П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р. Категорія: 140м. ОдесаСправа № 488/4550/24
Перша інстанція: суддя Щеглова Я.В.,
час і місце ухвалення: 14:15:41, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції , в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3042827 від 13.09.2024, винесену інспектором 1-го взводу 1-ої роти 4-го батальйону управління патрульної поліції в Миколаївській області старшим лейтенантом Михайлевським Сергієм Анатолійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, мотивуючи його тим, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення та об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, які підтверджують те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначені в оскаржуваній постанові події не відображають обставин справи. Поліцейським не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху та оскаржувана постанова не містить відомостей про порядок її оскарження.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2024 року позов задоволено частково. Постанову серії ЕНА № 3042827 від 13.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, складену інспектором 1-го взводу 1-ої роти 4-го батальйону управління Патрульної поліції в Миколаївській області старшим лейтенантом Михайлевським Сергієм Анатолійовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, а також відеозаписами з нагрудного відеореєстратора інспектора. Водій не заперечував факт керування ним автомобілем та неодноразово на вимогу поліцейського відмовлявся пред'явити посвідчення водія, що було зафіксовано нагрудними бодікамерами поліцейських № 474207 та № 470546. Оскільки, з огляду на відеозапис з реєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульного, і це не заперечує позивач, останній відмовився пред'явити посвідчення водія на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з поясненнями представника позивача, представника відповідача, доказами, наявними в матеріалах справи, у тому числі з огляду на записи з реєстратора, закріпленого на форменому одязі патрульних № 474207 та № 470546, встановлено, що екіпажі інспекторів патрульної поліції 13.09.2024 відпрацьовували виявлення порушень швидкісного режиму за допомогою приладу TRUCAM по проспекту Богоявленському у м. Миколаєві.
Близько 16.16 год. 13.09.2024 до наряду патрульної поліції, який перебував в районі буд. № 236-Б по проспекту Богоявленському у м. Миколаєві під'їхало авто AUDI А 6 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Вийшовши з автомобіля водій та пасажир одразу почали знімати наряд патрульної поліції на свій мобільний телефон.
Постановою серії ЕНА № 3042827 від 13.09.2024, винесеною інспектором 1-го взводу 1-ої роти 4-го батальйону управління патрульної поліції в Миколаївській області старшим лейтенантом Михайлевським Сергієм Анатолійовичем встановлено, що 13.09.2024 року о 16.28 год. у м. Миколаєві по проспекту Богоявленському, 236-Б, водій ОСОБА_1 на законну вимогу поліцейського відмовився пред'являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом особою, що не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, ОСОБА_1 відмовився проставити у постанові підпис про роз'яснення йому прав відповідно до ст. 268 КУпАП та строку оскарження відповідно до ст. 289 КУпАП.
Від отримання копії постанови ОСОБА_1 також відмовився, у зв'язку з чим копія постанови була надіслана йому рекомендованим листом за вих. № 18031 від 16.09.2024 року.
Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що після зупинки транспортного засобу, за ініціативи водія, о 16.16 год., на момент встановлення поліцейським факту адміністративного правопорушення, о 16.28 год., та розгляду справи, о 16.34 год., ОСОБА_1 не був суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 283 КУпАП визначає, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Між тим, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття об'єктивного та законного рішення у справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про правомірність рішень, дій суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, що відповідає ч. 2 ст. 77 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 126КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Крім цього, згідно п.2.4, 2.1.а. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті п.2.1 посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Однак, з огляду на записи з реєстратора, матеріали справи та пояснення сторін, доведеними є наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.09.2024 позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI А 6 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
О 16.16 год. він за власної ініціативи зупинив вказаний транспортний засіб в районі будинку № 236-Б по проспекту Богоявленському у м. Миколаєві, залишив його, підійшов до нарядів патрульної поліції, які в цей час відпрацьовували виявлення порушень швидкісного режиму за допомогою приладу TRUCAM, та почав знімати поліцейських на камеру мобільного телефону.
Реєстратор № 474207 зареєстрував, що о 16.28 год. на вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився пред'явити посвідчення водія. У зв'язку з чим його особа була встановлена з допомогою Інформаційного порталу Національної поліції.
О 16.34 год. відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, весь час з 16.16 год. і до 16.34 год. ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Таким чином, після зупинки транспортного засобу, за ініціативи водія, о 16.16 год., на момент встановлення поліцейським факту адміністративного правопорушення, о 16.28 год., та розгляду справи, о 16.34 год., ОСОБА_1 не був суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Однак, відповідач доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови, а також доказів, які б підтверджували вину позивача, суду не надав.
Щодо заявленої представником позивача вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З аналізу наведеної норми вбачається, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд може ухвалити лише одне із рішень, передбачених частиною третьою статті 286 КАС України. Можливість визнання при цьому рішення суб'єкта владних повноважень протиправним законодавець не встановлює, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, - залишити без задоволення.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2024 року по справі № 488/4550/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький