25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 340/4404/24
Суддя І інстанції - Кармазина Т.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградські області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0520257-2410-1126-UA35080150000078673 від 23.11.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має у своїй власності: нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка є фізичною особою - підприємцем. Між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність від 11 жовтня 2022 року, щодо, зокрема: організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней. Одним із видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 - розведення свиней. За таких обставин висновки податкового органу є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам та приписам діючого законодавства адже нежитлова будівля, використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, а тому, оскаржуване рішення є протиправним у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов було задоволено.
Не погордившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що позивачем не доведено та належним чином не підтверджено умови, за яких до нього може застосовуватись податкова преференція , передбачена пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишати без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з 17.03.2021 року є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в податковому органі та є платником єдиного податку 2 групи (а.с.11, 12). Видами підприємницької діяльності позивача є, зокрема 01.46 розведення свиней.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна у власності позивача перебуває з 11.10.2022 об'єкт нежитлової нерухомості, а саме «комплекс будівель», 1/3 частина від загальної площі 1503,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 428454535103, отриманого згідно договору дарування від 11.10.2022 №1262. Згідно опису об'єкта «комплекс будівель» складається зі складів за літерами «А», «В», «Г», «Д», «Е», бондарки за літерою «Б», контори за літерою «Ж», колодязя за літерою «М», вагової за літерою «Н» без зазначення площ по кожному об'єкту (а.с.15-18, 40-42).
Згідно додатку 1 до рішення Пантаївської селищної ради від 24 червня 2021 року №234 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Пантаївської територіальної громади» ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єкту нежитлової нерухомості «комплекс будівель» згідно переліку будівель встановлені на 2022 рік в розмірі 1,0 відсотків від мінімальної зарплати на 01 січня 2022 року (6500,0 грн.) за кодом №1252.2 «Резервуари, силоси та склади» (а.с.47-51).
ОСОБА_1 , з 17.03.2021 року є фізичною особою-підприємцем, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію за №2009340000000000290. Одним із видів діяльності за КВЕД є: 01.46 - Розведення свиней (а.с.11).
11 жовтня 2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність, щодо, зокрема: організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней (а.с.13-14).
Одним із видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 - розведення свиней.
Позивачем до матеріалів справи долучено первинні бухгалтерські документи, які доводять факт здійснення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності згідно договору про спільну діяльність відповідно до КВЕД 01.46 - Розведення свиней, зокрема, інформації про наявність поголів'я в господарствах різної форми власності по м.Олександрія станом на: 01.12.2022, 01.11.2022, 01.10.2022, 01.09.2022, 01.08.2022, 01.07.2022, 01.06.2022, 01.05.2022, 01.04.2022, 01.04.2022, 01.02.2022 та 01.01.2022 (а.с.113-124).
Відповідачем згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0520257-2410-1126-UA35080090000078673 від 23.11.2023, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 8143,42 грн. за платежем Податок па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2022 рік стосовно будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.10, 45). Вказане рішення отримано платником податку ОСОБА_1 04.04.2024 року (а.с.45зв.).
Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась через представника до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що комплекс будівель і споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач використовує в своїй підприємницькій діяльності і фактично вищезазначена будівля є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника. Відтак, нерухомість за цією адресою не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм колегія суддів зазначає, що застосування пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Отже, колегія суддів зазначає, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що комплекс будівель і споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не належить до об'єктів житлової нерухомості, та в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271).
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Також у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
З огляду на це зміст поняття «будівлі для ведення сільського господарства» не обмежується лише промисловими та складськими будівлями, загонами, стайнями, іншими приміщеннями для утримання свійської худоби, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів.
Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій. За таких обставин будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель сільського господарства.
Так матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з 17.03.2021 року є фізичною особою-підприємцем, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію за №2009340000000000290. Одним із видів діяльності за КВЕД є: 01.46 - Розведення свиней (а.с.11).
11 жовтня 2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність, щодо, зокрема: організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней (а.с.13-14).
Одним із видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 - розведення свиней.
Первинними бухгалтерськими документами підтверджується факт здійснення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності згідно договору про спільну діяльність відповідно до КВЕД 01.46 - Розведення свиней, зокрема, матеріали справи містять інформацію про наявність поголів'я в господарствах різної форми власності по м.Олександрія станом на: 01.12.2022, 01.11.2022, 01.10.2022, 01.09.2022, 01.08.2022, 01.07.2022, 01.06.2022, 01.05.2022, 01.04.2022, 01.04.2022, 01.02.2022 та 01.01.2022 (а.с.113-124).
Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Вказаними обставинами підтверджується, що комплекс будівель і споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач використовує в своїй підприємницькій діяльності і фактично вищезазначена будівля є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що нерухомість за цією адресою не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 25 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова