Провадження № 11-кп/803/1068/25 Справа № 210/5466/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року про залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_7 про приведення покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,-
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року заяву засудженого ОСОБА_7 про приведення покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» залишено без задоволення.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що сума спричиненої діями ОСОБА_7 матеріальної шкоди перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінальних правопорушень, а відтак вчинені ним діяння є кримінально караними.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та переглянути вироки по його справам з урахуванням Закону № 3886-IX. Вважає помилковим висновок суду про те, що вчинене ним діяння не підлягає декриміналізації.
Заслухавши доповідача, доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Так, вирішуючи по суті заявлене засудженим клопотання, суд першої інстанції вірно врахував, що 18 липня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року.
У відповідності до вказаного Закону змін зазнали положення ст. 51 КУпАП. Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа№278/1566/21), зміна в ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуму.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян це грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Зі змісту вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 06 серпня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн (1342?2=2684).
Розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 становить 4654 грн. 05 коп.
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 71 ОСОБА_7 , із застосуванням положень ст. 72 КК України, частково приєднано невідбуте покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Зі змісту вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 31 березня 2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 грн. (1514?2=3028).
Розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 становить 4915 грн. 52 коп.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що вчинені ОСОБА_7 діяння за вироками Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року та від 06 травня 2024 року є кримінально карними, а діяння, вчинене ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, за яке останній засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року не підпадає під дію Закону № 3886?IX, є правильним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді клопотання ОСОБА_7 про приведення покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», належно оцінив всі обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову у його задоволенні.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про приведення покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: