П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/12062/24
Категорія:106010000 Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:25.12.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання протиправними та скасування наказів в частині; визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про:
- визнання протиправним та скасування наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 ;
- визнання протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою;
- визнання протиправною відмову в/ч НОМЕР_1 у задоволенні рапорта ОСОБА_1 про звільнення;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 та виключити його зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 з дня набрання законної сили рішенням суду.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він, будучи "виключеним з військового обліку" був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений ним для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позовну заяву і додані до неї матеріали повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального ті з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- вимоги є взаємопов'язаними і повинні розглядатися в межах однієї справи, оскільки дії ІНФОРМАЦІЯ_3 стали наслідком зарахування позивача до особового складу в/ч НОМЕР_1 . Аналіз судової практики дає можливість дійти висновку, що розгляд адміністративних справ щодо оскарження дій ТЦК та СП різних регіонів та військових частин можливо в одному провадженні і суди розглядають такі вимоги без їх роз'єднання;
- ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб. Так, це право не може бути абсолютним, але ч.1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Розгляд двох справ, а саме: спочатку оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім оскарження дій військової частини є неефективним захистом прав людини, крім того, можливість одночасно заявити вимоги до двох відповідачів у справах пов'язаних з мобілізацією та призовом на військову службу і подальшим її проходженням підтверджується практикою судів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертається із позовом до двох різних відповідачів із вимогами, які не є пов'язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 3 ст. 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно п.6 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
Отже, стаття передбачає повернення судом позовної заяви у разі порушення правил об'єднання кількох позовних вимог.
Згідно ч.ч.1, 2, 6, 7 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також ч.1 ст. 21 КАС України.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Предметом позову є визнання протиправним та скасування наказів ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації позивача до в/ч НОМЕР_1 та командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою та визнання протиправною відмову в/ч НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення.
Таким чином, у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п.23 ч.1 ст. 4 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що пов'язаність вимог вказує на те, що вони зумовлені одними й тими же відносинами та/або спрямовані до одного відповідача. При розгляді кількох пов'язаних між собою вимог важливо встановити їхній взаємозв'язок, належність до адміністративної юрисдикції за правилами ст. 19 КАС України та підсудність одному адміністративному суду згідно з положеннями глави 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №640/27758/20 тощо.
Колегія суддів зазначає, що об'єднання позовів, які містять пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами вимоги, є одним із засобів реалізації принципу процесуальної економії, який спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду таких справ та зменшення судових витрат.
Аналогічна позиція щодо застосування положень ст. 172 КАС України застосована, зокрема, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 липня 2019 року у справі №9901/309/19, від 19 серпня 2020 року у справі №9901/242/20, від 26 серпня 2020 року у справі №9901/257/20, від 26 серпня 2020 року у справі №9901/260/20, від 28 серпня 2020 року у справі №9901/261/20, від 31 серпня 2020 року у справі №9901/267/20 та від 09 вересня 2020 року у справі №9901/280/20.
Як вбачається з матеріалів справи, повернення позовної заяви суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявлені позивачем вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог відповідно до ст. 172 КАС України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч.1 ст. 247 КАС України якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
В аспекті наведеного колегія суддів акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим ч.6 ст. 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №640/16147/19, від 03 квітня 2024 року у справі №320/13495/23, від 23 травня 2024 року у справі №160/25102/23.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно вирішив питання про повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно п.4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи все вищевикладене, а також, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, ч.1 ст. 315, п.4 ч.1 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року скасувати.
Справу №400/12062/24за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання протиправними та скасування наказів в частині; визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.