Справа № 646/1353/25
Провадження № 3/646/659/2025
21.02.2025 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СІЗ ДВКР СБ України в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , помічника начальника відділення підготовки військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП,
До суду надійшов адміністративний матеріал, складений старшим оперуповноваженим 4 відділу 8 управління ДВКР СБ України майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу № 17/8/4-290нт від 31.01.2025 про адміністративне правопорушення 15.01.2025 у ході виконання завдань, покладених на Службу Безпеки України, органом військової розвідки (4 відділом 8 управління ДВКР СБУ) під час перевірки дотримання вимог чинного законодавства про службову інформацію ЗСУ у відділенні підготовки військової частини НОМЕР_1 , розташованому у АДРЕСА_2 , у молодшого лейтенанта ОСОБА_1 виявлено особистий ноутбук, не внесений до Журналу обліку електронних носіїв інформації в/ч НОМЕР_1 , на якому він, у порушення п. 15.4.5. Інструкції з діловодства Збройних сил України (надалі за текстом - Інструкції), затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ від 31.01.2024 № 40 та п. 38 Постанови КМУ від 19.10.2016 № 736 «Про затвердження типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», здійснював незаконну обробку, зберігання та копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах військової частини НОМЕР_1 в електронній формі та має гриф обмеження доступу «для службового користування».
Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 при виконанні покладених на нього службових обов'язків, здійснював незаконне копіювання документів з обмеженим доступом з грифом «для службового користування» на незареєстрований та некатегорований особистий ноутбук марки Apple Macbook. У подальшому ОСОБА_1 відпрацьовував інформацію з грифом обмеження доступу «для службового користування» на вказаному електронному носію інформації.
У ході перевірки оцінки вмісту ноутбуку, на якому працював ОСОБА_1 встановлено, що на нього скопійовано та збережено в електронному вигляді наступні документи з грифом «для службового користування»: план підготовки НОМЕР_2 окремої механізованої бригади на 2025 навчальний рік, позатермінове бойове донесення командира НОМЕР_2 омбр №5485 дск від 11.11.2024, телеграма начальника штабу - заступника в/ч НОМЕР_3 від 12.12.204 №1808/7/6032 дск, бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр від 10.0.12025 та інші службові документи, які у відповідності до Переліку відомостей ЗСУ, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ від 30.0.12023 № 12, також мають гриф обмеження доступу «для службового користування».
Особистий ноутбук ОСОБА_1 має підключення до мережі Інтернет, чим створено передумови до витоку інформації з обмеженим доступом у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до листа керівника ОГ СІЗ ДВКР СБУ в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №_17/8/4-142 від 17.01.2025, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 139 призначено службове розслідування за даним фактом. У ході проведення службового розслідування встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_1 був проінструктований про заборону обробки інформації «для службового користування» на особистих ПЕОМ. За висновками службового розслідування, молодший лейтенант ОСОБА_1 у порушення вимог Інструкції відпрацьовував службову інформацію на власний оргтехніці, чим спричинив загрозу витоку службової інформації.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив порядок зберігання, обліку, копіювання і використання документів, що містять службову інформацію, у сфері оборони країни, а саме - здійснив незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вину у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП визнав повністю.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм'якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Суд розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічне положення закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 17/8/4-290нт від 31.01.2025; листом командира в/ч НОМЕР_1 17/8/4-142 від 17.01.2025; відповіддю командира в/ч НОМЕР_1 №1827/1090 від 31.01.2025; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.01.2025 №157; поясненнями ОСОБА_1 ; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.12.2024 №3616; переліком військовослужбовців та працівників в/ч НОМЕР_1 , що мають право працювати з документами, які містять службову інформацію; листом ознайомлення особового складу в/ч НОМЕР_1 ; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.07.2024 №215; витягом з інструкції з діловодства; витягом з Постанови КМУ від 19.10.2016 № 736; заявою ОСОБА_1 від 21.02.2025 про визнання вини.
Суд, аналізуючи викладене вище, вважає, що вина ОСОБА_1 доведена та повністю знайшла своє підтвердження, оскільки останнім здійснено незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не містять розбіжностей та підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись наведених вище вимог закону, урахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, а також відомості про особу правопорушника, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних (документів) у межах санкції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 212-6, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних (документів).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Є. Серпутько