Справа № 202/13534/24
Провадження № 2/202/1341/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
13 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 21.05.2020-010001664 від 21.05.2020 у розмірі 10 631,91 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 6 000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 4 200 грн., трьох процентів річних у сумі 71 грн. та інфляціи?ного збільшення 360,91 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 6422,40 грн., з яких судовий збір 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу 4000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2024 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження.
В судове засідання сторони не з?явилися.
У своєму позові позивач просить розглядати справу без участі його представника.
Відповідач була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання.
Відповідачем через систему «Електронний суд» подана заява про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 відкрито провадження у справі про її неплатоспроможність, у якій до переліку кредиторів включено ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».
Розглянувши заяву відповідача, суд приходить до висновку про необхідно передання справи для розгляду до належного суду з наступних підстав:
Судом установлено, що після надходження до суду цього позову відповідач ОСОБА_1 звернулася 20.11.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
29 листопада 2024 року господарським судом зазначену заяву прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 904/5121/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Цією ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів.
Відповідно до частини 1-3 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає таку складову як дотримання правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, серед іншого, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Поряд із цим 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
Згідно зі статтею 1 цього Кодексу боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Частиною 1 статті 2 визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 7 Кодексу № 2597-VIII визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті статті 7 Кодексу № 2597-VIII матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, повинен здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах такої справи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначила, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки вважала, що такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII. Велика Палата Верховного Суду вважала, що за встановлених обставин суди повинні були передати справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
Суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з вимогами про стягнення боргу з ОСОБА_1 13 листопада 2024 року. Ухвалою суду від 16 листопада 2024 року відкрито провадження у такій справі. В свою чергу, до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 звернулася 20.11.2024. За її заявою 16.12.2024 господарським судом відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі відсутні та відповідно до спеціальної норми частини 3 статті 7 Кодексу № 2597-VIII, яка визначає особливості розгляду спорів, стороною в яких є боржник, матеріали цієї справи необхідно передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/5121/24.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 259-260 ЦПК України, суд
У закритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/5121/24.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко