Справа № 203/1187/25
Провадження № 1-кс/0203/937/2025
25 лютого 2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання дізнавача СД Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12025047110000067 від 19.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася дізнавач СД Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором з клопотанням про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12025047110000067 від 19.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування вимог клопотання дізнавач зазначила, що сектором дізнання ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025047110000067, відомості за яким внесені до ЄРДР 19.02.2025 за ч.4 ст. 358 КК України за фактом того, що 19.02.2025 близько 09:02 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Павла Скоропадського, буд.10 було зупинено транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки документів ОСОБА_5 надав водійське посвідчення серії НОМЕР_2 з явними ознаками підробки. (ЖЕО №5041 від 19.02.2025).
Дізнавачем СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події від 19.02.2025, під час якого було оглянуте водійське посвідчення серії НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_5 , яке в подальшому було вилучено, поміщено до спеціального пакету PSP 1362593 та опечатано.
Вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно має значення речового доказу, так як воно може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального проступку і на даний час існує реальна загроза, що особа, якій належать вказані речі, з метою уникнення відповідальності, а також перешкоджання встановлення істини по справі може будь-яким шляхом позбутися зазначеного майна, у тому числі яке має доказове значення, чим створить перешкоди для здійснення досудового розслідування кримінального проступку, у зв'язку з чим дізнавач просить накласти арешт на це майно.
У судове засідання дізнавач не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. 25.02.2025 від прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, в якому підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, місце та час слухання справи належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Перевіривши викладені в клопотанні доводи, дослідивши надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що сектором дізнання ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025047110000067, відомості за яким внесені до ЄРДР 19.02.2025 за ч.4 ст. 358 КК України за фактом того, що 19.02.2025 близько 09:02 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Павла Скоропадського, буд.10 було зупинено транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки документів ОСОБА_5 надав водійське посвідчення серії НОМЕР_2 з явними ознаками підробки. (ЖЕО №5041 від 19.02.2025).
Із долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час огляду місця події 19.02.2025 дізнавачем СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було оглянуте водійське посвідчення серії НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_5 , яке в подальшому було вилучено, поміщено до спеціального пакету PSP 1362593 та опечатано.
Вищевказане майно постановою дізнавача СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 19.02.2025 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, постановою дізнавача СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 20.02.2025 у вказаному кримінальному провадженні призначено судову технічну експертизу документів.
З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження в достатній мірі можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що вилучене у ОСОБА_5 в ході огляду місця події водійське посвідчення є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям речового доказу, визначеного ст.98 КПК України.
За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, в зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій, зокрема, проведення судової технічної експертизи посвідчення, слід накласти арешт на вилучене під час огляду місця події 19.02.2025 майно, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача СД Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12025047110000067 від 19.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події, згідно протоколу від 19.02.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме:
- водійське посвідчення серії НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.175 КПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1