Провадження № 22-ц/803/3124/25 Справа № 177/952/24 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
26 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю до 13.11.2023 року. Того ж дня оперуповноважений ОСОБА_2 застосував ЕЗК до обвинуваченого ОСОБА_1 , закріпивши однокомпонентний пристрій GPS-стеження «Attenti» (TD4і) (№34607545) на гомілці останнього. У комплекті до ЕЗК йшли провідний та мобільний (повербанк) зарядні пристрої, а також маяк домашнього комендантського часу «Attenti» №142СЕ31687. Обвинуваченому була вручена пам'ятка з експлуатації електронних засобів контролю, а також він підписав зобов'язання щодо матеріальної відповідальності за цілісність та збереження встановленого йому обладнання. Так, 27 лютого 2024 року надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу про зміну ОСОБА_1 , запобіжного заходу на особисте зобов'язання, без обов'язку носити ЕЗК. Під час зняття з обвинуваченого ЕЗК останній повідомив про відсутність у нього мобільного (повербанк) зарядного пристрою, оскільки такий він віддав іншому співробітнику. За фактом службової перевірки не встановлений факт зазначений обвинуваченим. Таким чином у результаті втрати мобільного зарядного пристрою до ЕЗК, обвинувачений спричинив ГУНП матеріальну шкоду в розмірі 28896,00 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області матеріальні збитки у розмірі 28896, 00 грн. Вирішити питання стосовно судового збору.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області матеріальні збитки у розмірі 28896, 00 гривень та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 3028, 00 гривень.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Сербіна Б.О. про перегляд заочного рішення від 31 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2023, обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов'язку носити електронний засіб контролю.
Згідно з протоколом про застосування ЕЗК від 13.09.2023, оперуповноважений СКП ВП N? 1 Криворізького РУП ГУНП капітан поліції Дробот І.В. 13.09.2023 о 20:34 за адресою: АДРЕСА_1 , застосував ЕЗК до обвинуваченого ОСОБА_3 , закріпивши однокомпонентний пристрій GPS-стеження «Attenti» (TD4i) (N? 34607545) у найвужчому місці гомілки останнього та видавши йому в комплекті провідний та мобільний (повербанк) зарядний пристрій до електронного браслету, а також маяк домашнього комендантського часу «Attenti» N? 142CE31687.
Також, оперуповноважений СКП ВП N? 1 Криворізького РУП ГУНП капітан поліції Дробот І.В. 13.09.2023 склав протокол про роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_1 правил користування ЕЗК та вручив йому копію Пам?ятки з експлуатації електронних засобів контролю.
До того ж обвинувачений ОСОБА_1 особисто підписав зобов'язання про те, що він попереджений, що несе повну матеріальну відповідальність за цілісність та збереження встановленого йому обладнання для моніторингу (ЕЗК), та у випадку, якщо втрата, знищення чи пошкодження встановленого йому обладнання для моніторингу (ЕЗК) відбудеться з його вини, він зобов'язується за власний рахунок відшкодувати матеріальні витрати, пов'язані з придбанням, ремонтом або відновленням роботи електронних засобів контролю.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.02.2024 змінено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання, без покладення на нього обов'язку носити ЕЗК.
27.02.2024 о 09:08 в приміщенні адмінбудівлі ВП N? 1 Криворізького РУП ГУНП лейтенант поліції Стенько Б.В. зняв з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , однокомпонентний пристрій GPS стеження «Attenti» (TD4i). Під час зняття вказаного пристрою обвинувачений ОСОБА_1 повідомив про відсутність у нього мобільного (повербанк) зарядного пристрою, пояснивши її тим, що він віддав повербанк якомусь співробітнику поліції. У своєму поясненні дату, час, місце передачі мобільного (повербанк) зарядного пристрою, а також дані співробітника поліції обвинувачений ОСОБА_1 не вказав.
За фактом втрати обвинуваченим ОСОБА_1 мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного пристрою GPS-стеження «Attenti» (TD41), що був застосований до нього 13.09.2023 поліцейським відділення поліції N? 1 Криворізького районного управління поліції ГУНП було проведено службове розслідування, в ході якого не встановлено обставин зазначених відповідачем, що підтверджується поясненнями співробітників поліції.
Згідно листа директора ТОВ «СІГМА ТЕХНОЛОДЖИ» Тетяни Бакланової від 15.03.2024 N? 1503/2024, на теперішній час вартість мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4 у разі його придбання як окремої технічної одиниці становить 28 896,00 грн. за 1 шт.
Задовольняючи позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областісуд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав дії, направлені на збереження майна ГУ НП у Дніпропетровській області, хоча зобов'язаний був їх вчинити, що призвело до втрати мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4, а тому вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди, у розмірі 28896 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з приписами частини 1-2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю Затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 №480, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.07.2017 за № 860/30728 електронний браслет - електронний засіб контролю, що закріплюється та носиться на тілі підозрюваного, обвинуваченого з метою його дистанційної ідентифікації та відстеження місцезнаходження і сигналізує про спроби особи здійснити самостійне знімання, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю; мобільний контрольний пристрій - електронний пристрій, призначений для носіння разом з електронним браслетом у разі перебування підозрюваного, обвинуваченого поза місцями, обладнаними стаціонарним контрольним пристроєм, для відстеження його місцезнаходження за допомогою глобальних навігаційних супутникових систем.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 195 КПК України електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Слідчий, працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.08.2018 року у справі № 761/1604/13-ц зазначив, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка и заподіяла, за умови, що дій останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Відтак, відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинного зв'язку між ми та вини заподіювана шкоди.
Відтак, внаслідок втрати з вини відповідача мобільного зарядного пристрою до однокомпонентного приладу TD4, Головному управлінню Національної поліції України у Дніпропетровскій області завдано збитків на суму 28 896 грн.
Доводи апелянта про те, що позивачем порушено процедуру зняття електронного засобу контролю, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не відносяться до предмету спору.
Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з'ясував обставини по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.
Головуючий:
Судді: