Є головою квартального комітету №20. Знає ОСОБА_1 з дитинства оскільки він часто приходив у гості до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У подружжя ОСОБА_3 своїх дітей не було. Восени 2015 року ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною переїхали жити до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони захворіли та потребували сторонньої допомоги. ОСОБА_3 звернулись до неї, як голови квартального комітету, повідомили про те, що будуть проживати разом з подружжям ОСОБА_3 . Вона неодноразово видавала позивачеві довідки про те, що він проживає разом з ОСОБА_3 , які були потрібні для оформлення документів для соціальних служб. Інших осіб які б здійснювали догляд або проживали разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона не знає. Зі слів сусідів знає, що похованням подружжя ОСОБА_3 займався позивач та його дружина.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що в 2002 році вона вийшла заміж за ОСОБА_1 . Перед весіллям вона познайомилася з рідною тіткою свого чоловіка ОСОБА_3 . В них зав'язалися дружні відносити. Потім стосунки стали як між дітьми та батьками. Вони разом відпочивали та проводили час. В 2015 році ОСОБА_3 попросила її та ОСОБА_1 переїхати до них в будинок, що доглядати за ними бо вони хворіють та потребують їхньої допомоги. Інших родичів у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було. В 2010 році ОСОБА_2 ампутували ногу, тому його дружина попросила їх переїхати та проживати разом, оскільки сама не могла допомагати чоловікові. Вони погодились та переїхали до ОСОБА_3 . Весь цей час вели спільне господарство, купували продукти. Домашні обов'язки виконували разом. Подружжя ОСОБА_3 виділяло деякі кошти на ведення спільного господарства. В 2022 році ОСОБА_2 ампутували другу ногу, в 2022 у нього стався інсульт після якого він майже не рухався та втратив зір. В 2023 році у ОСОБА_3 виявили онкологію. А ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. Її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 після того як дізнавшись про смерть дружини. За час спільного проживання подружжя ОСОБА_3 казали, що вони є спадкоємцями всього належного їм майна, але питання заповітів між ними ніколи не обговорювалось. Після смерті ОСОБА_3 з'ясувалось, що ніякого розпорядження щодо майна на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишили.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що проживає в другій частині будинку АДРЕСА_1 з 2004 року. ОСОБА_3 представили позивача та його дружину як своїх дітей. Цей будинок має два окремих входу та розділений огорожею. Позивач з дружиною переїхав до ОСОБА_3 в 2015 році щоб здійснювати догляд за ОСОБА_2 , оскільки йому ампутували ногу, догляд був фізично важкий та ОСОБА_3 сама не справлялась. Своїх дітей у ОСОБА_3 не було. Проживали всі однією сім'єю, ОСОБА_3 готувала, їли всі разом. Підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 разом відпочивали на морі. Позивач постійно ремонтував будинок, підтримував його стан. ОСОБА_3 завжди казали, що ОСОБА_1 їх спадкоємець.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, приходить до таких висновків.
Щодо встановлення факту проживання однією сім'єю суд зазначає про таке.
У матеріалах справи міститься довідка №23 від 17.04.2024 року підписана головою квартального комітету, яку було видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому що він проживає з 2015 року по цей час за адресою: АДРЕСА_1 .
Довідка також містить відомості про склад сім'ї ОСОБА_1 , а саме про дружину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за цією адресою з 2015 року по цей час.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підтвердили своїми показами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2015 року проживають за адресою: АДРЕСА_1 та продовжують проживати на час розгляду справи. За даною адресою зареєстровані та проживали їхні сусіди ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 , які померли в січні 2024 року. В ході сусіднього проживання та спілкування їм стало відомо, що ОСОБА_1 є рідним племінником ОСОБА_3 , а вона йому доводилася як тітка. Крім цього, померлий ОСОБА_2 ще за життя визнавав ОСОБА_1 своїм племінником В домашньому побуті померлі вважали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 своїми дітьми. Свідки також зазначали, що ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому в цьому також допомагала його дружина ОСОБА_3 . Свідки вказують на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили однією сім'єю з 2015 року, мали спільний побут та вели спільне господарство, купував продукти та ліки, сплачував комунальні послуги, надавали один одному матеріальну та моральну підтримку.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що є дружиною позивача ОСОБА_1 , на підтвердженням цього факту послалася на свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 , яке було видано 02.08.2002 року Запорізьким міським відділом реєстрація актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції.
Таким чином, з довідки №23 про проживання та показів свідків судом встановлено ознаки того, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Вів з ним спільне господарство, тобто приймав участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Щодо позовних вимог про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто в шестимісячний строк після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Задачіної Наталії Володимирівни, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72364482, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н.В., 26.04.2024 року, була заведена нотаріальна справа за №17/2024 після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Задачіної Н.В. від 23 липня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю підтвердження факту проживання однією сім'єю.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дані відомості підтвердженні копією паспорта громадянин України серії НОМЕР_6 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 виданого 06.11.1982 року відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому м.Запоріжжя про те, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 06.11.1982 року уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на - ОСОБА_3 .
Відповідно до копії паспорту громадянки України серії НОМЕР_8 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була рідною сестрою ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_9 видане Запорізьким міським ВРАЦС Запорізького обласного управління юстиції 02.02.2006 року).
Такі обставини підтверджуються свідоцтвами про народження НОМЕР_10 від 08.07.1949 року (актовий запис № 1294) та НОМЕР_11 від 17.12.1958 року (актовий запис № 3372).
В свою чергу ОСОБА_9 є рідним батьком ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існував родинний зв'язок як племінника та тітки.
Рішенням виконавчого комітету Комунарської районної ради народних депутатів від 13.12.1990 року №379/2 про зміні ідеальних частин на будинок АДРЕСА_1 , визначивши за ОСОБА_2 53/100 частки, а за ОСОБА_10 47/100 частки.
Відповідно до свідоцтва №154 про право особистої власності на житловий будинок від 15.02.1991 року, ОСОБА_2 на праві власності належить 53/100 частини будинку АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_12 виданого 02.01.2024 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про смерть, яким засвідчено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_13 виданого 04.01.2024 року Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про смерть, яким засвідчено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до відповіді на запит від 18.11.2024 року №6733606.10-01-28 наданої начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністертва юстиції (м.Одеса), судом встановлено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 записів про народження дітей не виявлено.
Згідно матеріалів спадкової справи №17/2024 відкритої 26.04.2024 року після смерті ОСОБА_2 , відомості про інших спадкоємців відсутні. Заповіти складені ОСОБА_2 в реєстрі також відсутні, з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Згідно матеріалів спадкової справи №16/2024 відкритої 26.04.2024 року після смерті ОСОБА_3 , відомості про інших спадкоємців відсутні. Заповіти складені ОСОБА_3 в реєстрі також відсутні, з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №414108820 відсутні відомості про обтяження на будинок АДРЕСА_1 .
Згідно копій спадкових справ №17/2024 та №16/2024, заведених після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спадкові справи були заведені за заявою ОСОБА_1 на підставі його заяв від 26.04.2024 року, разом з цим відповідно до роз'яснення, наданого приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Н.В. повідомила ОСОБА_1 , що документів, які підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства у нього немає та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання.
Окрім того, ОСОБА_1 доглядав і займався організацією та проведенням поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується Договором-замовлення на організацію та проведення поховання.
Згідно інформації наданої АТ «Державний ощадний банк України» до складу спадщини яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , відносять грошові кошти які зберігаються на банківському рахунку: НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» та банківському рахунку: НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Статтею 3 Сімейного Кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доказами дослідженими в судовому засіданні та показами свідків, фактично підтверджується факт спільного проживання померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позивачем ОСОБА_1 однією сім'єю, з 2015 року по 2024 рік, вони були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки.
Згідно з вимогами ст.328 ЦК України громадянин набуває права власності на майно на підставах, що не заборонені законом.
У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.
Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» за № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справа про спадкування» - при вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Стаття 1276 Цивільного кодексу визначає поняття спадкової трансмісії як перехід права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом чи за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки в спадщині, переходить до його спадкоємців (тобто до спадкоємців спадкоємця).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто наступного дня після смерті своєї дружини ОСОБА_3 . Отже, ОСОБА_2 був спадкоємцем першої черги щодо майна ОСОБА_3 , до якого відноситься доля в будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та грошові кошти (банківські вклади) з належними відсотками та компенсаціями, що обліковуються на: банківському рахунку: НОМЕР_1 ,банківському рахунку: НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_3 постійно проживали разом за однією адресою, ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо відмови від спадщини.
Тому суд вважає, що ОСОБА_2 як спадкоємець за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка залишилась після її смерті, але не встиг оформити її, що відповідає вимогам ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Тому вказане спадкове майно, яке успадкував ОСОБА_2 після смерті своєї дружини переходить до спадкової маси, що залишилась після його смерті та на яке претендує позивач.
Позивач ОСОБА_1 звернувся із заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України.
Таким чином, враховуючи наявність законних підстав вважати, що позивач з 2015 року та на день смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , постійно проживали разом однією родиною та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , та інші спадкоємці які б на момент смерті спадкодавців, проживали б з ними не виявлено, то необхідним є встановлення факту належності його до спадкоємців четвертої черги, що є перешкодою у реалізації заявником вищевказаного права на спадкування, суд вважає що право заявника підлягає захисту, а заява про встановлення факту задоволенню.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують обставини наведені у заяві та дають підстави для задоволення даної позовної заяви.
Керуючись ст.ст.1217, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Наталія Володимирівна, Акціонерне товариство « Державний ощадний банк України», про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_14 ), з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто в період часу з 2015 року по 2024 рік у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_14 ), спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_14 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 53/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_14 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та успадкував після смерті своєї дружини, ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на грошові кошти (банківські вклади) з належними відсотками та компенсаціями, що обліковуються на:
- банківському рахунку: НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, код ЄДРПОУ: 00032129).;
- банківському рахунку: НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, код ЄДРПОУ: 00032129).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 27 лютого 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська