Провадження № 11-сс/803/407/25 Справа № 171/252/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
заявника ОСОБА_7
представника заявника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого та постанову про закриття кримінального провадження № 12024043090000117 за кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, -
Згідно ухвали слідчого судді, до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_8 , в обґрунтування якої зазначено, що письмовим повідомленням від 03.05.2024 року № 7/1365 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 заявника ОСОБА_7 було сповіщено про смерть сина молодшого сержанта ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1 , призваний за мобілізацією 26.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 під час лікування в Апостолівській міській районній лікарні. Згідно лікарського свідоцтва смерть настала внаслідок захворювання. 31 січня 2025 року заявник випадково дізналася від своєї доньки - ОСОБА_10 , що за фактом смерті сина ОСОБА_9 слідчим відділом ВП №10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області було внесено відомості до ЄРДР за № 12024043090000117 від 02.05.2024 року за кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України. 14.05.2024 року прийнято рішення про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Слідчим СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 родичів потерпілого не було повідомлено про порушену 02.05.2024 року кримінальну справу за фактом вбивства за ч. 1 ст. 115 КК України та про закриття кримінального провадження. З початкової стадії розслідування заявниця була обмежена у правах з точки зору проведених слідчих дій. Вважає, що слідчий порушив частину шосту статті 55 КПК України. Зазначає про бездіяльність слідчого щодо неповідомлення її про початок дососудового розслідування, не залучення її як потерпілої у цьому кримінальному провадженні.
Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та передчасною, оскільки розбіжність про причину смерті, зазначену у офіційних документах, розбіжність у стверджуваному часі смерті ОСОБА_9 , місце виявленя трупа через один день після його смерті та розбіжність за місцезнаходженням на момент смерті викликає серйозні сумніви щодо ретельності розслідування.
Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого та постанову про закриття кримінального провадження № 12024043090000117 відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що обставин бездіяльності органу досудового розслідування в частині не здійснення дій щодо повідомлення ОСОБА_7 про розпочате досудове розслідування та визнання її потерпілою у цьому кримінальному провадженні не встановлено, оскільки матеріали кримінального провадження станом на дату прийняття постанови про закриття кримінального провадження не містять відомостей щодо матері ОСОБА_9 - ОСОБА_7 , та будь яких звернень останньої до органу досудового розслідування або до прокурора про залучення її як потерпілої в межах цього кримінального провадження. Постанову слідчого про закриття кримінального провадження може оскаржити лише визначене ст. 303 КПК України коло осіб, до якого ОСОБА_7 не входить. Вимогами КПК України не передбачено визнання потерпілої особи у закритому кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, задовольнити її скаргу на бездіяльність слідчого та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки викладені у ній висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Слідчий суддя не врахував, що у матері потерпілого не було жодних підстав для звернення до органу досудового розслідування про залучення її як потерпілої, оскільки вона вважала, що її син помер під час лікування. Вказує на відсутність в матеріалах справи будь-яких повідомлень до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини або близьких родичів померлого про розпочате досудове розслідування. Звертає увагу, що рішення про закриття провадження слідчим прийнято передчасно, без дослідження всіх обставин та оцінки наявних доказів. Наголошує, що внаслідок бездіяльності слідчого ОСОБА_7 з початкової стадії розслідування була обмежена у своїх правах, а при розгляді скарги слідчим суддею була порушена передбачена кримінальним процесуальним законом України процедура судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Заслухавши доповідача, доводи заявниці та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень і доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше пригнічення прав і свобод; відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції не може бути обмежене (Рішення від 25.12.1997 р. № 9-зп, Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Висновок про правозастосування норм ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України щодо права на оскарження судового рішення до суду вищого рівня міститься в постанові ВС України від 3 березня 2016 р. у справі № 5-347кс15,прийнятій за результатами розгляду справи з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, передбачених КПК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Зокрема, у постанові зазначено, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК. Незалежно від використаної законодавчої техніки («інша особа»), право на апеляційне оскарження як конституційно гарантована засада судочинства забезпечує право на звернення до суду вищої інстанції не лише підозрюваному, обвинуваченому, а категорія «інші особи» у розумінні п. 10 ст. 393 КПК охоплює і тих учасників кримінального провадження, прав, свобод чи інтересів яких стосується судове рішення.
Відповідно до КПК України окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому в нормах КПК простежується оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень з приводу судового контролю та невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.
Главою 26 КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування.
Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України регламентовано, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до вимог ч.2 та ч.3 ст.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
З положень ч.6 ст.55 КПК України вбачається, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Згідно ч.7 ст.55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст.284 КПК України, підстави для його закриття.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Тому, враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, протягом досудового розслідування, а саме з 02.05.2024 року по 14.05.2024 року ОСОБА_7 із заявою про залучення її у якості потерпілої у межах кримінального провадження не зверталась.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які данні про повідомлення ОСОБА_7 , як найближчого родича померлого ОСОБА_9 , про порушене кримінальне провадження.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_7 не входить до кола осіб, які відповідно до ст. 303 КПК України мають право на оскарження ухвали слідчого про закриття кримінального провадження та вважає його передчасним у зв'язку з відсутністю даних про розгляд зазначеного питання слідчим або прокурором.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що мати померлого ОСОБА_9 - ОСОБА_7 була обмежена у своїх правах під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження у сукупності, чого слідчим зроблено не було та що залишилося поза увагою слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення слідчого про закриття провадження є передчасним, а досудове розслідування є не повним та не всебічним, оскільки не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо неповноти досудового розслідування та необґрунтованості постанови слідчого підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого та постанову про закриття кримінального провадження № 12024043090000117 за кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, скасувати.
Скаргу адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого та постанову про закриття кримінального провадження № 12024043090000117, внесеного до ЄРДР 02.05.2024 року за кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити частково.
Постанову СВ ВП №10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 14 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024043090000117 за кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12024043090000117 направити прокурору Криворізької східної окружної прокуратури для організації досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді