Провадження № 22-ц/803/1717/25 Справа № 201/7026/24 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Сахарова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк»,
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року, -
12.06.2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 131 843, 94 грн. та сплачений судовий збір - 3028 грн.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
12.11.2024 рокувід Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що в тексті самої позовної заяви зазначено про заборгованість відповідача. Жодних актів про відсутність будь-яких документів позивач від суду першої інстанції не отримував. Більш того, суд першої інстанції не залишав позовну заяву без руху, з метою усунення недоліків, якщо закови були.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.75-76), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
06 листопада 2019 між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №202.00404.005911975. (а.с.14).
Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 97 581 грн., зі сплатою 1,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про усунення кредитних зобов'язань 04 березня 2024 року. (а.с.18-19).
В матеріалах справи не міститься доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів від позивача, а також не міститься доказів на, які посилається представник позивача, а саме позивач зазначає, що заборгованість відповідача підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 проте в матеріалах справи міститься виписка по рахунку № НОМЕР_2 і цей рахунок належить ОСОБА_2 , надані позивачем меморіальні ордери підтверджують направлення коштів також ОСОБА_2 за кредитним договором №Е07.31064.008469741, в свою чергу в даній справі боржником є ОСОБА_1 і номер кредитного договору є №202.00404.005911975.
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується дійсне отримання відповідачем грошових коштів, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позову.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Матеріалами справи не підтверджується отримання відповідачем грошових коштів.
Той факт, що позивачем докази отримання кредитних коштів відповідачем була додані до апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовує.
Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Причин, що не залежали від позивача щоб надати докази до суду першої інстанції не існувало, а тому суд апеляційної інстанції не бере їх до уваги.
Щодо доводів апеляційної скарги нібито то суд відновний в цьому, бо не залишив апеляційну скаргу без розгляду слід зазначити, що звернення до суду, це право кожної особи.
Але доказування - це обов'язок особи, що звернулась до суду.
А тому не можна перекладати обов'язок сторони на суд.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: