П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10221/24
Категорія:109020000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Час і місце ухвалення: 9:47, м. Одеса
Дата складання повного тексту:16.12.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІСАН" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІСАН" до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АЛІСАН" звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Одеській області треті особи Одеська міська рада (далі - ОМР), Департамент земельних ресурсів ОМР, про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру в Одеській області, яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги (територія промислового вузла "Куліндорово");
- зобов'язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги (територія промислового вузла "Куліндорово"), шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки і скасувати записи у поземельній книзі та внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву, третім особам запропоновано подати пояснення щодо позову протягом п'яти днів, а також встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяв з процесуальних питань.
Від представника третьої особи ОМР надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своїм характером не є публічно-правовим. Вказує, що підставою звернення ТОВ "АЛІСАН" до суду з позовом стало те, що воно користується земельною ділянкою (без жодних на те правових підстав), державну реєстрацію якої позивач просить скасувати в Державному земельному кадастрі. З огляду на наведене вбачається, що ТОВ "АЛІСАН" звернулось до суду за захистом свого майнового права - право користування, що вказує на приватно-правовий характер даного спору, та відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного суду та Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не підлягає розгляду в порядку в порядку адміністративного судочинства.
Від третьої особи Департамент земельних ресурсів ОМР надійшли пояснення на позовну заяву в яких зазначено, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 травня 2024 року зареєстровано право власності ОМР на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2930678451101. На підтвердження вказаного надано довідку - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Представник третьої особи - ОМР в судовому засіданні призначеному на 16 грудня 2024 року клопотання про закриття провадження підтримав та просив його задовольнити.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні призначеному на 16 грудня 2024 року проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечували.
Представник третьої особи Департамент земельних ресурсів ОМР в судовому засіданні призначеному на 16 грудня 2024 року проти задоволення клопотання про закриття провадження не заперечував.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року клопотання представника Одеської міської ради - задоволено.
Провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ "АЛІСАН" до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОМР, Департамент земельних ресурсів ОМР про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрито.
В апеляційній скарзі ТОВ "АЛІСАН" ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року про закриття провадження у справі) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- суд першої інстанції проігнорував доводи позивача, а саме, що позовні вимоги у справі №420/10221/24 стосуються визнання протиправною бездіяльності державного кадастрового реєстратора, яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язанні скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, але ні як не захисту майнового права ТОВ "АЛІСАН". Передумовою для звернення ТОВ "АЛІСАН" до суду з адміністративним позовом стало те, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області не виконало покладений на нього законом обов'язок щодо скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, на яку протягом установленого законом строку не оформлено речове право;
- предметом спору у справі №420/10221/24 є наявність чи відсутність ознак протиправної бездіяльності ГУ Держгеокадастру в Одеській області, яка полягає у неприйнятті рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021. Характер спірних правовідносин також вказує на виникнення між учасниками справи саме публічно-правового спору, який стосується ведення Державного земельного кадастру. За вказаних обставин очевидним є те, що предмет спору за своїм характером не є приватноправовим, а перешкоди для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства відсутні;
- в ухвалі про закриття провадження у справі №420/10221/24 суд першої інстанції посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №810/2133/17 та Великої палати Верховного суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №617/1315/15-ц зазначаючи, що при розмежуванні юрисдикції спору важливим є момент реєстрації права власності на земельну ділянку. Однак, якщо уважно проаналізувати вищезазначені постанови Великої палати Верховного суду та Касаційного адміністративного суду, то очевидним стає, що обставини та правовідносини у цих постановах суттєво відрізняються від обставин та правовідносин справи №420/10221/24.
У відзиві ОМР на апеляційну скаргу вказується, що апеляційну скаргу ТОВ "АЛІСАН" необґрунтованою, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі №420/10221/24 постановленою з дотриманням норм процесуального права з огляду на нижченаведене.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "АЛІСАН", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі, судом було досліджено та встановлено, що на момент подання позовної заяви, право власності ОМР на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га зареєстровано не було. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОМР зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га тільки 01 травня 2024 року, тобто після подання позову та відкриття провадження по справі.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей спір є приватно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 4-12, п.1 ч.1 ст. 19, 77 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України,).
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.
Відповідно ч.3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу на усталену практику Великої Палати Верховного Суду критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 13 червня 2018 року у справі №307/2765/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №463/1865/17, від 15 травня 2019 року у справах №729/608/17 та №352/1414/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі №749/942/18.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом України у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 зазначено, що при визначенні підсудності спору слід орієнтуватися не на суб'єктний склад його учасників, а на суть спірних взаємовідносин. Сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо з установлених судами фактичних обставин справи вбачається спір про цивільне право, це виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №810/2133/17 відповідно до якої при розмежуванні юрисдикції спору важливим є момент реєстрації права власності на земельну ділянку.
У постанові від 12 грудня 2018 року у справі №617/1315/15-ц: Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для визначення юрисдикції суду важливим є не лише участь у відповідних правовідносинах суб'єкта владних повноважень, а й встановлення факту реалізації його рішень і державної реєстрації за набувачем земельної ділянки права власності на неї. Якщо на момент звернення до суду з позовом така реєстрація не була проведена та відсутня державна реєстрація речового права на цю земельну ділянку чи її частину за іншою особою, спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи на момент подання позовної заяви, право власності ОМР на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га зареєстровано не було.
Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що ОМР зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га - 01 травня 2024 року, тобто після подання позову та відкриття провадження у даній справі.
У постанові від 17 лютого 2021 року у справі №813/1009/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого, у разі якщо під час розгляду справи фактично відбулась зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб'єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі.
Таким чином, реєстрація ОМР права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:02:002:0021, площею 12,7095 га - 01 травня 2024 року змінила предмет спору, оскільки дії чи рішення суб'єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються.
Враховуючи вищенаведені правові висновки, характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є приватно-правовим, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІСАН" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.