18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/16591/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 ( суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/16591/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2024 року №047150027369 щодо відмови їй у призначенні пенсії за списком №2.
Просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення за призначенням пенсії, а саме з 03.06.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року вимоги позову задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2024 року № 047150027369 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 ..
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 25.12.2020 по 12.01.2021 року та до загального страхового стажу період роботи з 05.07.1994 року по 12.08.1994 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, що позивач досягла пенсійного віку50 років, що є достатнім для призначення пенсії за списком №2 на умовах пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом 213-VІІ та має необхідний стаж роботи в тому числі за Списком №2.
В іншій частині позовних вимог, а саме щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачці пенсію а віком на пільгових умовах за Списком 2 - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на те, що ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядалися документи позивачки, відповідно не приймалося рішення про відсутність правових підстав для призначення пенсії. У спірних правовідносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах визначено ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке повинно завершити процедуру розгляду заяви позивачки про призначення пенсії, оскільки з 01.04.2021 року органи ПФУ застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та рішенням від 10.06.2024 року №047150027369 щодо призначенні пенсії за списком №2 позивачці відмовлено у зв'язку з тим, що призначення такої пенсії можливо по досягненню заявником віку 55 років.
Вік заявниці 54 роки 4 місяці.
Крім того, до пільгового стажу позивачки не зараховано період роботи з 05.07.1994року по 12.08.1994року та з 25.12.2020 року по 12.01.2021 року, оскільки не можливо ідентифікувати печатку при звільненні, а в періоді з 25.12.2020 року по 12.01.2021 року наявна перерва між результатами атестації робочих місць.
Страховий стаж становить 38 років 2 місяці 28 днів.
Пільговий стаж особи за списком №2 становить 7 років 29 днів.
Таким чином, відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з недосягненням 55- річного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.».
Не погодившись з такою позицією ГУПФ України в Житомирській області, позивачка звернулася до суду з позовом.
Частково задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з протиправності дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 25.12.2020 по 12.01.2021 року та до загального страхового стажу період роботи з 05.07.1994 року по 12.08.1994 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, що позивач досягла пенсійного віку50 років, що є достатнім для призначення пенсії за списком №2 на умовах пункту «б'статті 13 Закону №1788-XII, в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом 213-VІІ та має необхідний стаж роботи в тому числі за Списком №2.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що питання призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключно компетенцією пенсійного органу.
Перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачка не оскаржує відмову у зобов'язанні відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком 2, про що було вказано в оскаржуваному рішенні, тому наведене не є предметом дослідження у спірних правовідносинах.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
У межах спірних правовідносин, органом, що приймав рішення від 10.06.2024 року № 047150027369, за заявою ОСОБА_1 , є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою заявлена вимога щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 10.06.2024 року № 047150027369 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком 2.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Суд враховує, що рішення від 10.06.2024 року № 047150027369 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало пенсійні документи позивачки і вирішувало питання щодо призначення пенсії.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стаж роботи за списком 2 період роботи з 25.12.2020 року по 12.01.2021 року, до загального страхового стажу період роботи з 05.07.1994 року по 12.01.1994 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області і, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивачки.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин та помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії щодо повторного розгляду заяви про призначення пільгової пенсії.
Таким чином, зважаючи на встановлену помилковість висновків суду першої інстанції в частині вимог які є предметом апеляційного оскарження та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стаж роботи за списком 2 період роботи з 25.12.2020 року по 12.01.2021 року, до загального страхового стажу період роботи з 05.07.1994 року по 12.01.1994 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, апеляційна скарга ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2024 року № 047150027369 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 25.12.2020 по 12.01.2021 року та до загального страхового стажу період роботи з 05.07.1994 року по 12.08.1994 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, що позивач досягла пенсійного віку 50 років, що є достатнім для призначення пенсії за списком №2 на умовах пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом 213-VІІ та має необхідний стаж роботи в тому числі за Списком №2.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вулиця Миколи Сціборського, Житомир, Житомирська область, 10000, код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 лютого 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова