Справа № 635/1097/25
Провадження №1-кс/635/482/2025
21 лютого 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_8 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221160000117 від 04.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання, в якому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 діб, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово, без дозволу слідчого чи суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; невідкладно повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 31.01.2025, приблизно о 20:00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з малолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились в м. Мерефа Харківського району Харківської області, поблизу залізничної станції «Артемівка». У вказаний час та у вказаному місці вони помітили ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також знаходилась у вказаному місці, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Помітивши потерпілу у неповнолітнього ОСОБА_5 , який перебував разом з малолітнім ОСОБА_9 , виник раптовий корисливий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством.
Реалізуючи свій раптовий корисливий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного особистого збагачення, неповнолітній ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_9 підійшли до потерпілої ОСОБА_10 , яка сиділа на лавці на пероні залізничної станції «Артемівка», та допомогли їй переміститись до металевих сходів вказаної станції, де посадили потерпілу на вказані сходи.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у вигляді спричинення шкоди здоров'ю потерпілої та матеріальної шкоди, розуміючи, що потерпіла через свій фізичний стан не зможе чинити їм опір, неповнолітній ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_9 , реалізуючи злочинний умисел, умисно, діючи в умовах воєнного стану, з метою незаконного особистого збагачення та заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої, почали погрожувати останній заподіянням тілесних ушкоджень та одразу почали наносити почергово удари ногами в область голови потерпілої ОСОБА_10 , чим спричинили останній тілесні ушкодження у вигляді садна на волосистій частині голови, підборідді, на правій вушній раковині, передній поверхні нижніх кінцівок з синцевою основою, які виникли від травматичної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, механізмом спричинення удар-ковзання, можливо способом та в період часу, на які вказує потерпіла. За ступенем тяжкості це ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (п.2.3.5.а, 2.3.2б «Правил» судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995), відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/13-НВ/25 від 07.02.2025.
В подальшому, після спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, відкрито заволоділи особистими речами потерпілої ОСОБА_10 , а саме жіночою сумкою чорного кольору виготовлену з шкірозамінника, розмірами: довжиною 35 см, шириною 20 см, висотою 30 см, на одне відділення, яке застібалось на блискавку, з ручкою для носіння на плечі, вартістю 273,00 (двісті сімдесят три гривні) грн, в якій знаходились грошові кошти у сумі 242 грн та полімерним пакетом з надписом «АТБ», в якому знаходився мобільний телефон Samsung A22, чорного кольору, з номерами IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3213,00 (три тисячі двісті тринадцять гривень) грн, який знаходився в чохлі типу книжка для мобільного телефону Samsung A22 рожевого кольору, вартістю 100,00 (сто гривень) грн, та в якому знаходилась картка мобільного оператору ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 50 (п'ятдесят) грн, тим самим заподіявши потерплій матеріальну шкоду. Вартість викраденого майна встановлена відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №387/25 від 07.02.2025.
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення неповнолітній ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зникли, звернувши майно потерпілої, яким ОСОБА_5 відкрито заволодів, на свою користь, розпорядившись ним за власним розсудом, спричинивши при цьому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3878,00 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень) грн.
13.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вивчаючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є уродженцем м. Південне, Харківського району, Харківської області, громадянином України, раніше не судимим, учнем 10-го класу Південноміського ліцею Харківського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 186 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності, а саме: протоколом прийняття заяви від 03.02.2025, протоколом огляду місця події від 04.02.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 04.02.2025, висновком СМЕ №12-14/12-НВ/25, протоколом огляду речей від 05.02.2025, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 , протоколами допитів неповнолітніх свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , висновком судово-товарознавчої експертизи №387/25 від 07.02.2025, протоколом огляду місця події від 05.02.2025, протоколом огляду речей від 05.02.2025, а саме огляду відеозапису, та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ОСОБА_5 може покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з тяжкістю скоєного ним злочину. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або фізичного впливу відносно потерпілої та свідків, які є малолітніми, бо саме ці особи надали свідчення про його причетність до вчинення злочину. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Також існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити злочинні дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу відносно потерпілого та свідків, які надали свідчення про його причетність до вчинення злочину. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним психологічним або фізичним впливом як на потерпілого так і на свідків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та додатково навів обґрунтування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його законний представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник-адвокат підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, ризики не доведеними, просив обрати інший запобіжний захід - у виді особистого зобов'язання.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані докази, слідчий суддя зазначає про таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Беручи до уваги, що у даному випадку існують ризики, передбачені п. 1, п. 3 та п. 5 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 вчинив тяжкий умисний злочин, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи наявність вищевказаних ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу до підозрюваного у виді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або суду, розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Козацька, 30, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, в задоволенні усного клопотання захисника підозрюваного про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слід відмовити.
Керуючись ст. 177, 181, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_8 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000117 від 04.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 21.04.2025 включно, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати помешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу дії вказаної ухвали:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти, слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, навчання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали до 21.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1