Справа № 317/735/23
Провадження № 1-кп/317/74/2025
27 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду кримінальне провадження № 22023080000000101 від 09.01.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має,, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 та інші невстановлені представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, зокрема Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва РФ, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Мелітополь Запорізької області, яке було захоплено 25.02.2022.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 01.01.2023 (далі за текстом - Закон №1207-VІІ), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VIІ, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Пpo затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 25.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Після остаточної військової окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності місцевих громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - «Главное управление МВД в Запорожской області», на захопленій матеріально-технічній базі ГУ НП в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.
У подальшому, приблизно у квітні 2022 року, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не вдалось за можливе, на захопленій матеріально-технічній базі відділення поліції №1 Мелітопольського РУП ГУ НП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Веселе, вул. Козацька, 46, представниками збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора було створено відповідний територіальний підрозділ вказаного незаконного правоохоронного органу, а саме - «Веселовское отделение Главного управления МВД в Запорожской области».
В цей же час, приблизно на початку квітня 2022 року, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не вдалось за можливе, громадянин України ОСОБА_5 , будучи колишнім співробітником органів МВС України, перебуваючи на території смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області, маючи відповідну освіту, фахові знання та досвід роботи у правоохоронному органі, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади України, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняв посаду оперативного чергового чергової частини територіального підрозділу незаконно створеного правоохоронного органу, а саме «Веселевского отделения Главного управления МВД в Запорожской области», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Веселе, вул. Козацька, 46.
У подальшому, протягом квітня-травня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Веселівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно та виконуючи свої функціональні обов'язки в інтересах окупаційної влади на займаній посаді оперативного чергового чергової частини «Веселевского отделения Главного управления МВД в Запорожской области»), ніз службу у форменому одязі поліції РФ зі зброєю, здійснював в межах своїх службових повноважень патрулювання та фільтраційні заходи на території громади, в тому числі разом із представниками збройних формувань РФ; приймав безпосередню участь у заходах безпеки для місцевих колаборантів, в тому числі під час проведення масових заходів; виявляв в інтересах представників спецслужб та збройних формувань РФ місцевих проукраїнські налаштованих мешканців та учасників АТО, володільців мисливської зброї, тощо, за що отримував щомісячно від представників окупаційної влади грошову винагороду у розмірі 45 000 російських рублів.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створеному на тимчасово окупованій території.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження, протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території, і ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2023 (справа №331/427/23, провадження 1-кс/331/210/2023) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у зв'язку із оголошенням його у розшук, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 06.07.2023 постановлено здійснювати відносно обвинуваченого спеціальне судове провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України.
Виклик обвинуваченого у судові засідання, в ході судового розгляду кримінального провадження, здійснювався шляхом розміщення оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті «Судова влада України».
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що всі судові повістки (оголошення) були опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр» та розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначав, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати в нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях.Зазначив про недоведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає недоведеним стороною обвинувачення факту добровільного зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі. Крім того, зазначив, що свідки повідомили суд, що обвинувачений ОСОБА_5 помер у минулому році, а отже кримінальне провадження підлягає закриттю.
Разом із тим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах, у межах висунутого обвинувачення, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» (т.1 а.с.219).
Наказом УДСО при УМВС України в Запорізькій області № 42о/с від 20.05.1998 капітана міліції ОСОБА_5 звільнено в запас Збройних Сил України з посади начальника пункту централізованої охорони відділення державної служби охорони при Веселівському районному відділі УМВС України в Запорізькій області з 20.05.1998 за ст. 64 п. «б» (через хворобу) (т. 1 а.с.224).
Отже, обвинувачений ОСОБА_5 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Судом визнається загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжено. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» № 75 від 25.04.2022, Веселівська селищна територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області віднесена до тимчасово окупованих державою-агресором Російською Федерацією територій України з 26.02.2022 територію Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що з 2013 по 2023 роки працював на посаді начальника Веселівського відділення поліції. ОСОБА_5 знає як жителя смт Веселе, пенсіонера органів внутрішніх справ, ліквідатора аварії на ЧАЕС. Обвинувачений неодноразово приймав участь у заходах присвячених дню міліції, звільнився капітаном міліції, заслуговував на повагу. Після 24.02.2022 за вказівкою начальника ГУ НП в Запорізькій області вивезти зброю та матеріали справ до м. Запоріжжя. 29.03.2022 до смт Веселе заїхали представники ДНР, про що свідок доповів керівництву та отримав вказівку про виїзд з окупованої території. У травні 2022 року представники РФ почали формувати народну міліцію, взломали будівлю райвідділу, запропонували посади колишнім пенсіонерам, ОСОБА_5 зайняв посаду чергового. Основне завдання - боротьба із всім українським. У травні-червні всіх розігнали, залишився лише ОСОБА_5 , з 01 по 07 червня виконував обов'язки керівника. 10 червня приїхали представники з поліції Мелітополя і почали створювати відділ поліції, очолив його ОСОБА_8 . ОСОБА_5 знову працював черговим, отримував заробітну плату, носив формений одяг, проводив обшуки. Працював до 01.08.2022, після чого його звільнили. ОСОБА_5 мав проросійські погляди, посаду зайняв добровільно. Інформація щодо смерті ОСОБА_5 не підтверджена.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що до окупації він працював поліцейським громади до квітня 2022 року. ОСОБА_5 знає як колишнього співробітника міліції, зловживав спиртними напоями, після вторгнення РФ почав співпрацювати із окупантами. У травні-червні очолив відділ поліції, здійснював патрулювання, охорону порядку, потім його було переведено до чергової частини, носив формений одяг. Вважає, що на співпрацю із окупаційною владою ОСОБА_5 пішов добровільно. Що з ним наразі невідомо, зв'язку не має.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що окупація смт Веселого була в лютому 2022 року, вона перебувала у окупації до квітня 2022 року, після чого виїхала. ОСОБА_5 знала як мешканця смт Веселе, знає що останній працював у правоохоронних органах. Від мешканців села дізналася, що в травні 2022 року почав схиляти до співпраці з РФ. Також інформація публікувалась у відкритих телеграм каналах. ОСОБА_5 очолив відділ народної міліції, схиляв до співпраці з РФ колишніх працівників поліції, на посаді перебував недовго, після чого перейшов до чергової частини начальником або черговим. Місцеві мешканці часто бачили як обвинувачений спілкується з військовими РФ, в приміщенні, де розташовувалась народна міліція, активно пропонував роботи тим, хто не виїхав. Також активно вели телеграм чат, здійснювались публікації, згодом канал закрили.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що на початку війни перебував в смт. Веселе, виїхав 29.07.2022, раніше працював у відділенні поліції помічником чергового. ОСОБА_5 знає як колишнього працівника міліції, пенсіонера МВС. Формування органів поліції окупаційною владою почалося у квітні 2022 року, ОСОБА_5 був одним із перших, хто пішов на співпрацю з окупантами. Чув інформацію, що ОСОБА_5 наразі немає в живих.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що на початку війни працювала директором Веселівської філії страхової компанії «Оранта Січ». Окупаційна влада у смт Веселе зайшла у березні 2022 року, у квітня зайняли адміністративні будівлі, у травні почали формувати відділ поліції на тому самому місці. ОСОБА_5 знає як мешканця смт Веселе, людину, яка працювала в органах МВС, бачила його тричі, коли перебувала в окупаційному відділі поліції (травень, липень, вересень). Перші два рази був у цивільному одягу, третій раз у поліцейській формі, без зброї. Знає, що ОСОБА_5 один із перших пішов працювати із окупаційною владою. Під час перебування у відділу не побачила примусу до ОСОБА_5 , був веселим, спокійним. Про смерть ОСОБА_5 свідку нічого не відомо, працює досі, місяць тому бачила у пабліку РФ публікацію із його участю.
Протоколом огляду інформації, що стосується абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , який особисто використовує ОСОБА_5 , встановлено, що у період з 24.02.2022 по 10.11.2022 року, вказаний номер телефону постійно знаходився лише в межах тимчасово окупованого збройними формуваннями російської федерації смт. Веселе та іншої території Мелітопольського району, Запорізької області (т.1 а.с.154-160).
Згідно із протоколом огляду за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.12.2022 року, оглянуто публікацію списку співробітників «ГУ МВД в Запорожской области» за квітень-травень 2022 року із вказівкою посадового окладу, серед яких під номером 276 та 284 значиться ОСОБА_5 , як черговий правоохоронного органу, мовою оригіналу «Веселовское отделение», з посадовим окладом 45000 рублів (т. 1 а.с.161-179).
Протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.11.2022 року, відповідно до якого зафіксовано інформацію, отриману в ході спілкування через месенджер «Telegram» між громадянином РФ ОСОБА_13 та вірогідно громадянином РФ ОСОБА_14 , заступником міністра економічного розвитку РФ, 14.06.2022, а саме файли із списками співробітників «ГУ МВД в Запорожской области» за квітень та травень 2022 року із вказівкою посадового окладу, серед яких під номером 276 та 284 значиться ОСОБА_5 , як черговий правоохоронного органу, мовою оригіналу «Веселовское отделение», з посадовим окладом 45000 рублів (т.1а.с.188-196).
Згідно із протоколом для пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 , він впізнав на фото під №3 ОСОБА_5 , який у квітні-травні працював поліцейським у смт Веселе на окупаційну владу під керівництвом ОСОБА_16 , якого наприкінці травня звільнили за пияцтво, а ОСОБА_17 деякий час до приїзду нового керівника райвідділу з м. Маріуполь був керівником поліції (т.1 а.с.202-203).
Згідно із протоколом для пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_18 , він впізнав на фото під №3 ОСОБА_5 , який навесні 2022 року після початку окупації смт Веселе працював у місцевому відділі поліції окупаційної влади під керівництвом ОСОБА_16 (т.1 а.с.204-205).
Згідно із протоколом для пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_19 , вона впізнала на фото під №3 ОСОБА_5 , як свого знайомого мешканця смт Веселе, пенсіонера МВС, який одним із перших пішов на службу до окупаційного відділу поліції у смт Веселе навесні 2022 року (т.1 а.с.206-207).
Згідно із протоколом для пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.12.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_20 , він впізнав на фото під №3 ОСОБА_5 , як пенсіонера МВС із смт Веселе, який після початку окупації пішов працювати у місцевий відділ поліції (т.1 а.с.208-209).
Згідно із протоколом для пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_21 , він впізнав на фото під №3 ОСОБА_5 , якого бачив в червні-липні місяці 2022 року в приміщенні чергової частини в незаконно створеному правоохоронному органі «Веселовский отдел ГУ МВД в Запорожской области», розташованого у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області (т.1 а.с.210-212)
Під час судового розгляду також були досліджені витяги з ЄРДР, клопотання та постанови слідчих, ухвали слідчих суддів, протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій, які стосуються даного кримінального провадження. Вказані документи як кожен окремо, так і всі вони в своїй сукупності (за критеріями хронологічності, дотримання встановлених строків реалізації ухвал слідчого судді, відносності тощо) повністю відповідають вимогам КПК України. Документи є розсекреченими у встановленому законом порядку, про що на них містяться відповідні відмітки (т.1 а.с.148-153, 180-187, 197-201).
Оцінюючи наведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вони відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював факт окупації та агресії з боку Російської Федерації, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.
У матеріалах провадження відсутні об'єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 діяв не добровільно, виконував обов'язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави.
Судом не встановлено доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
Доводи захисника про смерть ОСОБА_5 суд не може прийняти до уваги, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження факту смерті останнього під час судового розгляду суду не було надано, покази свідків щодо смерті обвинуваченого є суперечливими.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111-1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченого, те, що він є раніше не судимим, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, під спостереженням лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області, переховується на тимчасово окупованій території України.
Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов'язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини сьомої статті 111-1 КК України.
У даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та органів які надають публічні послуги в Україні.
Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, що належить ОСОБА_5 , що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект покарання. При цьому суд не вважає за доцільне визначати вид та обсяг майна, що підлягає конфіскації, оскільки це питання вирішується в порядку виконання вироку.
За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 , вчинив особливо тяжкий злочин, який пов'язаний із зайняттям ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає за необхідне позбавити останнього спеціального звання - «капітан міліції».
Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2023 року в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.323, 369-376, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - «капітан міліції».
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_1