26.02.25
Справа №635/3336/24
Провадження № 3/635/175/2025
26 лютого 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 в військовому званні молодший сержант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
23 березня 2024 року о 10 годині 50 хвилини водій ОСОБА_1 в смт Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе, 208А, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя,поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , належним чином повідомлений, не з'явився.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Шовков О.С. в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як на підставу закриття провадження по справі,захисник посилався на такі обставини:
- в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані наркотичного сп'яніння, в той час як ст. 130 КУпАП не передбачає відповідальність за керування транспортними засобами з ознаками наркотичного сп'яніння;
- матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
- під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції було порушено вимоги ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», якими передбачено чіткий перелік підстав зупинення працівниками поліції автомобілів,а відтак всі докази отримані після незаконної зупинки транспортного засобу є недопустимими;
- поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
- ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та попросив скласти протокол про адміністративне правопорушення лише в силу обставин, маючи намір пройти огляд пізніше;
- ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець ОСОБА_1 , про те, що ними зупинено автомобіль, водієм якого є військовослужбовець ЗСУ, у якого виявлено ознаки сп'яніння,для забезпечення законності проведення такого огляду на стан сп'яніння.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 644344 від 23 березня 2024 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 23 березня 2024 року о 10 годині 59 хвилин водій ОСОБА_1 направлялася до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився;
- відеозаписом з боді-камери поліцейського № 471584, на якому зафіксовано, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п. 8 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, що підтверджується відеозаписом та сукупністю досліджених письмових доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому суд не приймає доводи сторони захисту, що під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції було порушено вимоги ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», якими передбачено чіткий перелік підстав зупинення автомобілів, з огляду на наступне.
Згідно Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №1455 від 29 грудня 2021 року, що набрав законної сили 26 січня 2022 року,блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно п.20 Порядку №1455 заходи з контролю в'їзду/виїзду на блокпостах включають:перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо);проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар);затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.
Відповідно до п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ №1456 від 29 грудня 2021 року, що набрав законної сили 26 січня 2022 року, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
За наведених обставин, доводи захисника про незаконність дій працівників поліції щодо зупинки та перевірки документів ОСОБА_1 суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на блок-посту в смт Пісочин Харківського району Харківської області, Полтавське шосе, 208А, відповідно до вимог Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні правового режиму воєнного стану, а не в умовах загального контролю дорожнього руху.
Також судом не приймаються посилання захисника на той факт,що відеозапис не містить даних про керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем.
Доводи захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та попросив скласти протокол про адміністративне правопорушення лише в силу обставин, маючи намір пройти огляд пізніше, суд не бере до уваги,оскільки причини, з яких водій ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд, а в подальшому відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Твердження захисника про те, що поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так, п. 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 12 розділу II зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.
Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки можливого наркотичного сп'яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I вищезазначеної Інструкції, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий огляд у медичному закладі в лікаря-нарколога.
Щодо посилання захисника на те,що ОСОБА_1 не вручено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як на істотні порушення, то суд вважає їх безпідставними, оскільки вказані обставини не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника про те, що працівниками поліції безпідставно не було залучено до огляду Військову службу правопорядку, суд вважає неспроможними, оскільки стороною захисту не надано суду доказів, що ОСОБА_2 на момент такого огляду виконував обов'язки військової служби.
Щодо доводів захисника про те, що в протоколі зазначено про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані наркотичного сп'яніння, суд зазначає,що останньому інкримінується відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що стороною захисту не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.ст. 34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Як вбачається із довідки старшого інспектора ОД ВАП УПП в Харківській області капітана поліції Домріної А., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 категорії В.
Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються між іншим, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків
Судом при розгляді справи встановлено,що ОСОБА_1 є військовослужбовцем,що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року,а тому він підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.В.Березовська