П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4298/24
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Аргіровій М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року по справі за позовом Приватного підприємства "ЗАХІД" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
ПП “ЗАХІД» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що до документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року позов Приватного підприємства "ЗАХІД" до Одеської митниці - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства "ЗАХІД" сплачений судовий збір у розмірі 15122,84 грн (п'ятнадцять тисяч сто двадцять дві гривні вісімдесят чотири копійки).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, не спростовані наявні розбіжності у документах та листом від 11.10.2023 повідомлено, що більше документів надаватись не буде (відсутні, не має можливості). Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ. Вказує, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим, що стало підставою прийняття рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.05.2023 між Товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛЕАРІЯ CAT (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD), що зареєстроване та діє відповідно до законодавства Республіки Болгарія (Постачальник) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладений договір поставки № 02052023, пунктом 1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується купити скляну продукцію Sisecam Flat Glass (Продукція) відповідно до замовлень, відправлених Покупцем та прийнятих Постачальником.
Пунктом 2.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 валютою договору та валютою платежу визначено євро.
Відповідно до пункту 2.2 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 ціни на продукцію (у метрах квадратних), а також умови розрахунків, вказані в рахунку-проформі та/або інвойсі, і включають вартість Продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення Продукції на транспортному засобі Покупця.
Пунктом 2.3 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 обумовлено, що Покупець здійснює оплату за Продукцію за передоплатою та (або) із відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу погоджується сторонами або встановлюється згідно умов банківської гарантії.
Згідно з пунктом 2.4 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 в забезпечення належного виконання свого грошового зобов'язання (відстрочення платежу) Покупець може надати Постачальнику безвідкличну банківську гарантію згідно розділу 8 цього Договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 цей Контракт набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2026.
У пункті 4.1 договору поставки №02052023 від 02.05.2023 визначено, що Постачальник: а) Поставляє замовлену Покупцем Продукцію відповідно до рахунків-проформ та (або) інвойсів Постачальника; b) Поставляє Продукцію відповідно до Incoterms 2010, зазначених у Контракті між сторонами. Умови поставки: FCA Тирговиште, Болгарія або FOB болгарський порт (Варна, Русе тощо) або інші умови поставки згідно інвойсів.
Відповідно до пункту 4.2 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 Покупець: а) Точно вказує у надісланому замовленні кількість та розміри Продукції, яку буде придбано у Постачальника; Ь) Сплачує відповідну вартість замоленої Продукції, зазначеної постачальником у рахунку-проформі та (або) інвойсі; с) У разі виникнення будь-яких претензій до якості та пошкодження, покупець дотримується процедури Sisecam Flat Glass (Постачальника).
В інвойсі (invoice) (рахунку-фактурі) №0000123146 від 30.09.2023 наведені найменування, адреса, платіжні реквізити Постачальника - товариства ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD); найменування, адреса Покупця (ПП "ЗАХІД"), умови поставки товарів - FOB PORT RUSE, договір поставки (контракт) № 02052023 від 02.05.2023, опис товарів та відомості про кількість та вартість товарів:
CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (3210 x 2400 mm), кількість 8108,10 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 23 513,49 євро;
CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (3210 x 2250 mm), кількість 40742,46 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 118 153,13 євро;
CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (GREENARY QUALITY) (3210 x 2250 mm), кількість 20728,62 м2, ціна за 1 м2 2,60 євро, загальна ціна 53894,41 євро;
CLEAR FLOAT GLASS 8 MM (3210 x 2250 mm), кількість 577,60 м2, ціна за 1 м2 6,10 євро, загальна ціна 3 523,36 євро;
CLEAR FLOAT GLASS 10 MM (3210 x 2250 mm), кількість 469,30 м2, ціна за 1 м2 7,60 євро, загальна ціна 3 566,68 євро;
MIRROR 4 ММ (3210 x 2250 mm), кількість 9530,40 м2, ціна за 1 м2 5,20 євро, загальна ціна 49558,08 євро.
Загальна вартість товарів згідно з інвойсом № 0000123146 від 30.09.2023 складає 252209,16 євро.
В інвойсі (invoice) (рахунку-фактурі) №0000123185 від 03.10.2023 наведені найменування, адреса, платіжні реквізити Постачальника - товариства ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD); найменування, адреса Покупця (ПП "ЗАХІД"), умови поставки товарів - FOB PORT RUSE, договір поставки (контракт) №02052023 від 02.05.2023, опис товарів та відомості про кількість та вартість товарів:
CLEAR FLOAT GLASS 4 ММ (3210 х 2250 mm), кількість 10245,18 м2, ціна за 1 м2 2,90 євро, загальна ціна 29711,02 євро;
CLEAR FLOAT GLASS 4 MM (GREENARY QUALITY) (3210 x 2250 mm), кількість 5479,98 м2, ціна за 1 м2 2,60 євро, загальна ціна 14247,95 євро;
MIRROR 4 ММ (3210 х 2250 mm), кількість 11913,00 м2, ціна за 1 м2 5,20 євро, загальна ціна 61947,60 євро.
Загальна вартість товарів згідно з інвойсом №0000123185 від 03.10.2023 складає 105906,57 євро.
10.10.2023 року до Одеської митниці декларантом (ПП "ЗАХІД") подано митну декларацію (МД) №23UA500370008600U2 (а.с. 100-102).
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: Дзеркала скляні, без рам, необроблені оптично, без конструктивних особливостей у листах, марки MIRROR: товщиною 4 мм, розміром 3210 х 2250 мм, 90 каркасів з деревини по 33 листа у кожному каркасі всього - 21443,40 м2; Для будівельної галузі.
Опис товару 3: Скло (виготовлено методом - флоат) прозоре, термічно-поліроване, безбарвне, в листах, одношарове, неармоване, без подальшого оброблення, розміром 3210 х 2250 мм: CLEAR FLOAT GLASS 8 мм - 5 дерев'яних каркаси по 16 листів в кожному - 577,60 м2; CLEAR FLOAT GLASS 10 мм - 5 дерев'яних каркаси по 13 листів в кожному - 469,30 м2. Для будівельної галузі.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору (контракту).
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
пакувальний лист №0000123146 від 30.09.2023
пакувальний лист №0000123185 від 03.10.2023
інвойс (invoice) №0000123146 від 30.09.2023
інвойс (invoice) №0000123185 від 03.10.2023
коносамент №1-R від 03.10.2023
вантажну відомість (Cargo Manifest) б/н від 03.10.2023
сертифікат про походження товару (certificate of origin) №0000226703 0390033144 від 03.10.2023
загальна декларація прибуття №23UA141001111076Z5 від 07.10.2023
комерційна пропозиція від 25.09.2023
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - final transportation invoice №04102023 від 04.10.2023
документ, що підтверджує вартість страхування - платіжну інструкцію №52 від 04.10.2023
прайс-лист від 25.09.2023
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - експертний висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП "Держзовнішінформ") від 05.10.2023 № 113/747
договір № 09/01-187435 від 04.10.2023 добровільного страхування вантажів
договір поставки №02052023 від 02.05.2023
додаткова угода №1 від 17.05.2023 до договору поставки № 02052023 від 02.05.2023
договір (контракт) про перевезення - чартер б/н від 26.09.2023
декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0000123146 від 30.09.2023
декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0000123185 від 03.10.2023
сертифікат якості від 01.06.2022
сертифікат якості 10 мм від 17.06.2023
сертифікат якості 8 мм від 17.06.2023
сертифікат якості б/н від 20.04.2023
копія митної декларації країни відправлення №23BG004006A01932B9 від 03.10.2023.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.
Листом від 11.10.2023 повідомлено, що більше документів надаватись не буде (відсутні, не має можливості).
11.10.2023 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000047/2 за митною декларацією №23UA500370008600U2 (а.с. 114-115).
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:
1) відповідно до пп в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме дерев'яних ящиках, яка повинна забезпечувати збереження товару. Товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) Надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив'язки до задекларованої партії вантажу;
3) Надано зовнішньоекономічний договір від 02.05.2023 № 02052023, аркуші якого не пронумеровані та не підписані іншою сторонами договору, підписи та печатки однієї з сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;
4) У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження вказана загальна кількість вантажу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;
5) У наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 26.09.2023 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом;
6) Згідно контракту поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця. Зазначені документи до митного оформлення не надано, також у п.2.2 контракту вказується, що умови розрахунків будуть вказані у рахунку-проформі або в інвойсі, але такі відомості про оплату, відстрочення або про фінансову гарантію відсутні у перелічених документах;
7) Наданий рахунок на перевезення від 04.10.2023 № 04102023 містить відомості про відсутність страхування вантажу, проте до митного оформлення надані платіжна інструкція, яка вказує начебто на страхування вантажу за рахунками, які як і договір страхування відсутні в декларації. Ця інструкція не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за страхування товару, оскільки не містить підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Наведене вище ставить під сумні таку складову митної вартості як страхування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.
Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить по товару №2 - 1,12 дол. США/кг (МД від 27.01.2023 №UA100320/2023/001687, МД від 24.02.2023 №UA408020/2023/014001, МД від 26.09.2022 №UA209170/2022/074672); по товару №3 - 0,44 дол. США/кг (МД від 23.05.2022 № UA204080/2022/008345).
11.10.2023 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Не погодившись з прийнятим рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту, а тому прийшов до висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року, тому вони підлягають скасуванню
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «Захід» зареєстроване як юридична особа 29.01.2003 та імпортує на митну територію України, зокрема листове скло, дзеркала, для наступного оптового продажу виробникам склопакетів, меблів, тощо.
02.05.2023 між Товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛЕАРІЯ CAT (TRAKYA GLASS BULGARIA EAD) та ПП «Захід» (покупець) уклали договір поставки №02052023, надалі «Контракт».
Trakya Glass Bulgaria EAD є загальновідомим виробником, зокрема архітектурного скла та дзеркал.
Покупець та постачальник не є пов'язаними між собою особами, зокрема для цілей пункту 4 частини першої статті 58 МК.
За Контрактом постачальник поставляє скляну продукцію Sisecam Flat Glass на умовах FCA Тирговіште, Болгарія або FOB болгарський порт або інші умови поставки згідно інвойсів (пункти 1., 4.1 «b»), з оплатою на умовах передплати або із відстроченням платежу (пункт 2.3), в т.ч. із застосуванням безвідкличної банківської гарантії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»» на суму 700.000,00 (сімсот тисяч) євро, яка авізована ING Bank Bulgaria (розділ 8).
Довготривала співпраця, зокрема на умовах попереднього контракту, бездоганна платіжна дисципліна, наявність банківської гарантії державного банку України, авізованої банком ЄС, значні загальні обсяги постачання об'єктивно відображаються на контрактній ціні, яку пропонує Trakya Glass Bulgaria EAD для свого постійного партнера - ПП «Захід».
Кількість скла та дзеркал визначається в метрах квадратних відповідно до пункту 2.2 Контракту, що відповідає усталеній діловій практиці. Також у цьому пункті контракту визначено, що умови розрахунків, вказані в рахунку-проформі та/або інвойсі, і включають вартість Продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення Продукції на транспортному засобі Покупця
Одиниця ціни скла та дзеркал, яка зазначена в прайс-листах, комерційних пропозиціях, інвойсах, графі 31 ЕМД («..опис товарів») тощо це «кв.м.».
Для цілей митного оформлення одиниця вартості це кілограми, і вони зазначаються в графі 38 ЕМД, а у випадках коригування митної вартості також в графах 24, 30 рішення.
ПП «Захід» здійснив страхування всього вантажу на підставі договору №09/01- 184735 від 04.10.2023 року. Страховий платіж склав 48038,38 грн.
Товар був доставлений з порту Русе (Болгарія) до порту Ізмаїл (Україна), про що свідчить коносамент (river waybill), вантажна відомість (cargo manifest), договір чартеру та транспортний інвойс. Вартість фрахту склала 30 681,53 євро.
Керуючись Контрактом, умовами поставки (FOB Ruse), що погоджені сторонами Контракту, та положеннями пп. 4, 7 ч. 10 ст. 58 МК, до ціни товару мала бути додана вартість транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України (порт Ізмаїл) та витрати на страхування.
Всі документи, передбачені МК України на підтвердження числових значень складових митної вартості (фактурна вартість, транспортування та страхування) були надані відповідачу разом із ЕМД, про що свідчать відомості графи 44 митної декларації, а також картки відмови.
За результатами митного оформлення МД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року та, як наслідок, оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000181 від 11.10.2023 року
Рішенням про коригування митної вартості №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 була збільшена митна вартість усіх товарів, оскільки на погляд митного органу рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим.
Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме дерев'яних ящиках, яка повинна забезпечувати збереження товару. Товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товара. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) Надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив'язки до задекларованої партії вантажу;
3) Надано зовнішньоекономічний договір від 02.05.2023 № 02052023, аркуші якого не пронумеровані та не підписані іншою сторонами договору, підписи та печатки однієї з сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;
4) У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження вказана загальна кількість вантажу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;
5) У наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 26.09.2023 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом;
6) Згідно контракту поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця. Зазначені документи до митного оформлення не надано, також у п.2.2 контракту вказується, що умови розрахунків будуть вказані у рахунку-проформі або в інвойсі, але такі відомості про оплату, відстрочення або про фінансову гарантію відсутні у перелічених документах;
7) Наданий рахунок на перевезення від 04.10.2023 № 04102023 містить відомості про відсутність страхування вантажу, проте до митного оформлення надані платіжна інструкція, яка вказує начебто на страхування вантажу за рахунками, які як і договір страхування відсутні в декларації. Ця інструкція не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за страхування товару, оскільки не містить підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Наведене вище ставить під сумні таку складову митної вартості як страхування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.
Щодо аргументів митниці про упаковку товару та її розміри колегія суддів зазначає таке.
Положеннями підпункту «в» пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено включення до митної вартості ціни упаковки, якщо ці витрати не включались до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що згідно з пунктом 2.2. Контракту ціни на продукцію, вказані в інвойсі включають вартість продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення на транспортному засобі покупця.
17.05.2023 між товариством ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ ЄАТ (Постачальник) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладена додаткова угода № 1 до договору поставки №02052023 від 02.05.2023, згідно з пунктом 1 якої Сторони домовились доповнити Договір поставки новим розділом 8-1 "Упаковка", пункт 8-1.1 якого передбачає, що Продукція має бути упакована в дерев'яні ящики (каркаси), які мають зберігати Продукцію протягом завантаження, транспортування, перевантаження та зберігання.
Пунктом 8-1.2 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 17.05.2023) передбачено, що Постачальник та/або Покупець може передавати та/або використовувати тару та піддони, необхідні для розміщення, фіксації, транспортування Продукції (траверси, металеві піраміди, спеціальні металеві конструкції, каркаси платформ з усіма кріпленнями, навісне обладнання до них тощо), надалі - "Поворотна тара".
Відповідно до пункту 8-1.3 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 17.05.2023) "Поворотна тара" імпортується/експортується в рамках комерційної операції з продажу Продукції, але імпорт/експорт якої сам по собі не є комерційною операцією.
Згідно з пунктом 8-1.4 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 17.05.2023) Сторона передає іншій Стороні "Поворотну тару" на безоплатній і поворотній основі на підставі інвойсу.
Пунктом 8-1.5 розділу 8-1 "Упаковка" договору поставки №02052023 від 02.05.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 17.05.2023) обумовлено, що вартість "Поворотної тари" не включається до ціни Товару. "Поворотна тара" залишається у власності Сторони, яка її передала і підлягає поверненню.
Отже ціна товарів включає вартість пакування, тобто не підлягає виокремленню та включенню до митної вартості товару.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не відповідає дійсності твердження митниці в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 про те, що "товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товару".
При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано зазначено ,що в інвойсах (invoice) (рахунках-фактурах) №0000123146 від 30.09.2023, №0000123185 від 03.10.2023 наведені умови поставки товарів - FOB PORT RUSE (FOB порт Русе).
У пункті А.9 "Перевірка, упаковка, маркування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: "Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), яка необхідна для поставки товару у відповідності з пунктом А.4, а також витрати по інспектуванню товару перед відвантаженням, що передбачене владою країни вивезення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без упаковки. Продавець може здійснити пакування товару таким чином як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору купівлі-продажу не повідомить продавця про специфічні вимоги до пакування. Маркування упакованого товару повинно бути здійснено належним чином".
Отже, в даному випадку, у зв'язку із застосуванням умов поставки товарів FOB PORT RUSE (FOB порт Русе), продавець (товариство ТРАКІЯ ГЛАС БОЛГАРІЯ CAT, Болгарія) зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Крім того, у поданій декларації визначено процедуру постачання товару “ZZ00». Вiдповiдно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД “37. Процедура» митної декларації має бути зазначено “ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено “ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач необґрунтовано та неправомірно, як на підставу для коригування заявленої митної вартості, послався на відсутність інформації щодо вартості пакування та упаковки.
Стосовно висновків митного органу, що надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив'язки до задекларованої партії вантажу, то колегія суддів зазначає наступне.
З відомостей графи 44 МД та картки відмови вбачається, що позивач надав митниці пакувальний лист, сертифікати якості від 01.06.2022, сертифікат якості 10 мм від 17.06.2023, сертифікат якості 8 мм від 17.06.2023, сертифікат якості б/н від 20.04.2022, які подані до митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500370008600U2 від 10.10.2023.
В свою чергу, сертифікат якості не включений до переліку документів, визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість, а тому не може мати розбіжностей та зумовлювати право митниці витребовувати додаткові документи.
Також в законодавстві України відсутні положення щодо обов'язкової наявності в сертифікаті якості, виданому нерезидентом, який подається декларантом до митного органу разом з митною декларацією, відомостей щодо партії товарів стосовно якої він виданий, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 у справі № 815/3601/16 прийшов до висновку про те, що у відповідності до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а тому недоліки сертифікату якості не є підставою для винесення оскарженого позивачем рішення та картки відмови.
Щодо доводів митниці про відсутність підписів на кожній сторінці контракту, що може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів підробки вищевказаних документів.
Крім того, колегія суддів зауважує, що дані обставини не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.
Поміж тим, колегія суддів враховує доводи позивача про те, що ПП «Захід» на постійній основі імпортує скло за цим контрактом та надає його копію митним органам, зокрема Одеській митниці.
Поряд з цим, суд першої інстанції правомірно з урахуванням нормам чинного законодавства України вказав, що не передбачено обов'язку сторін за правочином по вчиненню дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку, а договір поставки № 02052023 від 02.05.2023 належним чином засвідчений підписами уповноважених осіб Постачальника та Покупця, печатками Постачальника та Покупця на останньому аркуші договору, що не дає сумніву про дійсну наявність господарських правовідносин між контрагентами.
В свою чергу, Одеською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 не зазначено яким чином відсутність номерів на аркушах договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 та відсутність підписів уповноважених осіб Постачальника та Продавця на кожному аркуші договору поставки № 02052023 від 02.05.2023, вплинуло на митну вартість товарів, а твердження, що даний документ може містити ознаки підробки є суб'єктивною оцінкою посадової особи митниці, за відсутності достатніх на це підстав, тобто фактично це є необґрунтованим припущенням посадової особи митного органу.
Щодо аргументів відповідача, викладених у спірному рішенні про те, що відсутність у сертифікаті про походження всіх товарів не дозволило митному органу ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сертифікат № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 містить пряме посилання на інвойси № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023, загальну кількість Товару в метрах квадратних (107794,64 кв.м.), вагу (1095769 кг.) та дерев'яних ящиків (463 одиниць).
У графі 7 "Quantity" (Кількість) сертифікату про походження товару (certificate of origin) № 0000226703 0390033144 від 03.10.2023 вказана вага брутто товарів 1 095 769 кг., яка співпадає з вагою брутто товарів, вказаною в інвойсах (invoices) №0000123146 від 30.09.2023 (вага брутто товарів 818 531 кг), №0000123185 від 03.10.2023 (вага брутто товарів 277 238 кг).
Апеляційний суд зазначає, що з системного аналізу поданих позивачем, як до митного оформлення, так і до суду, документів, зокрема сертифікату, інвойсу, пакувального листа, коносаменту та вантажної відомості, можливо ідентифікувати партію товару в розрізі окремих товарів.
При цьому, в пакувальному листі зазначені усі характеристики товару та пакування (кількість, фізичний розмір, вага, тощо). В коносаменті та вантажній відомості зазначено, що товар упаковано в 463 ящиків, і загальна вага вантажу складає 1095769 кг.
В свою чергу колегія суддів зазначає, що перелік додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та надаються декларантом на запит митного органу, наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України не містить сертифікату про походження товарів.
Отже, сертифікат (свідоцтво) про походження товарів не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.
Відтак, вищевказані аргументи митниці є безпідставними.
Також Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначає про те, що "у наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 26.09.2023 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом ".
Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Також, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України в передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У пункті 4.1 договору поставки № 02052023 від 02.05.2023 визначено, що Постачальник: а) Поставляє замовлену Покупцем Продукцію відповідно до рахунків- проформ та (або) інвойсів Постачальника; b) Поставляє Продукцію відповідно до Incoterms 2010, зазначених у Контракті між сторонами. Умови поставки: FCA Тирговиште, Болгарія або FOB болгарський порт (Варна, Русе тощо) або інші умови поставки згідно інвойсів.
В інвойсах (рахунках-фактурах) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 наведені умови поставки товарів - FOB PORT RUSE (FOB порт Русе).
Підпунктом "а" пункту БЗ розділу Б "Обов'язки покупця" терміну FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товарів від вказаного порту відвантаження, за винятком випадків, коли договір перевезення укладається продавцем як вказано у пункті A3.
26.09.2023 між BASKIM KIMYA DI$ TICARET LIMITED §IRKETI, Туреччина (Оператор Судна) та ПП "ЗАХІД" (Фрахтувальник) укладений чартер
Чартер від 26.09.2023 на останній сторінці підписаний уповноваженими особами BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Оператора Судна) та ПП "ЗАХІД" (Фрахтувальника), їх підписи засвідчені печатками, що не дає сумнівів про дійсну наявність господарських правовідносин між контрагентами.
Крім того, вартість перевезення товарів підтверджується документом final transportation invoice № 04102023 від 04.10.2023, що складений BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Оператором Судна) та підписаний її уповноваженою особою, в якому зазначені реквізити Оператора Судна та Фрахтувальника (ПП "ЗАХІД"), вага вантажу 1 095,769 т, назва судна - теплохід ELSAVA, реквізити чартеру від 26.09.2023, сума витрат на перевезення - 30 681,53 євро.
Позивач надав митниці транспортний документ (коносамент (river waybill) № 1-R від 03.10.2023), документи, що містить відомості про вартість перевезення (транспортний інвойс), отже дотримався вимог закону. Вказані документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Крім того, колегія суддів зауважує, що у відповідності до принципу свободи зовнішньоекономічних відносин, за умовами договорів на перевезення та договору транспортно-експедиційного обслуговування між сторонами вартість транспортних послуг за певним маршрутом може бути різною, а тому різна вартість перевезення не свідчить про заниження вартості перевезення.
Щодо аргументів митного органу про те, що декларант не надав замовлення покупця, оформлення якого передбачено пунктом 2.2 Контракту, а також інвойс не містить відомостей про умови розрахунків колегія суддів зазначає наступне.
Замовлення, відправлені Покупцем та прийняті Постачальником, не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, а отже не мають впливу на числові визначення митної вартості, оскільки фактично поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін, вказаних в інвойсах
Відповідно до частини 1, пунктів 3, 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару, зокрема інвойс та, якщо інвойс оплачено, - банківські платіжні документи.
При цьому, чинне законодавство не містять вимог до інвойсу, не встановлюють його обов'язкові реквізити.
Наявність або відсутність в інвойсах (invoice) № 0000123146 від 30.09.2023, № 0000123185 від 03.10.2023 інформації стосовно того, що Покупець здійснює оплату з товар за передоплатою та (або) із відстроченням платежу не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а тому не могла бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.
Отже, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем до митного оформлення надано інвойс, який містить відомості про найменування, кількість та вартість товару, який замовлено позивачем, що, в свою чергу, дає можливість встановити обсяги поставки товару. При цьому, інвойс не містить розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Відтак, наведені вище твердження митниці є безпідставними.
Також митний орган «поставив під сумнів» страхування як складову митної вартості тому, що платіжна інструкція «не може бути взята до уваги», оскільки не містить підписів, печатки та відміток про виконання відповідно до Постанови НБУ від 28.07.2008 №216.
Так, у митній декларації (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається в тому числі із витрат на страхування товарів у розмірі 48 038,38 грн.
Разом з митною декларацією (МД) №23UA500370008600U2 від 10.10.2023 декларантом до Одеської митниці був наданий договір добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 між страховиком (Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) та страхувальником (ПП "ЗАХІД").
На виконання умов договору добровільного страхування вантажів №09/01-187435 від 04.10.2023 страхувальник (ПП "ЗАХІД") сплатив страховий платіж у розмірі 48038,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 52 від 04.10.2023, копія якої була подана декларантом до Одеської митниці разом з митною декларацією.
Платіжна інструкція №52 від 04.10.2023 видана в гривнях (національній валюті України), а тому норми щодо її обов'язкових реквізитів не визначаються Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189).
Платіжна операція згідно платіжної інструкції №52 від 04.10.2023 здійснювалась позивачем за допомогою застосовуваного банківською установою - АТ "Укрексімбанк" (АТ "Державний експортно-імпортний банк України") програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк". Створений за допомогою вказаного програмно-технічного комплексу електронний платіжний документ не містить відповідних граф для розміщення вказаних відповідачем реквізитів, оскільки підписується клієнтом банку за допомогою електронного цифрового підпису.
Однак, вищевказаний платіжний документ містить відповідні відмітки - дату його виконання банком ("Проведено банком 04 жовтня 2023 року") та відбиток штемпеля АТ "Укрексімбанк", які свідчить про виконання вказаного платіжного документу (переказ коштів) зазначеною банківською установою.
Колегія суддів зазначає, що частина 3 статті 53 Митного кодексу України не передбачає право митниці «не приймати до уваги» документи, а лише - вимагати додаткові документи у виключних випадках, зокрема, за наявності розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Окрім того, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість, є, якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З огляду на зміст вказаної норми, МК не встановлює обов'язок декларанта надати митниці платіжні інструкції, а лише - страхові документи, які дозволяють встановити вартість страхування.
Отже, декларант виконав вимоги закону та надав митниці страхові документи, які дають можливість встановити вартість страхування та співвіднести такі витрати з конкретним товаром.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № №UA500370/2023/000047/2 від 11.10.2023 року відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації: по товару № 2 - 1,12 дол. США/кг (МД від 27.01.2023 № UA100320/2023/001687, МД від 24.02.2023 №UA408020/2023/014001, МД від 26.09.2022 №UA209170/2022/074672); по товару № 3 - 0,44 дол. США/кг (МД від 23.05.2022 № UA204080/2022/008345).
Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, якими в тому числі обґрунтовано апеляційну скаргу та які на думку апелянта помилково не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ПП "Захід".
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2025 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова