25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/3246/24
Суддя І інстанції - Царікова О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди, яка встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за наступні періоди: з 15.03.2023 по 25.04.2023; з 15.05.2023 по 15.06.2023; з 29.06.2023 по 29.07.2023; з 07.08.2022 по 16.09.2023; з 18.10.2023 по 02.11.2023;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду за наступні періоди: з 15.03.2023 по 25.04.2023; з 15.05.2023 по 15.06.2023; з 29.06.2023 по 29.07.2023; з 07.08.2022 по 16.09.2023; з 18.10.2023 по 02.11.2023 в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно з урахуванням виплаченої додаткової винагороди за ці місяці перебування на стаціонарному лікуванні і у відпустці за станом здоров?я.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що додаткова винагорода, збільшена до 100000,00 грн., яка визначена постановою КМУ №168, в редакції постанови КМУ №836, повинна бути нарахована та виплачена позивачу у фіксованому розмірі, а не пропорційно згідно розрахунку на місяць.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у її задоволенні повністю.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з грудня 2022 року призваний на службу у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , звання - солдат, військова професія - стрілець.
14.03.2023 року під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації солдат ОСОБА_1 отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а саме: вибухову травму, акубаротравму, вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу з дефектом м'яких тканин, перелом летерального надвиростку правої плечової кістки з дефектом кісткової тканини, медіальним вивихом правого передпліччя, про що свідчить свідоцтво про хворобу №1128, видане 12 Регіональною військово-лікарською комісією від 03.11.2023 за №2119 та затверджене постановою військово-лікарської комісії від 03.11.2023, копія якого міститься у матеріалах справи (далі - свідоцтво про хворобу №1128).
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.04.2023 №4806, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, 14.03.2023 ОСОБА_1 одержав вогнепальне осколкове наскрізне поранення правого ліктьового суглобу з переломом летерального відростку правої плечової кістки за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , не під впливом наркотичного та алкогольного сп'яніння, та був в засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кулезахисний). Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2023 №505/нод.
Свідоцтвом про хворобу №1128 також підтверджено факт перебування ОСОБА_1 на обстеженні і лікуванні у КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР з 15.03.2023 по 17.03.2023, у КНП «Обласна клінічна лікарня Тернопільської обласної ради» з 18.03.2023 по 24.03.2023, у КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради» з 23.05.2023 по 24.05.2023, з 29.05.2023 по 12.06.2023, з 07.08.2023 по 15.08.2023, у військовій частині НОМЕР_2 з 18.10.2023 по 03.11.2023.
Довідкою від 05.12.2023 №13889 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, копія якої міститься у матеріалах справи, підтверджено участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області в період з 24.01.2023 по 03.03.2023, з 09.03.2023 по 14.03.2023, з 22.09.2023 по 02.10.2023.
Згідно виписки №1470 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР», хірургічне відділення, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.03.2023 по 17.03.2023 з діагнозом: ВОНП (14.03.2023) правого ліктьового суглобу з переломом латерального відростку правої плечової кістки.
Відповідно до виписки №04360(57) із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 24.03.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.03.2023 по 24.03.2023 з діагнозом МВТ (14.03.2023) Медіальний вивих правого передпліччя. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення н/3 правого плеча з дефектом м'яких та кісткових тканин. Вогнепальний крайовий уламковий в/суглобовий перелом із дефектом латерального відростку правої плечової кістки.
Довідкою військово-лікарської комісії від 24.03.2023 №605/2, виданої КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, за результатом медичного огляду 24.03.2023 підтверджено пов'язаність отриманої позивачем травми з проходженням військової служби та додатково зазначено про потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Довідкою військово-лікарської комісії від 15.05.2023 №3438, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України, за результатом медичного огляду 15.05.2023 підтверджено пов'язаність отриманої позивачем травми з проходженням військової служби, важкий ступінь поранення та додатково зазначено про потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8719 від 24.05.2023 КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 23.05.2023 по 24.05.2023 з діагнозом: Y36.2 - ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, наслідки ВОСП (14.03.2023) правої в/кінцівки з вогнепальним переломом виростка плечової кістки та в умовах АЗФ дефектом кісткової тканини зовнішнього виростка плечової кістки праворуч. Комбінована контрактура правого ліктьового суглобу.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8917 від 12.06.2023 КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.05.2023 по 12.06.2023 з діагнозом: S42.8. Перелом інших частин плеча та плечового поясу. Y36.2 - ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Наслідки ВОСП (14.03.2023) правої в/кінцівки з вогнепальним переломом виростка плечової кістки та в умовах АЗФ дефектом кісткової тканини зовнішнього виростка плечової кістки праворуч. М24.53. Комбінована контрактура правого ліктьового суглобу. Z50.9. Реабілітаційний діагноз: часткове порушення функції правої верхньої кінцівки, часткове порушення самообслуговування.
Довідкою військово-лікарської комісії від 29.06.2023 №4431, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України, за результатом медичного огляду 29.06.2023 підтверджено пов'язаність отриманої позивачем травми з проходженням військової служби, важкий ступінь поранення та додатково зазначено про потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №12348 від 15.08.2023 КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 07.08.2023 по 15.08.2023 з діагнозом: М24.53 - контрактура суглоба, передпліччя. Стан після ВОП правого ліктьового суглобу (14.03.2023) з вогнепальним переломом латерального виростку плечової кістки дефектом кісткової тканини, медіальним вивихом правого передпліччя. СПО 11.08.23 видалення кісткового цементу.
Довідкою військово-лікарської комісії від 15.08.2023 №1016/160, виданої КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпропетровської міської ради», за результатом медичного огляду 15.08.2023 підтверджено пов'язаність отриманої позивачем травми з проходженням військової служби, важкий ступінь поранення та додатково зазначено про потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Довідкою військово-лікарської комісії від 10.10.2023 №3315, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 Міністерства оборони України, за результатом медичного огляду 10.10.2023 підтверджено пов'язаність отриманої позивачем травми з проходженням військової служби та додатково зазначено про стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ВМКЦ ПнР м. Харків.
Згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №2970 від 02.11.2023 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.10.2023 по 02.11.2023 з діагнозом: стійка змішана контрактура, післяопераційний рубець латеральної поверхні правого ліктьового суглобу, кістковий внутрішньосуглобовий дефект латерального надвиростка правої плечової кістки внаслідок вогнепального поранення (14.03.2023) з значним порушенням функцій. Вибухова травма (14.03.2023): акубаротравма без порушення слухової функції.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2023 №240, копія витягу з якого міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та з 30.11.2023 виключено зі списків особового складу частини.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.02.2024 №532/нагд «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за січень 2024 року, які отримали поранення» позивачу нараховано до виплати додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях у розмірі 100000 грн пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії за січень 2024 року з 18.10.2023 по 02.11.2023; за вересень 2023 року: з 17.08.2023 по 15.09.2023; утримано додаткову винагороду на період дії воєнного стану з розрахунку 100000 грн за період з 16.09.2023 по 19.09.2023 включно.
Згідно довідки від 26.02.2024 №691/1974-1-ФЕС, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022:
за 15.03.2023 - 24.03.2023 (10 днів з розрахунку 100000 грн): за березень 2023 року нараховано 32258,06 грн, військовий збір 483,87 грн, сплачено 31774,19 грн;
за 16.05.2023 - 31.05.2023 (16 днів з розрахунку 100000 грн): за травень 2023 року нараховано 51612,90 грн, військовий збір 774,19 грн, аліменти (з розрахунку 50%) 25419,36 грн, сплачено 25419,35 грн;
за 01.06.2023 - 14.06.2023 (14 днів з розрахунку 100000 грн): за червень 2023 року нараховано 46666,67 грн, військовий збір 700 грн, аліменти (з розрахунку 50%) 22983,34 грн, сплачено 22983,33 грн;
за 29.03.2023 - 27.04.2023 (3 дні + 27 днів з розрахунку 100000 грн), за 01.07.2023 - 30.07.2023 (30 днів з розрахунку 100000 грн): за серпень 2023 року 99677,42 грн, 96774,19 грн, разом 196451,61 грн, військовий збір 2946,77 грн, аліменти 70000 грн, сплачено 123504,84 грн;
за 07.08.2023 - 15.08.2023 (9 днів з розрахунку 100000 грн), за 17.08.2023 - 31.08.2023 (15 днів з розрахунку 100000 грн), за 01.09.2023 - 19.09.2023 (19 днів з розрахунку 100000 грн), за 22.09.2023 - 30.09.2023 (9 днів з розрахунку 30000 грн): за вересень 2023 року 29032,26 грн, 48387,10 грн, 63333,33 грн, 9000 грн, разом: 149752,69 грн, військовий збір 2111,29 грн, аліменти 69914,11 грн, сплачено 77727,29 грн.
Згідно довідки від 26.02.2024 №691/1974-2-ФЕС, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022: за 18.10.2023 - 02.11.2023 у лютому 2024 року: 45161,29 грн, 6666,67 грн, разом: 51827,96 грн, зайво нараховані у жовтні 2023 за період 16.09.2023 - 19.09.2023: 13333,33 грн, військовий збір 577,42 грн, сплачено 37917,21 грн.
Відповідно до постанови державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Курбатової Марини Сергіївни від 23.05.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в рамках виконавчого провадження №58476082 з позивача стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 01.06.2023 складає 134044,60 грн, а потім по 1/4 частини з заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Вважаючи невиплату додаткової винагороди згідно Постанови №168 у зменшеному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції час спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок №260 новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
- загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2024 №691/1974-1-ФЕС та від 26.02.2024 №691/1974-2-ФЕС про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, вбачається, що позивачу було виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії та з розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно дням несення служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), з вирахуванням військового збору та аліментів у розмірі 50% від заробітку (доходу) на сина ОСОБА_2 на підставі постанови державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Курбатової Марини Сергіївни від 23.05.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в рамках виконавчого провадження №58476082.
При цьому, посилання скаржника на те, що додаткова допомога, збільшена до 100000 грн. повинна бути нарахована та виплачена ОСОБА_1 у фіксованому розмірі, а не пропорційно, є безпідставними, з огляду на положення п.1 Постанови №168, якими чітко визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, визначені цим пунктом, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, тобто період нарахування такої допомоги обмежений часом перебування особи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), з урахуванням часу переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та/або часом перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відтак, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів робить висновок щодо правомірності нарахування та виплати Військовою частиною НОМЕР_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн., яка передбачена постановою №168 ОСОБА_1 пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні чи відпустці для лікування.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов