26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 389/2947/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року (суддя Савєльєва О.В.) в справі № 389/2947/24 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши Максима Михайловича, управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Знам'янського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши Максима Михайловича (далі - інспектор), управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) про визнання дій інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши М.М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2871666 від 20 серпня 2024 року.
Рішенням Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2871666 від 20.08.2024, винесену інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колошою Максимом Михайловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.
Закрита справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у повному обсязі.
Апелянт вказує на безпідставність висновку суду першої інстанції про не надання відповідачами доказів вчинення правопорушення, адже таким доказом є відео з портативного відеореєстратора № 471217 та фото з приладу ТruCаm.
При цьому вказує, що у зв'язку зі спливом 30-денного строку зберігання відеозапису, відеозапис видалений автоматично.
Інспектором дотримана процедура накладення адміністративного стягнення, зокрема, роз'яснено позивачу його права.
Вважає незрозумілою позицію суду першої інстанції про не надання відповідачем доказів, що саме позивач керував транспортним засобом, адже факт керування транспортним засобом підтверджено позивачем у позовній заяві.
Крім того, належними доказами - відеозаписом та фотознімком підтверджено, що позивачем допущено перевищення швидкості саме в межах населеного пункту.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з оскарженою постановою 20 серпня 2024 року о 09 год 05 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом в населеному пункті с. Сираї, 71 км, позначений дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 121 км/год, чим перевищив встановлення обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правила дорожнього руху України. Зафіксовано приладом TRUCAM II LTI 20/20 TC008431.
Судом першої інстанції вказано, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а саме, руху ОСОБА_1 на транспортному засобі «Skoda octavia», номерний знак НОМЕР_1 , в межах населеного пункту.
Відповідачем на підтвердження своєї позиції по справі надано відеозаписи з приладу TruCam LTІ 20/20, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Skoda octavia», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому забудови на секундному відео, які б свідчили про рух транспортного засобу в межах населеного пункту, на відео відсутні. Інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем не надано.
Відео з нагрудної камери поліцейського суду надано не було, у зв'язку з його знищенням через перевищення строку зберігання.
Відзняті поліцією фото і відео на ділянці місцевості, які відповідно до посилання сторони відповідача підтверджують знаходження екіпажу поліції в населеному пункті с. Сираї, викликали у суду першої інстанції обґрунтовані сумніви, оскільки відеозапис з приладу TruCam LTІ 20/20 зафіксував рух транспортного засобу, на фоні якого не було жодних будинків чи споруд. Отже, вчинення правопорушення на вказаній поліцією ділянці дороги в межах населеного пункту Сираї, доведено не було.
Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження, що транспортним засобом «Skoda octavia», номерний знак НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 , з наданого відео взагалі не можна встановити, хто саме керував транспортним засобом, оскільки на ньому видно лише особу, яка сиділа поруч з водієм на передньому пасажирському сидінні автомобілю. Наданий відповідачем відеозапис не містять фіксації розгляду адміністративної справи відносно позивача, зокрема встановлення особи, яка керувала транспортним засобом, її пояснення відносно події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і, як наслідок, протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 4 ст. 122 КУпАП у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в постанові серія ЕНА №2871666 від 20.08.2024 року.
Крім того, судом першої інстанції вказано, що інспектор розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, не здійснив технічний огляд транспортного засобу, не надав можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, у зв'язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи прийняв постанову, яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції вважав, що позовна вимога про визнання дій інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши М.М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності протиправними задоволенню не підлягає, оскільки стаття 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не містить положень щодо визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Скасування оскаржуваної постанови охоплює собою і визнання протиправними дій відповідача по її складенню.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20 серпня 2024 року поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Колошою М.М. прийнято постанову серії ЕНА №2871666 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн (а.с. 5).
За змістом постанови водій ОСОБА_1 20 серпня 2024 року о 09 годині 05 хвилин, керуючи транспортним засобом марки Skoda Оctavia, номерний знак НОМЕР_1 , у населеному пункті с. Сираї 71 км, позначеним д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 121 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год в населеному пункті, швидкість встановлювалась лазерним вимірювачем TruCam ІІ LTI20/20 № ТС008431, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 122 КУпАП.
В постанові вказано, що постанови додається TruCam № ТС008431, відео з ПВ 471217.
Спірним в цій справі є правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірної постанова, - 03 серпня 2022 року) встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною четвертою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фотознімки та відеозапис приладу TruCам LTI 20/20 № ТС008431 підтверджують факт перевищення автомобілем марки Skoda Оctavia, номерний знак НОМЕР_1 , у с. Сираї, 71 км автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі дозволеної швидкості руху у межах населеного пункту більше ніж на 50 км/год, адже транспортний засіб рухався зі швидкістю 121 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год (а.с. 62).
Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскарженої позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.
Основною підставою, за якою суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскарженої постанови, є відсутність належних доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а саме, руху ОСОБА_1 на транспортному засобі «Skoda octavia», номерний знак НОМЕР_1 , в межах населеного пункту.
При цьому суд першої інстанції не вважав такими доказами фотознімки та відеозапис з приладу TruCam LTІ 20/20, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Skoda octavia», номерний знак НОМЕР_1 , адже відсутні забудови на секундному відео, які б свідчили про рух транспортного засобу в межах населеного пункту на відео відсутні.
Суд визнає такі висновки помилковими.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що вирішальною ознакою доказу є його змістовність і такими доказами у справі про адміністративне правопорушення є, у тому числі, показання технічних приладів.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої).
Стаття 40 Закону № 580-VIII регулює порядок застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
За змістом частини другої статті 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.
За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI20/20 № ТС008431 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, наявного в матеріалах справи, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI20/20 № ТС008431 є придатним до застосування.
Відтак, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про відсутність доказів перевищення позивачем швидкості руху у межах населеного пункту, спростовані фотознімками приладу TruCam. При цьому ці фотознімки є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України, а твердження позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про неналежність та недопустимість цих фотознімків як доказів є хибними.
Також суд зауважує, що факт перевищення позивачем швидкості в межах населеного пункту, підтверджено саме фотознімками, на яких наявні відомості про місце здійснення фіксації - межі населеного пункту - с. Сираї, 71 км автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі.
При цьому суд вказує, що оскільки місце, де зафіксовано факт перевищення позивачем швидкості руху, позначено дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», то є очевидним, що перевищення швидкості руху допущено позивачем саме у межах населеного пункту.
Той факт, що на фотознімку відсутні зображення будинків, жодним чином не спростовує фактів, викладених в оскарженій постанові.
Також суд визнає безпідставним зазначення судом першої інстанції про відсутність доказів керування саме позивачем транспортним засобом, адже факт керування транспортним засобом не спростовується позивачем.
Щодо посилання суду першої інстанції на порушення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вказує, що позивач підставою позову не вказував порушення права на користування юридичною допомогою, а інші порушення не тягнуть за собою висновок про протиправність постанови.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про правомірність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, постановою серії ЕНА №2871666 від 20 серпня 2024 року, а висновки суду першої інстанції визнає необґрунтованими.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 311, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року в справі № 389/2947/24 задовольнити.
Рішення Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року в справі № 389/2947/24 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши Максима Михайловича, управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Ухвалити в справі № 389/2947/24 нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Колоши Максима Михайловича, управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2025 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко