26 лютого 2025 р. Справа № 520/28487/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/28487/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення від 08.10.2024 №203040005885 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції законів України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), з 01.02.2022 виходячи із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Сумської обласної прокуратури №21-304вих-24 від 16.07.2024 року у загальній сумі 78400 грн. та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення від 08.10.2024 №203040005885 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції законів України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), з 01.02.2022 виходячи із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Сумської обласної прокуратури №21-304вих-24 від 16.07.2024 року у загальній сумі 78400 грн. та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що враховуючи зміни, в ч. 1 та ч. 2 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції на 15.07.2015 (дата втрати чинності окремих положень Закону) зазначено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. З посиланням на абзац 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII та статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), відповідно до якого максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, стверджував про відсутність правових підстав для виплати позивачу пенсії без обмеження її граничним розміром.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі №520/4265/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення №325 від 27.01.2020 Головного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити, виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за вислугою років з 27.01.2020 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих прокуратурою Сумської області від 09.01.2020 року №18-24вих-20 та №18-25вих-20 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.
Вказане рішення суду набрало законної сили 11.09.2020.
Таким чином, ОСОБА_1 з 2021 року перебуває на обліку в ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII.
З 01.01.2022 підвищився розмір заробітної плати працівникам прокуратури та відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
У зв'язку із цим, 30.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно додатково поданих документів - довідки Сумської обласної прокуратури №21-304 вих-24 від 16.07.2024.
За наслідками розгляду заяви від 30.09.2024 у перерахунку пенсії позивачу рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №203040005885 від 08.10.2024 відмовлено.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення від 08.10.2024 №203040005885 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за вислугою років, його скасуванню, а належним захистом порушеного права позивача на перерахунок призначеної пенсії є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції законів України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), з 01.02.2022 виходячи із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Сумської обласної прокуратури №21-304вих-24 від 16.07.2024 року у загальній сумі 78400 грн. та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати.
Згідно з пунктами 1 та 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, на утворений ПФУ в установленому порядку територіальний орган покладається обов'язок розгляду заяви особи про призначення та перерахунок пенсії.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення від 08.10.2024 №203040005885 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки від 16.07.2024 № 21-304, ГУ ПФУ в Харківській області не приймало, як помилково встановлено судом першої інстанції, оскільки заяву позивача від 30.09.2024 №13115 розглянуто ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.
При цьому, відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області судом першої інстанції залучено не було.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
30 березня 2021 року набрала чинності Постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про відмову у перерахунку пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах щодо визнання протиправним та скасування рішення №203040005885 від 08.10.2024 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки від 16.07.2024 № 21-304 та зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції законів України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), з 01.02.2022 виходячи із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Сумської обласної прокуратури №21-304вих-24 від 16.07.2024 року у загальній сумі 78400 грн. та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується, є Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову.
Проте, як зазначалось вище, вказані позовні вимоги заявлено позивачем лише до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, тобто до неналежного відповідача.
З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Частиною 3 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов'язки, визначені КАС України.
За правилами частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права зокрема була висловлена Верховним Судом у постанов від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18 та 19.04.2022 у справі №400/3989/19.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб'єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.
Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
З огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування рішення №203040005885 від 08.10.2024 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки від 16.07.2024 № 21-304, не з'ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухваленням судового рішення про відмови у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
При цьому, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у не вирішенні питання заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача призвело до відмови у задоволенні позову саме з вищенаведених підстав та мотивів, що в свою чергу не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних відносинах.
Одночасно, слід вказати, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача, із заявою про поновлення строку на звернення до суду у разі необхідності.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі №520/28487/24 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк