20 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 203/6060/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2024, (суддя суду першої інстанції Ханієвої Ф.М.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №203/6060/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області молодшого лейтенанта поліції Головатого Дениса Віталійовича, Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
17.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
Скасувати постанову серії ЕНА №1023473 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.10.2023.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що дорожнього знаку про початок населеного пункту позивач не бачив та не міг бачити, адже даний дорожній знак розташований за стоянкою вантажних автомобілів, Дорожній знак перекошений та деформований, його не видно. Тобто, дорожній знак розташований з порушенням вимог ДСТУ 4100-2014. Відтак, відповідач не мав права накладати на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 29.11.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре було видно учасникам дорожнього руху як у світлий так і темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх навмисне пошкодження. При цьому, вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення, тощо). Розташований на в'їзді в населений пункт знак «початок населеного пункту» не видимий учасникам дорожнього руху, він розташований із порушенням вимог ДСТУ. Відтак, позивач вказаного знаку не бачив та не міг бачити, відтак його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.10.2023 о 14:05 інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Чернівецькій області було ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1023473, відповідно до якої, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X3 д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М19 на 536 км, в межах населеного пункту Тереблече рухався зі швидкістю 73 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год та виоми п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM II №TC008372.
Відповідно до постанови від 03.10.2023 до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з правомірністю прийняття вищевказаної постанови позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущене порушення вимог норм ПДР, а саме перевищено швидкість руху в межах населеного пункту на 23 км/год, що є достатньою підставою для накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст.122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
А саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона містить посилання на покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam II №TC008372, а також відеозапис з бодікамери.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, відповідачем надано фото, здійснене за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM, на яких зафіксовано, що автомобіль, яким керував позивач, рухався в населеному пункті зі швидкістю 73 км/год.
Відповідно до виданого Державним підприємством “Укрметртестстандарт» Сертифіката перевірки типу від 26.12.2018, чинного станом на час фіксації правопорушення, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, є придатним до застосування.
Таким чином, колегія суддів вважає встановлений факт того, що позивач рухався зі швидкістю 73 км/годину в межах населеного пункту.
З приводу доводів позивача про те, що знак «початок населеного пункту» встановлений з порушенням вимог ДСТУ, відтак позивач не міг його побачити, відповідно підстави для накладення на нього адміністративного стягнення - відсутні, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до розділу 33 ПДР України, знак “ 5.49» - "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. знак “ 5.50» - "Кінець населеного пункту". Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Знаки 5.49 і 5.50 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Відповідно до приписів ПДР України, дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки розміщуються обабіч дороги, на тому боці, який відповідає руху.
Як видно з оскаржуваної постанови, позивачем перевищено швидкість руху, на ділянці дороги АД М19 на 536 км, чим порушено п. 12.4 ПДР України.
Відповідачем надано суду фото автомобіля позивача автодорогою М19, з якого вбачається, що за напрямком руху автомобіля розташований знак « 5.49» початок населеного пункту.
Судом за допомогою матеріалів відео та фотофіксації встановлено, що позивач рухався ділянкою автодороги, яка безпосередньо проходить через населений пункт с. Тереблече. Судом встановлено, що вздовж автодороги, наявна цивільна забудова. Як видно з фотознімків та відео, наданих відповідачем, автодорога в місці фіксації містить знаки дорожнього руху, зокрема, “головна дорога», які не розміщуються на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів.
Відповідно до п. 2.3 “б» водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Стосовно посилань позивача на те, що знак 5.49, який вказує на початок населеного пункту встановлений з порушенням вимог ДСТУ 4100-2014 колегія суддів зазначає, що вказаний ДСТУ втратив чинність в 2021 році згідно з наказом від 26.05.2021 № 191. В листопаді 2021 року прийнято новий ДСТУ 4100-2021, який не містить цитованих позивачем норм щодо розташування дорожніх знаків.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що доказів розташування дорожнього знаку 5.49 із порушенням вимог норм ДСТУ 4100-2021 матеріали справи не містять.
Позивачем надано до суду фото знаку 5.49 з назвою населеного пункту «Теребелече», біля якого запаркована велика кількість вантажних автомобілів, позивач зазначає, що саме через це він не побачив та не міг бачити знак. Водночас, колегія суддів зазначає, що паркування автомобілів біля інформаційного знаку скоріше вказує на порушення норм ПДР водіями авто, ніж на порушення норм ДСТУ при встановлення знаку. Більше того, суд зазначає, на фотофіксації патрульної поліції автомобіля позивача при проїзді повз знак, вантажних автомобілів на фото не немає, таким чином суд апеляційної інстанції не може прийняти поза розумним сумнівом надані позивачем фото як такі, що зроблені в день вчинення правопорушення, а також такі, що можуть вказувати на неможливість реагування позивачем на знак.
Стосовно посилань позивача на порушення інспектором порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія судів зазначає таке.
Як видно з матеріалів справи, позивача на місці зупинки ознайомлено з фіксацією адміністративного правопорушення. Позивача повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомлено його права. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами повністю підтверджено факт дотримання посадовою особою відповідача порядку розгляду справи.
За викладених обставин, колегія суддів зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2024 в адміністративній справі № 203/6060/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник