Справа № 362/821/25
Провадження № 1-кп/362/395/25
Іменем України
26.02.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3.,
прокурора ОСОБА_4.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області кримінальне провадження № 12024111030003938, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гребінки Васильківського району Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
09 липня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 892254 від 16.05.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та протоколу про адміністративне правопорушення серії № ААД № 562652 від 16.05.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, винесено постанову у справі № 357/7864/24 (провадження №3/357/3844/24), яка набрала законної сили 20 липня 2024 року та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 130, частиною п'ятою статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
21 серпня 2024 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 892095 від 25.05.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 563141 від 25.05.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, винесено постанову у справі № 362/3925/24 (провадження №3/362/1919/24), яка набрала законної сили 03 вересня 2024 року та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 130, частиною п'ятою статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Водночас ОСОБА_1 , умисно не виконуючи постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 року та Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2024, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомлений з ними, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 19 вересня 2024 року, о 21 годині 35 хвилин, керував транспортним засобом марки "Mazda 323", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі М-05 Київ-Одеса, де на 60 км був зупинений працівниками поліції та стосовно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення за частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , умисно не виконуючи постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 року та Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2024, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомлений з ними, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 15 грудня 2024 року, о 00 годині 03 хвилини, керував транспортним засобом марки "Mazda 323", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по проспекту Науки у селищі Гребінки Білоцерківського району Київської області, де поблизу будинку № 3 був зупинений працівниками поліції на підставі статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" та стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.
Тим самим ОСОБА_1 19 вересня 2024 року та 15 грудня 2024 року, діючи з мотивів зневаги до судових постанов - Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 та Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2024, які набрали законної сили, умисно не виконував вказані постанови суду, якими позбавлено останнього права керувати транспортними засобами.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
26 лютого 2025 року між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4., якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника ОСОБА_5., на підставі та в порядку статей 468, 469, 472 КПК України до початку судового розгляду укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за частиною першою статті 382 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
За частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, наведені в обвинувальному акті, просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без примусу в присутності захисника.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені частиною четвертою статті 474 КПК України. Також обвинувачений в повній мірі розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник щодо затвердження угоди не заперечувала, додатково підтвердила факт розуміння обвинуваченим наслідків і умов укладання угоди.
Суд установив, що зазначена угода за змістом відповідає вимогам статті 472 КПК України, зокрема, вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Суд переконався, що угода укладена сторонами добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд також установив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
ОСОБА_1 щиро розкаявся, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, є учасником бойових дій, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , є нетяжким злочином, беручи до уваги особу винного, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджене сторонами за угодою про визнання винуватості покарання в межах санкції частини першої статті 382 КК України у виді штрафу.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення та обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 314, 368, 369, 370, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 лютого 2025 року між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5, в кримінальному провадженні № 12024111030003938, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2024.
2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_2