справа № 399/874/24
провадження № 1-кп/399/14/2025
10 лютого 2025 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , особи, стосовно якої внесено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , захисника останнього, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань в смт Онуфріївка клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, розлученого, непрацюючого, діти на утриманні відсутні, який зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120241210700000597 від 28.08.2024 року,
встановив:
Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан строком на 30 діб з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого продовжено.
На розгляд до суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора, яке обґрунтоване тим, що 27.08.2024 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 рухаючись по вул. Коцюбинського в с. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області вирішив зайти в гості до своєї знайомої ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Пройшовши на територію домоволодіння ОСОБА_7 через відчинені вхідні двері, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення будинку де в одній із кімнат побачив, що на ліжку хтось лежить. Не розгледівши особу, яка лежала, помітив біля цієї особи на столі мобільний телефон коричневого кольору марки «Techno Pova 5». Підійшовши до серванту він побачив ще один мобільний телефон синього кольору, марки «ZTE».
В цей час, у ОСОБА_8 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефону марки «Techno Pova 5» та мобільного телефону марки «ZTE» з домоволодіння ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні будинку, впевнившись що його дії не помітні для сторонніх осіб, умисно, протиправно, повторно таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Techno Pova S» об?ємом пам?яті 256 гігабайт, IMEI: НОМЕР_1 , вартістю з урахуванням зносу 5679 гривень 25 копійок, який знаходився на столі в приміщенні житлового будинку, та інший мобільний телефон марки «ZTE», який знаходився у серванті та який не становить матеріальної цінності потерпілій, із якими зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, тобто повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
1. Протоколом заяви ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.08.2024;
2. Протоколом огляду місця події від 28.08.2024, в ході якого виявлено місце вчинення кримінального правопорушення;
3. Протоколом огляду місця події від 28.08.2024 року в ході якого виявлено місце перебування викраденого майна;
4. Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.09.2024;
5. Висновком судової товарознавчої експертизи N? 3451 від 26.09.2024;
6. Повідомленням про підозру ОСОБА_11 від 16.10.2024;
7. Висновком судово - психіатричного експерта N? 529 від 03.12.2024;
8. Постановою про зміну порядку досудового розслідування від 03.12.2024.
Згідно з ч.2 ст.19 та ст.94 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Згідно з висновку судово-психіатричної експертизи N? 529 від 03.12.2024 ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення страждав і на даний час страждає стійким хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії параноїдальної, яке вимагає лікувальних заходів (відповідно до МКX-10, F-20). За своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_12 , слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч. 2 ст.19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Просив прийняти рішення про застосування до ОСОБА_4 примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання, про що йому оголосити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
В судовому засіданні особа, стосовно якої внесено подання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 27.08.2024 підійшов до будинку потерпілої, зайшов у будинок, де хтось лежав на ліжку, але він не розгледів цю особу, помітив біля цієї особи телефони, взяв їх та відніс громадянину на ім'я та по батькові ОСОБА_13 , щоб останній їх розблокував. Розкаявся у вчиненому, зазначив, що потерпіла обіцяла його забрати з собою в м. Знам'янка, але не забрала, тому він вирішив таким чином її наказати. Погодився з думкою прокурора про застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та не заперечував проти його задоволення.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином, завчасно подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність та вирішення його відповідно до положень законодавства. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не мала.
На виконання вимог ч.1 ст. 513 КПК України в судовому засіданні судом встановлено, що мало місце суспільно небезпечне діяння, а саме злочин, який вчинено особою стосовно якої внесено подання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 у стані неосудності, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 28.08.2024 та фототаблицями до нього проведеного слідчим ОСОБА_14 території домоволодіння АДРЕСА_2 ;
- протоколом огляду місця події від 28.08.2024 та його відеофіксацією, проведеного слідчим ОСОБА_14 , за участі ОСОБА_10 на земельній ділянці біля будинку №80 по вул. Гагаріна в смт Павлиш, де ОСОБА_10 добровільно видав два мобільні телефони один марки Тechno Pova 5, другий марки «ZTE», як повідомив останній, вказані мобільні телефони 28.08.2024 приніс його знайомий на ім'я ОСОБА_15 для розблокування. В ході огляду виявлено та вилучено мобільний телефон Тechno Pova 5, ZTE;
- висновком експерта судової товарознавчої експертизи №3451 від 26.09.2024 проведеної в рамках кримінального провадження з якого встановлено, що ринкова вартість, з урахуванням зносу, станом на 28.08.2024 мобільного телефону марки Тechno Pova 5, об'ємом пам'яті 256 гігабайт, вказаний ІМЕІ, придбаного новим 06.10.2023, у справному стані та без наявних на теперішній час пошкоджень захисного скла монітору та задньої кришки корпусу телефону, становить 5679,25 грн.;
- із довідки Онуфріївської селищної ради від 19.09.2024 №454 виданої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з якої судом встановлено, що останній зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 ;
- із висновку судово-психіатричного експерта №529 від 03.12.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено, що судовий експерт дійшов висновку, що ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення страждав і на даний час страждає стійким хронічним психічним захворюванням у формі шизофренія параноїдна, яке вимагає лікувальних заходів. За своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_4 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч.2 ст. 19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги примусовому порядку за місцем проживання;
- довідкою Онуфріївської ЦРЛ №99 від 20.09.2024 виданої в тому, що ОСОБА_4 , 1963 р.н., с. Браїлівка, знаходиться під спостереженням лікаря психіатра КНП Онуфріївської ЦРЛ з 2017 р., діагноз: шизофренія, параноїдна форма;
- випискою з медичної карти №62 амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , із записів від 23.02.2017, 16.04.2019, 07.02.2020 видно, що поставлений лікарем діагноз: шизофренія, параноїдна форма, ремісія.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті КНП «Онуфріївська ЦРЛ» не знаходиться, за медичною допомогою не звертався.
Заслухавши в судовому засіданні показання особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , його захисника, прокурора, дослідивши надані прокурором докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану та до останнього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання, оскільки ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення страждав і на даний час страждає стійким хронічним психічним захворюванням у формі шизофренія параноїдна, яке вимагає лікувальних заходів. За своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_4 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч.2 ст. 19 КК України.
У відповідності до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року суди повинні критично оцінювати зазначені висновки з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й вмотивованості, оскільки ці висновки є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов'язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідних ухвалі, вироку, постанові суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно з статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.
За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які, зокрема, вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
У відповідності до вимог частини 1 статті 94 КК України Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, зокрема: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Суд враховує, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення (27.08.2024) страждав і на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренія параноїдна, яке вимагає лікувальних заходів (відповідно до МКХ-10, F-20). За своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними. Підпадає під дію ч.2 ст. 19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Тобто, у відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_4 слід вважати неосудним, у відповідності до вимог ст. 12 КК України ним вчинено тяжкий злочин, також суд приймає до уваги обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, що характеризує ОСОБА_4 , як суспільно небезпечного.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Цивільний позов по справі не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 292, ст.ст. 369-372, 503 - 513 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Речові докази - вилучений в ході проведення огляду місця події 28.08.2024 мобільний телефон марки "Techno Pova 5" та мобільний телефон марки "ZTE", які передані на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_6 , залишити власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1