Провадження № 22-ц/803/1656/25 Справа № 177/1397/23 Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
25 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді БондарЯ.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А
сторони справи:
позивач- ОСОБА_1
відповідач -Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» Килівника Руслана Сергійовичапро зупинення провадження у справі №177/1397/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати,
У вересні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.12.2021 р. між ним та АТ «Українська залізниця», укладено трудовий договір №746-2021. Цей договір укладено відповідно до ст.23 КЗпП України, та є таким, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін в інтересах ОСОБА_1 та за його заявою до 02.12.2024 р. Цей договір не є контрактом у розумінні частини 3 статті 21 КЗпП України.
Відповідно до договору, ОСОБА_1 приймається на посаду аудитора внутрішнього Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця». 24.02.2022 р., вступив в силу Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022.
У Зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України « Про правовий режим воєнного стану» Президент України постановив, ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
19.05.2023 р. до АТ «Укрзалізниця», було направлено адвокатський запит, у якому просили: - повідомити чи призупинено або припинено АТ «Укрзалізниця» дію трудових правовідносин з ОСОБА_1 . Якщо дію трудових правовідносин призупинено або припинено, то потрібно надати належним чином завірену копію документу, підтверджуючого цю інформацію; - якщо дію трудових правовідносин призупинено або припинено, то потрібно повідомити чи повідомлявся належним чином ОСОБА_1 про призупинення або припинення трудових правовідносин та надати належним чином завірену копію документу підтверджуючого цю інформацію.
19.06.2023 р. отримано відповідь на адвокатський запит, у якій вказано, що наказом АТ «Укрзалізниця» від 04.05.2022 р. №483/ос, з ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 06.05.2022 р.
Але навесні 2022 р. через активні бойові дії на території України, ознайомлення з наказами про призупинення дії трудових договорів здійснювалось усіма доступними на той час способами оповіщення, відповідно до вимог ч.2 ст.13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в редакції, що діяла на момент видання вказаних наказів. У вказаний період, ознайомлення працівників Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця», проводилось альтернативними способами з використанням особистих засобів електронних комунікацій, в тому числі шляхом здійснення телефонних дзвінків. Уповноважені особи відповідача не повідомили позивача про призупинення трудового договору та не надали копію документу, підтверджуючого інформацію призупинення або припинення трудових правовідносин. У відповіді на запит, зазначено, що позивача нібито повідомляли з використанням особистих засобів електронних комунікацій, в тому числі шляхом здійснення телефонних дзвінків. Про призупинення трудового договору Позивачу стало відомо зі слів працівників.
04 травня 2022 року АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» видано наказ №483/ос (надалі - «Наказ») у якому зазначається, що у зв'язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв'язку з втратою через військову агресію Російської Федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства та запровадження відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, керуючись ст.13 Закону України» Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та іншими нормами законодавчих актів, наказано:
- припинити, простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 року працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу;
- призупинити дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- призупинення дії трудових договорів не тягне за собою припинення трудових відносин;
- відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України, у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.
Згідно із Витягу з додатку до наказу АТ « УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» №483/ос від 04 травня 2022 року, Позивачу призупинили трудовий договір з 06 травня 2022 року.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб з зазначенням строку дії цих обмежень.
15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (надалі Закон №2136-IX), який набув чинності 24 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2136-IX главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпПУ доповнено пунктом 2 такого змісту: «2.Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.»
Згідно з частиною другою, третьою статті 1 Закону №2136-IX на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43,44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відноси, врегульованих цим Законом.
З огляду на вищевикладене, положення Закону №2136-IX, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону №2136-IX також повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем. Таким чином, Закон №2136-IX надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин.
Разом з тим, як вбачається з аналізу 13 Закону №2136-IX, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативою однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Уразі припинення рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Разом з тим, як вбачається з аналізу положень частини 1 статті 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, та і не можливість виконувати цю роботу працівником.
Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
Враховуючи викладене та керуючись підставою до Наказу, слід зауважити, що абсолютна неможливість надання відповідачем роботи Позивачу не вбачалась, Відповідачем не було запропоновано переведення Позивача на іншу роботу зі збереженням середньої заробітної плати.
25.07.2022 Позивач звертався до Відповідача зі зверненням, в якому повідомляв, що територіально перебуває в Одесі, де бойові дії не велися та не ведуться та має обладнане робоче місце, може та бажає виконувати покладені на Позивача функціональні обов'язки.
Також у Трудовому договорі №746-2021 від 02.12.2021 відсутнє поняття та процедура призупинення трудового Договору. З Відповідачем не укладалася додаткова угода, яка-б містила посилання на призупинення трудового договору. Вищенаведеною новелою Відповідач скористався із ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», але навіть із порушенням.
Згідно витягу Міністерства оборони України від 18.05.2023 №142, ОСОБА_1 зараховано до складу військової частини НОМЕР_1 з 18.05.2023 до оголошення демобілізації.
Проаналізувавши наказ №483/ос від 04 травня 2022 року та Додаток до нього, можна зробити висновок, що вищенаведений наказ не відповідає нормам ст.13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
У Наказі №483/ос від 04 травня 2022 року та витягу з Додатку до нього, зазначається, що у зв'язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв'язку з втратою через військову агресію Російської Федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства.
Тобто, вищенаведена інформація про причину призупинення є загальною та не містить конкретно до працівників Департаменту, а саме і до Позивача. Також відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки відповідача, а саме не зазначено паспортні дані, РНОКПП, дату народження, місце реєстрації.
Відповідно до постанови КМУ «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 3 березня 2022 року №193, з метою забезпечення належного функціонування акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 « Про введення воєнного стану в Україні», виділити Міністерству інфраструктури 18006 млн. гривень для здійснення Укрзалізницею заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану в частині закупівель палива та мастильних матеріалів, електроенергії, медикаментів, проведення забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих, медичних, санітарно-гігієнічних та промислових товарів.
Тобто, наказ №483/ос від 04 травня 2022 року та Додаток до нього не відповідає нормам статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Крім цього, позивач отримав Наказ №483/ос від 04 травня 2022 року та Витяг з додатку до нього 19.06.2023 цінним листом з описом вкладення на офіційну юридичну адресу Адвокатського бюро «КИРИЧЕНКА». Тобто, про порушення наявні у Наказі №483/ос від 04 травня 2022 року та Витяг з додатку до нього стало відомо лише у день отримання.
Просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» №483/ос від 04 травня 2022 року та Додаток до нього в частині що стосується призупинення дії трудового договору з працівником Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ОСОБА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 06.05.2022 по 18.05.2023 в розмірі 406 476,94 грн. та судові витрати які складаються з судового збору та витрат на правничу (правову) допомогу.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати відмовлено. Судові витрати у виді судового збору компенсовані за рахунок держави, а інші покладені на позивача.
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Світличного О.С. оскаржив рішення суду в апеляційній інстанції.
В апеляційній скарзі, сторона позивача посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухваленого при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка визначає підстави призупинення дії трудового договору, а саме неправильне її роз тлумачення, неврахування наявної судової практики, порушення норм процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Визнати незаконним та скасувати Наказ та Додаток до нього АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 04 травня 2022 року №483/ос в в частині, що стосується призупинення дії трудового договору з працівником Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ОСОБА_1 . Стягнути з АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь позивача належну суму заробітної плати та інших виплат за період дії Наказу та Додатку до нього від 04 травня 2022 року, а саме з 06.05.2022 по 18.05.2023 у сумі 406 476,94 грн. та стягнути судові витрати на користь позивача, які складаються з судового збору та витрат на правничу (правову) допомогу).
25 лютого 2025 року від представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» Килівника Руслана Сергійовичанадійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №758/4178/22 з подібними правовідносинами.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2024 справа №758/4178/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, була прийнята до розгляду.
Вказує, що правовідносини у справах №177/1397/23 та №758/4178/22 є подібними, так як мають тотожний предмет спору (визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), однаковий суб'єктний склад (відповідач-роботодавець та позивач-працівник, який перебуває/перебував у трудових відносинах з відповідачем) та стосуються умов застосування тотожних правових норм (застосування статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ч.2 ст.235 КЗпП України за аналогією закону до правовідносин, які не пов'язані із незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу, зокрема до правовідносин щодо призупинення дії трудового договору).
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника відповідача Килівника Р.С., який підтримав клопотання про зупинення провадження з викладених у ньому підстав, просив зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №758/4178/22 з подібними правовідносинами, думку представника позивача - Рог А.С., яка заперечувала проти зупинення провадження у справі, посилаючись на наявність судової практики у справах, аналогічних цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання представника відповідача Килівника Р.С. про зупинення апеляційного провадження підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України зазначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власноїі ніціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки, правовідносини у справі даній справі №177/1397/23 та у справі №758/4178/22 є подібними, так як мають тотожний предмет спору (визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), однаковий суб'єктний склад (відповідач-роботодавець та позивач-працівник, який перебуває/перебував у трудових відносинах з відповідачем) та стосуються умов застосування тотожних правових норм (застосування статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ч.2 ст.235 КЗпП України за аналогією закону до правовідносин, які не пов'язані із незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу, зокрема до правовідносин щодо призупинення дії трудового договору).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду справи №758/4178/22 дійшла висновку про необхідність відступу від висновків щодо застосування статті 235 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі №161/8196/22 (провадження №61-6897св23) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №761/14792/22 (провадження №61-7969св24), та зробити висновок про те, що: «призупинення дії трудового договору не зумовлює припинення трудових відносин. Призупинення трудового договору не є тотожним звільненню працівника, а час невиконання працівником трудових обов'язків не може вважатися часом вимушеного прогулу. До правовідносин, що виникають у зв'язку з призупиненням трудового договору, не можуть бути застосовані норми статті 235 КЗпП в частині, що регулює виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Підстави для покладення на роботодавця обов'язку виплатити працівнику середній заробіток під час призупинення дії трудового договору, відсутні».
Керуючись п.10 ч.1 ст.252, п.14 ч.1 ст.253, ст.ст.260,381 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» Килівника Руслана Сергійовичапро зупинення провадження у справі №177/1397/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати, задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі №177/1397/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної платидо закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №758/4178/22 з подібними правовідносинами.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий:
Судді: