Провадження № 22-ц/803/62/25 Справа № 201/3716/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Петешенкової М.Ю.
за участю секретаря Кошара О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі №201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків,-
У лютому 2023 року АТ КБ “Приватбанк» звернулися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц.
В обґрунтування вимог заяви АТ КБ “Приватбанк» посилалися на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк». Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року скасовано, стягнуто з ПАТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 430 000 грн., на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. 15 серпня 2013 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду. 04 вересня 2013 року банком було перераховано 432000 грн. на виконання виконаного листа у справі № 2/201/1397/2013 від 02 серпня 2013 року. 27 грудня 2013 року закінчене виконавче провадження за п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним повним виконанням. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року та рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року скасовані, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, про часткове задоволення позову. Стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 400000 грн. у відшкодування майнової шкоди і 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року і ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року відмовлено в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 . Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року. Постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року ухвалу та рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2017 року, а також ухвали Дніпровського апеляційного суду за наслідками їх перегляду від 25 жовтня 2017 року скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430 000 грн. суми боргу; 225 149 грн. 17 коп. - збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236 500 грн. - суми інфляційних втрат станом на 10 жовтня 2008 року; 43 577 грн. 26 коп. - 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1 000 000 грн. моральної шкоди закрито. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків відмовлено. У задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків - відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . У задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків відмовлено. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року у задоволенні цієї частини позову ОСОБА_1 - відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430 000 грн. суми боргу; 225 149,17 грн. збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 43 577,26 грн. 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року та 1 000 000 грн. моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 430 000 грн. (повторно) у рахунок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків та 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, усього стягнути 480 000 грн. Заявник вказує, у резолютивній частині вказаної постанови питання щодо повороту виконання не вирішено, однак в мотивувальній частині апеляційний суд зазначив, що посилання відповідача про наявність підстав для здійснення повороту рішення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду у цій справі. Заявник звертає увагу, що у постанові Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року щодо заяви відповідача про поворот виконання та повернення банку грошових коштів у розмірі 432 000 грн., перерахованих ОСОБА_1 відповідно до меморіального ордеру №7503 від 04 вересня 2013 року, зазначено: відповідно до ч. 10 ст.444 ЦПК України, заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. В даному випадку остаточне рішення у справі що розглядається, не прийнято, а тому в задоволенні заяви про поворот виконання відмовлено. Оскільки при скасуванні рішення та ухваленні нового, питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України, в порядку повороту виконання рішення боржнику повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші) у повному обсязі. На підставі викладеного АТ КБ “Приватбанк» просили суд допустити поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “Приватбанк» грошову суму 432000 грн., яка була стягнута на підставі виконавчого листа №2/201/1397/2013, виданого 02 серпня 2013 року на виконання вказаного рішення, також просив видати виконавчий лист.(т.7 а.с.74-78).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року задоволено заяву АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків. Допущено поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ “Приватбанк» в порядку повороту виконання рішення суду грошові кошти в сумі 432 000 грн. (т.7 а.с.97-102).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 13 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ “Приватбанк» просить ухвалу суду від 13 лютого 2023 року залишити без змін, як законну та обгрунтовану, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючсиь на безпідставність її вимог.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (т.9 а.с.8).
16 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Циганок А.В. звернулася до Дніпровського апеляційного суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_1 (т.9 а.с.7).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року у справі за заявою АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків було зупинено до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.9 а.с.43, 44).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року у справі за заявою АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі № 201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків. Призначено справу до апеляційного розгляду (т.9 а.с.106).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року було витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Яковлевої І.М. ( АДРЕСА_1 ): належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.9 а.с.142, 143).
Із копії спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 26 квітня 2024 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулася дружина померлого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.9 а.с.152).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залучено до участі у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року у справі за заявою АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у цивільній справі №201/3716/13-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків, правонаступника позивача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.9 а.с.184, 185).
Із копії вказаної спадкової справи вбачається, що правонаступник ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , звернувшись із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, вказала адресу місця реєстрації свого проживання: АДРЕСА_2 , що також підтверджується копією паспорту ОСОБА_2 (т.9 а.с.152, 153).
Колегія судів зазначає, правонаступник позивача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 була присутня у судовому засіданні апеляційного суду 16 січня 2024 року, як вільний слухач, та у цьому судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року про зупинення провадження у справі у зв»язку зі смертю ОСОБА_1 , що свідчить про обізнаність ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого, про розгляд справи у Дніпровському апеляційному суді.
Правонаступник позивача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 неодноразово викликалася апеляційним судом належним чином судовими повістками, направленими на адресу вищевказаного місця її реєстрації, у судові засідання апеляційного суду на 19 листопада 2024 року, на 28 січня 2025 року, на 25 лютого 2025 року, однак жодного разу не з»явилася у судові засідання (конверти поверталися на адресу апеляційного суду з відміткою адресат відсутній, за закінченням терміну зберігання) (т.9 а.с. 190, 203, 211).
Також Дніпровським апеляційним судом було направлено лист від 29 січня 2025 року до Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку “Укрпошта» з проханням посприяти у врученні ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , поштових відправлень (т.9 а.с.207, 208).
Відповіддю на лист Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року АТ “Укрпошта» своїм листом від 07 лютого 2025 року повідомили про те, що працівниками Укрпошти вчинялися всі дії щодо вручення судових повісток ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т.9 а.с.215-217).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст. ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 444 ЦПК України, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 446 ЦПК України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
У рішенні Конституційного Суду України №13-рп/2011 від 02 листопада 2011 року, зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
У справі встановлено, у березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ПАТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків (т.1 а.с.2, 3).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 18 лютого 2005 року він уклав з ПАТ КБ “Приватбанк» депозитний договір № SAMDN00100001609728, на виконання якого надав банку через касу грошові кошти у сумі 430000 грн., на які нараховувались відсотки за вкладом та надходили на платіжну картку. По закінченню терміну договору відповідач відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на факт заволодіння цими коштами колишнім співробітником ПАТ КБ “Приватбанк» ОСОБА_3 . Як з'ясував позивач у подальшому, заступник директора відділення банку Ліповський Ф.А., укладаючи від імені банку договори і маючи доступ до операційної системи, зараховував грошові кошти не на вказаний у договорі про депозитний вклад №SAMDN00100001609728 вкладний рахунок, а на транзитний рахунок, і потім знімав їх. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 430000 грн., борг з урахуванням інфляції 914180 грн., 3% річних 103200 грн., збитки (упущену вигоду) 647979 грн., пеню від суми простроченого платежу 42500 грн., а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року у справі №201/3716/13-к за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.1 а.с.48).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року скасовано. Стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 430 000 грн. у відшкодування майнової шкоди і 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» відмовлено (т.1 а.с. 74, 75 ).
На виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року АТ КБ “Приватбанк» через Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області перерахував ОСОБА_1 432 000 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 7503 від 04 вересня 2013 року (т.1 а.с. 244).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року касаційну скаргу ПАТ КБ “Приватбанк» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року та рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду (т.1 а.с. 108 - 110).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків - відмовлено (т.1 а.с.180-183).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , прокуратури Дніпропетровської області задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ПАТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 400 000 грн. у відшкодування майнової шкоди і 2000 грн. у відшкодування моральної. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» відмовлено (т.1 а.с. 262-266).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року касаційні скарги ПАТ КБ “Приватбанк» та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с. 53-55).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 і прокурора Дніпропетровської області в його інтересах відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року залишено без змін (т.2 а.с. 89-62).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року касаційні скарги ОСОБА_1 та заступника прокурора Дніпропетровської області відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року залишено без змін (т.2 а.с. 155, 156).
Постановою Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року і ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с. 227-231).
У січні 2017 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ПАТ КБ “Приватбанк» 3878533 грн. та моральну шкоду в розмірі 1500000 грн. (т.3 а.с.4-8).
16 травня 2017 року ПАТ КБ “Приватбанк» звернулися із клопотанням про закриття провадження у справі, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (т.3 а.с. 62-65).
20 червня 2017 року банком було подано уточнення до цього клопотання в частині позовних вимог про стягнення: 430000 грн - суми боргу; 225149,17 грн збитків (упущеної вигоди) станом на 10.10.2008 року; 236500 грн суму інфляційних втрат станом на 10.10.2008 року; 43577,26 грн 3% річних станом на 10.10.2008 року, та 1000000 грн. моральної шкоди (т.3 а.с. 90-93).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430 000 грн суми боргу; 225 149 грн. 17 коп. - збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236 500 грн. - суми інфляційних втрат станом на10 жовтня 2008 року ; 43 577 грн. 26 коп. - 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1000000 грн моральної шкоди (т.3 а.с.103).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року відмовлено у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк» про стягнення грошових коштів (т.3 а.с. 104, 105).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2017 року залишено без змін (т.3 а.с.205-210).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2017 року про закриття провадження залишено без змін (т.3 а.с.211-213).
Постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року і рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року та постановлені за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.4 а.с. 93-107).
При повторному новому судовому розгляді, позивач декілька разів уточнював позовні вимоги, в яких просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати 498419 грн. 26 коп., 3% річних - 137000 грн., упущену вигоду - 639332 грн. 44 коп., а загалом, станом на 13 квітня 2021 року - 10140874 грн. 20 коп., та моральну шкоду в розмірі 3000000 грн. (т.4 а.с.112-120, 189 - 201).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430 000 грн суми боргу; 225 149 грн. 17 коп. - збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236 500 грн - суми інфляційних втрат станом на 10 жотвня 2008 року; 43 577 грн. 26 коп. - 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1 000 000 грн моральної шкоди - закрито (т.5 а.с. 158-166).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків відмовлено. У задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків відмовлено (т.5 а.с.168 - 178).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків відмовлено (т.6 а.с. 38-41).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.6 а.с. 31-37).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року у справі №201/3716/13 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430000 грн. суми боргу; 225149 грн. 17 коп. збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236500 грн. суми інфляційних втрат станом на 10 жовтня 2008 року; 43577 грн. 26 коп. 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1000000 грн. моральної шкоди - відмовлено (т.6 а.с.169-176).
Поставною Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року - скасовано, ухвалене нове рішення. Позов ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430000 грн. суми боргу; 225149 грн. 17 коп. збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236500 грн. суми інфляційних втрат станом на 10 жовтня 2008 року; 43577 грн. 26 коп. 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1000000 грн. моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 430 000 грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків та 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, усього - 480 000 грн. (т.7 а.с.23-45).
Встановлено, на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року, яким було стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 шкоду, АТ КБ “Приватбанк» вже виплатило 04 вересня 2013 року ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №3946194 1430 000 грн. (майнової шкоди) і 2000 грн. (моральної шкоди).
Так, поставною державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області 15 серпня 2013 року було відкрито виконавче провадження №39461941 з примусового виконання вказаного рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року (т.1 а.с.241, 242).
04 вересня 2013 року банком було перераховано 432 000 грн. на виконання виконавчого листа у справі № 2/201/1397/2013 від 02 серпня 2013 року, у виконавчому провадженні №39461941, про що надано суду відповідний меморіальний ордер №7503 від 04 вересня 2013 року (т.1 а.с.244, т.7 а.с. 82).
27 грудня 2013 року вказане виконавче провадження №39461941 було закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним повним виконанням, про що свідчить Інформація про виконавче провадження (т.7 а.с. 83 - 85).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, якою рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, у задоволенні заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення суду було відмовлено, з тих підстав, що відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. В даному випадку остаточне рішення у справі що розглядається, не прийнято (т.6 а.с. 38-41).
02 лютого 2023 року АТ КБ “Приватбанк» звернувся до суду із цією заявою про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року, після набрання законної сили рішення у справі №201/3716/13-ц (постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року).
Таким чином, у справі встановлено, на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року ПАТ КБ “Приватбанк» дійсно виплатило 04 вересня 2013 року ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №39461941 430 000 грн. (майнової шкоди) і 2000 грн. (моральної шкоди).
Поставною Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року знову, повторно у цій справі було стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 430 000 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди (тобто, у тому ж розмірі і з тих же правових підстав) та 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди (тобто, ще у більшому розмірі, але з тих же правових підстав) (т.7 а.с.23-45).
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ КБ “Приватбанк» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ “Приватбанк» 430 000 грн боргу змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключити в абзаці четвертому постанови слова “у рахунок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків». Поновлено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в зазначеній частині. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ “Приватбанк» інфляційний втрат? 3% річних, упущеної вигоди та компенсації моральної шкоди, з урахуванням заяви про збільшення цих вимог за період після 10 жовтня 2008 року скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.8 а.с.154-166).
На виконання вищевказаної постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року - скасовано, ухвалене нове рішення. Позов ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про відшкодування шкоди і збитків, завданих працівником під час виконання своїх трудових обов'язків в частині позовних вимог про стягнення 430000 грн. суми боргу; 225149 грн. 17 коп. збитків (упущена вигода) станом на 10 жовтня 2008 року; 236500 грн. суми інфляційних втрат станом на 10 жовтня 2008 року; 43577 грн. 26 коп. 3% річних станом на 10 жовтня 2008 року; та 1000000 грн. моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 430 000 грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків та 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, усього - 480 000 грн., державним виконавцем Печерського відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрито виконавче провадження №71606022 з виконання виконавчого листа №201/3716/13-ц від 07 березня 2023 року, та Постановою державного виконавця вказаного ДВС від 15 листопада 2023 року виконавче провадження №71606022 було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, 40 Закону України “Про виконавче провадження»- у зв'язку із фактичним повним виконанням (т.8 а.с.222).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вирішення питання про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року, та дійшов правильного висновку про необхідність здійснення повороту виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровській області від 23 липня 2013 року у справі №201/3716/13 шляхом стягнення зазначених коштів з ОСОБА_4 на користь АТ КБ “Приватбанк» з метою уникнення подвійного стягнення суми на користь стягувача, відповідно до п.2 ч.2 ст.444 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ “Приватбанк» про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року суду спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на пропуск банком річного строку на подання заяви про поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровській області від 23 липня 2013 року є безпідставними, оскільки такий строк у цій справі слід відраховувати з дня набрання законної сили рішення у цій справі - постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 384, 444 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена у судовому засіданні 25 лютого 2025 року.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
М.Ю.Петешенкова