Справа № 723/70/25
Провадження № 2/723/897/25
24 лютого 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Бундюр Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 29.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №29.04.2024-100003268, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3000 грн., строк кредитування 112 днів, дата повернення 18.08.2024 року, процентна ставка фіксована незмінна 1,5% за день користування, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов'язана з наданням кредиту - 10% від суми кредиту та дорівнює 300 грн.
Зазначали, що ТОВ «Споживчий центр» видав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3000 грн., відповідно до п.4.1 договору.
Відповідно до п.9.1 договору у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих Процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1,2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства .
Згідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 07.01.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 9840 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 5040 грн. та неустойки в розмірі 1500 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, в позовній заяві просили цивільну справу розглянути у відсутності представника, не заперечують проти заочного вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився причини, неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Відзив на позов не подлавав.
У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №29.04.2024-100003268, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3000 грн., строк кредитування 112 днів, дата повернення 18.08.2024 року, процентна ставка фіксована незмінна 1,5% за день користування, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов'язана з наданням кредиту - 10% від суми кредиту та дорівнює 300 грн. ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту.
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог договір було підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом.
ТОВ «Споживчий центр» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 29.04.2024 року.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №29.04.2024-100003268 складає: за тілом кредиту в розмірі 3000 грн., за нарахованими процентами за період з 29.04.2024 року по 18.08.2024 року в розмірі 5040 грн, комісії в розмірі 300 грн.
Таким чином вказана заборгованість, яка складає загальну суму 8340 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ "Споживчий центр".
Щодо вимоги про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв'язку із подачею позову в електронному вигляді в системи «Електронний суд». Оскільки позов задоволено частково (84,76%), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2053,13 грн судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі ст.ст.207, 525, 610, 1048-1050, 1054, 1056 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (місцезнаходження - 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором №29.04.2024-100003268 від 29.04.2024 р. в сумі 8340 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 5040 грн. та комісії в розмірі 300 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (місцезнаходження - 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2053,13 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя