26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 215/5725/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року (суддя Ремез К.І.) в справі № 215/5725/24 за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року позовна заява передана на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін (п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали) для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову відповідно до вимог частини п'ятої статті 160 КАС України відповідно до кількості учасників справи.
В ухвалі вказано, що адміністративний позов не відповідає вимогам частини п'ятої статті 160 КАС України, зокрема, не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Окремо в ухвалі зауважено, що частиною п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно зі статтею 315 КАС України. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно вимагає надати довідку про доходи, яких вона не має, всупереч приписам Закону України «Про судовий збір» та довідки МСЕК. Крім того, вказує, що постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції не пересвідчився про отримання нею копії ухвали про залишення без руху позовної заяви, а позивач, не отримавши позовну заяву, позбавлений можливості виконати вимоги суду.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17 жовтня 2024 року у встановлений судом строк.
Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що підставами для залишення позовної заяви без руху стали висновки суду першої інстанції про те, що позовна заява оформлена без дотримання вимог процесуального законодавства.
Стосовно доводів апелянта про неотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху суд вказує на таке.
Судом встановлено, що до суду першої інстанції відділенням поштового зв'язку повернуто поштове відправлення №0600299356016, в якому містилась ухвала суду першої інстанції від 17 жовтня 2024 року, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, (далі - Правила № 270) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка») не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою «Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до пункту 117 Правил № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами).
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За положеннями пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховним Судом в постанові від 23 листопада 2023 року в справі № 215/7312/20 сформульовано правовий висновок з питання застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме щодо наслідків повернення поштового відправлення з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху за закінченням терміну зберігання відділенням поштового зв'язку, який полягає у наступному.
«...в ухвалі про повернення апеляційної скарги необхідно застосувати положення статті 126 КАС України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв'язку зі статтею 251 КАС України, яка встановлює порядок вручення судових рішень.
Однак незастосування судом апеляційної інстанції у рішенні вказаної статті не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки, як положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 мав цікавитися результатами розгляду його клопотання та враховувати процесуальні строки на його розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.».
Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин приведені висновки Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд визнає цілком обґрунтованим застосування судом першої інстанції положень статті 126 в системному зв'язку зі статтею 251 КАС України, а також висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Аргумент апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно вимагає надати довідку про доходи, яких вона не має, всупереч приписам Закону України «Про судовий збір» та довідки МСЕК, суд відхиляє адже судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не вказано як недолік позовної заяви відсутність сплати судового збору або не надання доказів щодо підстав звільнення від сплати судового збору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року в справі № 215/5725/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року в справі № 215/5725/24 за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов