Справа № 636/5916/23 Провадження 1-кп/636/525/25
26.02.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві клопотання начальника Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця Туркменістану, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що громадянин України ОСОБА_4 під час тимчасової окупації території Куп'янського району Харківської області, приблизно на початку серпня 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об'єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади рф, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів зс рф на території України.
На виконання вищевказаного злочинного наказу, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 строком на 90 діб, Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тобто з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
З початку військової агресії рф, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких був і Куп'янський район Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні стандарти рф.
В ході досудового розслідування встановлено, що на початку серпня 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об'єктивних причин встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме на території с. Андріївка Куп'янського району Харківської області, за власним бажанням, з метою надання допомоги ворожій державі рф, спрямованій на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеки України, в період збройного конфлікту, вступив у контакт з представниками збройних формувань рф на території Куп'янського району Харківської області, зайнявши посаду «виконуючого обов'язки помічника начальника управління (сільський) Великобурлуцького територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області», тобто у незаконно створеному органі окупаційної адміністрації зс рф на території с. Андріївка Куп'янського району Харківської області виконував обов'язки пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями.
ОСОБА_4 виконував завдання та обов'язки на посаді «виконуючого обов'язки помічника начальника управління (сільський) Великобурлуцького територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області», а саме виконував рішення керівництва військово-цивільної адміністрації на окупованій території населених пунктів Андріївка, Садовод, Рогозянка та Стецьківка, Куп'янського району Харківської області, проводив збір паспортних даних місцевого населення зазначених населених пунктів, здійснював прийом громадян та виконував ряд інших завдань спрямованих на функціонування незаконного органу владу утвореного на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
22.08.2023 начальником відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_7 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12023221100000507 від 20.02.2023, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №171 від 25.08.2023.
В даний час обвинувачений ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, так як будучи обізнаним про вручення повідомлення про підозру, протягом тривалого часу не з'являється на виклики слідчого та судові виклики, що були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, на сайті Судової влади. Прийнятими оперативно-розшуковими заходами не встановлено теперішнє місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 .
Проведеними слідчими діями та розшуковими заходами не вдалося встановити місце знаходження ОСОБА_4 , у зв'язку із чим постановою слідчого від 31.08.2023 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.09.2023 (справа №646/4917/23) надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановлено строк дії ухвали до 11.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 (справа № 646/4917/23) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023221100000507 від 20.02.2023 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України.
30.10.2023 у кримінальному провадженні №12023221100000507 від 20.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , який для розгляду направлено до Чугуївського міського суду Харківської області.
Відповідно до ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19.12.2023 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 здійснюється спеціальне судове провадження.
ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим він може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Про існування вказаного ризику свідчать наступні обставини: ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку із чим він може переховуватися від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, крім того, на даний час встановлюються інші епізоди його злочинної діяльності;
п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється;
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, що вже були допитані та будуть допитуватись в подальшому в ході досудового розслідування та судового слідства;
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості та особистості підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Враховуючи вищенаведені ризики та наявність вагомих доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, прокурор наполягав на задоволенні клопотання про обрання стосовного обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання з підстав наведених в ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що клопотання не містить доказів переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від органів досудового розслідування на непідконтрольній території України, або на території держави-агресора. Більш того, якщо прокурор стверджує, що ОСОБА_4 знаходиться на вказаних територіях, то це виключає можливість його впливу на свідків, чи спотворення, знищення ним доказів у кримінальному провадженні. Просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрати більш м'який запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд вислухав думку прокурора, захисника, дослідив клопотання та додані до нього матеріали, і дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також існування ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У судовому засіданні стороною обвинувачення доведено факт того, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування та перебуває у державному розшуку, а також наведено достатні докази існування наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищення, або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, або вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання судом оцінювалась можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що свідчить про високу суспільну небезпечність таких дій, умисно переховується від органу досудового розслідування, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, не буде достатнім для запобігання спробам обвинуваченого вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за потрібне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 188-189, 190, 193, 369-372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання начальника Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023221100000507 від 20.02.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_4 , як особи що виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України у разі затримання підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя