25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/7527/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №280/7527/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року, після отримання 30 грудня 2024 року його копії, 06 лютого 2025 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області отримано 30 грудня 2024 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 06 лютого 2025 року. Суд апеляційної інстанції зауважив, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Первинноподану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що скаржником не усунуто недолік апеляційної скарги, в частині зазначення в апеляційній скарзі повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), як того вимагає пункт 3 частини 2 статті 296 КАС України. Натомість, оформлення апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 296 КАС України, при цьому, що скаржнику ухвалою суду було роз'яснено шляхи усунення такого недоліку залежить виключно від бажання самого скаржника, а тому не є обставиною, що перешкоджала зверненню до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. При цьому, дії скаржника щодо оформлення апеляційної скарги без дотримання вимог статті 296 КАС України, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов'язок та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 року було роз'яснено шляхи усунення такого недоліку апеляційної скарги, свідчать про умисне порушення скаржником такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скаржник отримав 14 лютого 2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено в електронний кабінет скаржника 13 лютого 2025 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
18 лютого 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якого вказано на те, що невиконання скаржником в повному обсязі ухвали суду від 14.01.2025 року пов'язано із наявністю з 24.02.2022 року обставин непереборної сили - щоденних повітряних тривог та регулярних обстрілів ворогом Запоріжжя.
Однак, суд апеляційної інстанції не може визнати зазначені обставини поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан діє і дотепер.
При цьому, суд зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Водночас, суд критично оцінює доводи скаржника відносно того, що невиконання скаржником в повному обсязі ухвали суду від 14.01.2025 року пов'язано із наявністю з 24.02.2022 року обставин непереборної сили - щоденних повітряних тривог та регулярних обстрілів ворогом Запоріжжя.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року первинноподану апеляційну скаргу було залишено без руху, зазначено недоліки апеляційної скарги та шляхи їх усунення.
В свою чергу, на виконання вимог зазначеної ухвали, 14 січня 2025 року скаржником було подано клопотання про долучення документу про сплату судового збору.
Вказані обставини свідчать про обізнаність скаржника із недоліками апеляційної скарги, шляхами їх усунення та про наявність в останнього технічної можливості 14 січня 2024 року подавати до суду процесуальні документи по справі.
Натомість, оформлення апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 296 КАС України, при тому, що скаржнику ухвалою суду було роз'яснено шляхи усунення такого недоліку залежить виключно від бажання самого скаржника, а тому не є обставиною непереборної сили і така обставина не пов'язана із запровадженням воєнного стану в Україні.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неналежне (не в повному обсязі) виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, суд вважає необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №280/7527/24 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №280/7527/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 25 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова