20 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/17285/24
Головуючий суддя І інстанції - Кучма К.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року в адміністративній справі №160/17285/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 05.06.2024 р. №045650013430 щодо відмови йому в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 18.01.1988 р. по 15.01.1990 р., з 15.01.1990 р. по 25.01.1991 р., з 26.01.1991 р. по 01.11.1991 р., з 01.11.1991 р. по 31.07.1992 р., з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській призначити йому пенсію за віком, починаючи з 05.06.2024 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650013430 від 05.06.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 18.01.1988 року по 31.07.1992 року та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, відповідачем було правомірно відмовлено в призначенні пенсії.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції, 29.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
05.06.2024 року Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача, та прийнято рішення № 045650013430, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 41 рік 07 днів, пільговий стаж по списку № 1 - 01 рік 06 місяців 13 днів, пільговий стаж по списку № 2 - 02 роки 01 місяць 13 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.01.1988 р. по 31.12.1991 р., оскільки останній працював слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб, а за умовами Списку № 2 право на пільгову пенсію мають слюсарі-ремонтники по ремонту технічного обладнання. Згідно із протоколом комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 27.10.2022 р. № 6 прийнято рішення підтвердити роботи з 01.01.1992 р. по 31.07.1992 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, а з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1.
Вказано, що до страхового стажу не зараховано пільговий період з 18.01.1988 року по 31.12.1991 року, оскільки позивач працював слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб, а за умови Списку № 2 право на пільгову пенсію мають слюсарі ремонтники по ремонту технологічного обладнання.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 05.06.2024 року № 045650013430 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Як видно з матеріалів справи, відповідач не зарахував період роботи позивача з 18.01.1988 року по 31.12.1991 року до пільгового стажу, оскільки позивач працював слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб, а за умовами Списку № 2 право на пільгову пенсію мають слюсарі-ремонтники по ремонту технічного обладнання.
Так, відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.07.1985 року в спірні періоди позивач працював:
- запис № 7 - 18.01.1988 року прийнятий в цех водоемульсійних фарб слюсарем-ремонтником по 5 розряду. Наказ № 11 від 17.01.1988 року;
- запис № 8 - 14.11.1988 року переведений там же слюсарем-ремонтником по 6 розряду. Розпорядження № 94 від 14.11.1988 року;
- запис № 9 - 15.01.1990 року переведений на дільницю нової техніки слюсарем-ремонтником в хімічних цехах по 6 розряду. Наказ № 2 від 15.01.1990 року;
- запис № 10 - 01.11.1991 року переведений слюсарем-ремонтником водоемульсійних фарб, в хімічних цехах по 6 розряду. Наказ № 93 від 13.11.1991 року;
- запис № 11 - 31.07.1992 року - звільнений відповідно до ст.38 КЗпП України, за власним бажанням. Наказ № 180 від 31.07.1992 року.
Отже, трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про його роботу на пільгових умовах по Списку №1.
Крім того, довідкою № 22, яка видана ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» підтверджено, що позивач працював повний робочий день на наступних посадах:
- з 18.01.1998 р. по 15.01.1990 р. (1 рік 9 місяці 16 днів) слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом 1 пунктом 8 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173;
- з 15.01.1990 р. по 25.01.1991 р. (1 рік 10 днів) - слюсарем-ремонтником в хімічних цехах заводу на дільницю нової техніки у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом 1 пунктом 8 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173;
- з 26.01.1991 р. по 01.11.1991 р. (9 місяців 5 днів) - слюсарем-ремонтником в хімічних цехах заводу на дільницю нової техніки;
- з 01.11.1991 р. по 31.07.1992 р. слюсарем-ремонтником цеху в хімічних цехах заводу водоемульсійних фарб у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 1080А010 постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10;
- з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р. (1 рік 6 місяців 12 днів) - слюсарем-ремонтником в цеху лаків та емалей на ефірах целюлози та полімеризаційних смолах у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком №1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 8А.1 постанови КМУ від16.01.2003 р. № 36.
Також, довідкою № 22 підтверджено, що відповідно до постанови КМУ № 442 від 01.08.1992 р. атестацію робочих місць здійснено.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що період з 18.01.1988 р. по 31.07.1992 р., в якому позивач працював у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» є документально підтвердженим та підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 1, а тому рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 05.06.2024 року № 045650013430 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року в адміністративній справі №160/17285/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва