Справа № 560/14466/24
іменем України
26 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нерозгляді рапорту про звільнення, зобов'язання прийняти рішення про звільнення з військової служби. В обґрунтування позову зазначає, що звернувся з рапортом про звільнення з військової служби, однак відповіді на своє звернення не отримав.
У відзиві Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що надані позивачем документи не можуть бути підставою для його звільнення з військової служби на підставі п. п. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". На підставі наданих заявником матеріалів було прийняте рішення про відмову у звільненні з військової служби.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/22 та на цей час продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
06.09.2024 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок".
Листом від 20.09.2024 №50/28/10/1-Ш-9822 за підписом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 повідомлено про відмову у звільненні заявника з військової служби. У повідомленні зазначається, що наданими документами не підтверджуються зазначені у рапорті обставини, які б давали право на звільнення за цими підставами відповідно до вимог чинного законодавства. Під час перевірки документів було встановлено відсутність висновку ЛКК або МСЕК стосовно необхідності постійного догляду за ОСОБА_2 (надано незареєстровану довідку ЛКК, у якій рекомендований постійний сторонній догляд), не надані підтверджуючі документи щодо відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які б могли здійснювати догляд.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) Пунктом 3 ч. 12 ст. 26 Закону передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 №1153/2008 (далі Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитись з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 № 548-XIV (далі - Статут). Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців.
Наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за №1214/42559, затверджений Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (надалі - Порядок №531), який набрав чинності 08.08.2024.
Порядок №531 визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №531 з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
За правилами пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі регламентовані розділом ІІІ Порядку №531, а особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі - розділом ІV Порядку №531.
Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 розділу ІІІ Порядку №531 у рапорті у паперовій формі військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку, а саме: погоджено або не погоджено (зазначається правова підстава та обґрунтування) посада безпосереднього командира (начальника), військове звання, підпис, ім'я прізвище; погоджено або не погоджено (зазначається правова підстава та обґрунтування) посада прямого командира (начальника), військове звання, підпис, ім'я прізвище; погоджено або не погоджено (зазначається правова підстава та обґрунтування) посада прямого командира (начальника), військове звання, підпис, ім'я прізвище.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.
Відмова у задоволенні рапорту повинна бути вмотивованою. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника). Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства. Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу. Розгляд рапорту військовослужбовця у паперовому вигляді всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Отже, з огляду на вказані вище норми подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому/ прямому командиру, який після розгляду та погодження передає його своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.
Рапорт позивача від 06.09.2024 повинен був розглядатись за процедурою, передбаченою Порядком №531, тобто шляхом накладення безпосередніми командирами/ прямими командирами позивача резолюцій "погоджено" або "не погоджено" з вказівкою на їх посади, військові звання, імена та прізвища, а також містити їх підписи.
Ухвалами від 07.10.2024 та від 17.01.2025 суд двічі витребував у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України матеріали, що стосуються розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби. Водночас, будь - які документи, які стосуються питання розгляду рапорту, окрім листа - відповіді від 20.09.2024, суду не надано.
Отже, зі змісту наданих відповідачем документів не вбачається, що ним був дотриманий визначений згаданими вище нормативними актами алгоритм дій, передбачений для розгляду рапортів військовослужбовців з питань звільнення їх з військової служби. Зважаючи на це, відповідач належними доказами не довів, а судом не встановлено, що рапорт позивача був розглянутий у визначеному законом порядку та відповідно до встановленої процедури розгляду.
Оскільки рапорт не був розглянутий відповідно до встановленої законом процедури, суд вважає необхідним зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити розгляд рапорту ОСОБА_1 від 06.09.2024 у визначеному законом порядку з урахуванням висновків суду, відтак прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог закону.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги необхідно задоволити частково.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 06.09.2024 щодо звільнення з військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути рапорт ОСОБА_1 від 06.09.2024 у визначеному законом порядку відповідно до встановленої процедури розгляду (з урахуванням висновків суду) та прийняти рішення по суті питання.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 лютого 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок