Ухвала від 25.02.2025 по справі 263/13128/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/594/25 Справа № 263/13128/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , вмотивоване тим, що строк запобіжного заходу спливає 07 березня 2025 року, а оскільки станом на сьогодні вирок суду першої інстанції не набрав законної сили, у зв'язку із його оскарженням в апеляційному порядку, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що є необхідність у продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України ід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, що призвело до загибелі людини, сприяння діяльності терористичної організації та незаконне поводження з вибуховими пристроями та вибуховими речовинами, а саме придбання, носіння, зберігання та передача вибухових пристроїв і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених прокурором ризиків, які на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_8 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою, до розгляду справи по суті та постановлення обвинувального або виправдувального вироку, після остаточного розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає подальше тримання обвинуваченого під вартою, з урахуванням наведених вище ризиків, обґрунтованим, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, а саме до 25 квітня 2025 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді