Справа № 320/15983/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
26 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2023 року №461/Ж10/3100040202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог податкового законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що під час процедури адміністративного (досудового оскарження) позивачем не надано контролюючому органу документів визначених п. 2.1 розділу VI Порядку, які б підтверджували судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.08.2022 №4523100040202 та від 05.09.2022 №4903100040202, що не було враховано судом в оскаржуваному рішенні.
Апелянт наголошує, що у чинному податковому законодавстві не існує будь-яких обмежень щодо дослідження показників декларацій з ПДВ попередніх звітних періодів (у тому числі за рядками 9 і 17), в яких безперервно наявні показники від'ємного значення (рядок 21), що безпосередньо вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, який перевіряється. У рядку 16.3 декларацій попередніх звітних періодів слід враховувати неузгоджені (на дату перевірки знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження) суми податкових повідомлень-рішень за формою «В4» (зменшено від'ємне значення суми ПДВ), винесені за результатами попередніх перевірок, та невідображені платником у такому рядку. Отже, контролюючий орган за результатами перевірки повинен винести податкове повідомлення-рішення за формою «В4» та зменшити від'ємне значення суми ПДВ, сформоване за рахунок відображення в рядку 16.3 податкових декларацій з ПДВ неузгоджених сум, визначених контролюючим органом у ППР за формою «В4» за результатами попередніх перевірок, у т.ч., якщо такі суми були попередньо виключені платником зі складу податкового кредиту попередніх звітних періодів та в подальшому знову відображені в рядку 16.3.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року та від 02 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
07 листопада 2024 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, 27 січня 2023 року до позивача надійшов акт від 19 січня 2023 року № 158/Ж5/31-00-04-02-02/20572069 ЦМУ ДПС по роботі з ВПП «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП МА «Бориспіль» (код за ЄДРПОУ 20572069) за звітний податковий період листопад 2022 року (від 20.12.2022 реєстраційний номер 9274143849) з урахуванням уточнюючих розрахунків.
В Акті перевірки викладений висновок, в якому зазначено: «Перевіркою даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП МА «Бориспіль» за звітний податковий період листопад 2022 року (від 20.12.2022 реєстраційний № 92 74143849) з урахуванням уточнюючих розрахунків встановлено порушення п. 56.17 ст. 56, п.201.10 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 539 442 грн, в тому числі завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (показника рядка 21 Декларації) на суму 539 442 грн».
09 березня 2023 року до позивача надійшло податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 березня 2023 року № 461/Ж10/3100040202, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховуєтеся до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 539 442, 00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що позивач ініціював судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2022 року №4513100040202, повідомлення-рішення від 23 серпня 2022 року №4523100040202 та податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2022 року № 4533100040202 ЦМУ ДПС по роботі з ВПП у встановлені чинним законодавством України строки, внаслідок чого, грошові зобов'язання вважаються неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
06 березня 2023 року та 15 березня 2023 року Київський окружний адміністративний суд направив ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП ухвалу від 06 березня 2023 року про відкриття провадження по справі №320/3922/23 про скасування рішень від 23 серпня 2022 року № 4513100040202, №4523100040202, №4533100040202 та ухвалу від 15 березня 2023 року про відкриття провадження у справі № 320/2966/23 про скасування рішень від 05 вересня 2022 року № 4893100040202 та №4903100040202.
Вищенаведене спростовує висновки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП про порушення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» пункту 56.17 статті 56 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 539 442, 00 грн та про завищення суми від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) на суму 539 442, 00 грн.
Оскільки триває судове оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, то рядок 16.3 Податкової декларації з податку на додану вартість і таблиця податкової декларації ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» правомірно не заповнено.
Крім того, суд вказав, що посилання в акті камеральної перевірки на самостійне визначення контролюючим органом суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, є безпідставним, так як, перевірка результатів діяльності платника податків може бути лише предметом документальної перевірки.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з нормами статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Кодексом.
Відповідно до абз. 4 п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання рішенням законної сили.
Отже, за загальним правилом узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов'язання з дня набрання рішенням законної сили.
Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що за сукупністю викладених в Акті перевірки фактів, встановлено завищення податкового кредиту на суму 539 442 грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 539 442 грн, в тому числі завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) на суму 539 442 грн у зв'язку із не включенням до декларації, звітний податковий період листопад 2022 (від 20.12.2022 реєстраційний номер № 9274143849) узгодженої суми зменшення від'ємного значення, за результатом перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, враховуючи процедури адміністративного оскарження, а саме по податкових повідомленнях рішеннях від 23.08.2022 № 4523100040202, від 05.09.2022 № 4903100040202.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржив до Київського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 23 серпня 2022 року № 4513100040202, від 23 серпня 2022 року №4523100040202 та від 23 серпня 2022 року № 4533100040202;
- від 05 вересня 2022 року № 4903100040202 та від 05 вересня 2022 року № 4893100040202.
Так, позовну заяву від 15 грудня 2022 року № 35-28/7-64 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 серпня 2022 року №4513100040202, №4523100040202 та № 4533100040202 отримано Київським окружним адміністративним судом 05 січня 2023 року.
Позовну заяву від 28 грудня 2022 року № 35-28/7-73 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2022 року № 4903100040202 та № 4893100040202 отримано Київським окружним адміністративним судом 05 січня 2023 року.
Листом від 17 січня 2023 року № 03-22-17 позивач повідомив Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про судове оскарження результатів перевірки.
Згідно з частиною 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Надалі, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 320/3922/23 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2022 №4513100040202, №4523100040202, №4533100040202.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/2966/23 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2022 №4893100040202 та №4903100040202.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, 06 березня 2023 року та 15 березня 2023 року Київський окружний адміністративний суд направив ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП ухвалу від 06 березня 2023 року про відкриття провадження по справі №320/3922/23 про скасування рішень від 23 серпня 2022 року № 4513100040202, №4523100040202, №4533100040202 та ухвалу від 15 березня 2023 року про відкриття провадження у справі № 320/2966/23 про скасування рішень від 05 вересня 2022 року № 4893100040202 та №4903100040202.
З наведеного вбачається, що позивач ініціював судове оскарження вищевказаних рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, внаслідок чого грошові зобов'язання вважаються неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Водночас, підлягають відхиленню доводи апелянта про те, що під час процедури адміністративного (досудового оскарження) позивачем не надано контролюючому органу документів визначених п. 2.1 розділу VI Порядку, які б підтверджували судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.08.2022 №4523100040202 та від 05.09.2022 №4903100040202, позаяк контролюючий орган було повідомлено як про подання адміністративних позовів до Київського окружного адміністративного суду, так і про відкриття проваджень у вищенаведених судових справах.
Поміж тим, під час прийняття Державною податковою службою України рішення від 28.04.2023 №10393/6/99-00- 06-01-02-06 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 02.03.2023 №461/Ж10/3100040202, а скарги без задоволення, провадження у справах № 320/3922/23 та № 320/2966/23 були відкриті.
Крім того, у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, щодо яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов'язань.
За правилами підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Наведені положення кореспондують приписам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі - Порядок).
Так, підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку у випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
За правилами пункту 7 розділу II Порядку податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про збільшення грошового зобов'язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов'язання (його частина) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов'язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому податкове повідомлення-рішення, сума грошового зобов'язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, є рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв'язку зі зменшенням судом суми грошового зобов'язання і не містить в собі нових підстав для визначення такого зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 813/3211/16 та від 25 червня 2020 року у справі № 804/15181/15.
Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Зі змісту форми Декларації з податку на додану вартість вбачається, що у рядку 21 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), яка (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
У рядку 17 Декларації з податку на додану вартість зазначається сума усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (/+) + 13.2 (/+) + 14 (/+) + 15 (/+) + 16 (/+) колонки Б)).
У рядку 19 Декларації з податку на додану вартість зазначається від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення).
Рядок 16.3 Декларації з податку на додану вартість заповнюється у разі узгодження результатів перевірок проведених контролюючим органом.
Отже, до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №320/3922/23 та №320/2966/23 у позивача не виникає обов'язок щодо зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного місяця у податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року.
За вказаних обставин відсутнє завищення рядків податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року, тому висновки, вказані у акті перевірки від 19 січня 2023 року № 158/Ж5/31-00-04-02-02/20572069 про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 539 442 грн, в тому числі завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (показника рядка 21 Декларації) на суму 539 442 грн є безпідставними.
Окрім того, колегія суддів також враховує, що заперечення апелянта щодо висновків суду першої інстанції про безпідставність застосування відповідачем до спірних правовідносин норм підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за змістом апеляційної скарги відсутні.
Так, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко