П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р. Категорія: 105000000м. ОдесаСправа № 400/10690/24
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.,
місце ухвалення: м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича (далі - відповідач), в якій просив суд: - визнати протиправним звіт від 23.09.2024 року про визначення ринкової вартості нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведений ФОП ОСОБА_2 ; - зобов'язати приватного виконавця Баришнікова А.Д. повторно вжити заходів з оцінки майна у зведеному виконавчому провадженні № 63961110.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 287 КАС України справа належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з'ясовує, чи:
- належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з частиною першою статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Застосовуючи ці приписи до обставин, які можна встановити при ознайомленні з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви та долучених до неї доказів суд вбачає, що підставою позову є, зокрема, дії приватного виконавця Баришнікова А.Д. при виконанні виконавчих листів № 488/3807/16-ц від 24.10.2020 року, № 1403/1806/12 від 20.06.2014, № 488/921/15-ц від 22.07.2021, виданих Корабельним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та судового збору.
Так, в позові міститься посилання на протиправність дій відповідача з виконання цих виконавчих листів, а саме: порушення вимог діючого законодавства при проведенні оцінки майна Полякової Н.Г.
В матеріалах справи є докази здійснення приватним виконавцем Баришніковим А.Д. виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 488/3807/16-ц від 24.10.2020 року, № 1403/1806/12 від 20.06.2014, № 488/921/15-ц від 22.07.2021. В цьому провадженні позивач є боржником.
Отже, позивач є стороною виконавчого провадження, при цьому ним оскаржуються дії і рішення приватного виконавця Баришнікова А.Д. в межах виконавчого провадження з виконання рішень в цивільній справі.
Відтак, вирішення спору щодо правомірності рішень та дій приватного виконавця Баришнікова А.Д. при примусовому виконанні виконавчих листів № 488/3807/16-ц від 24.10.2020 року, № 1403/1806/12 від 20.06.2014, № 488/921/15-ц від 22.07.2021, виданих Корабельним районним судом м. Миколаєва, відповідно до положень частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII, статті 447 ЦПК України, ст. 287 КАС України належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року по справі № 400/10690/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький