Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 лютого 2025 р. справа № 520/32165/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024 року в частині відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002 та з 01.06.2004 по 30.06.2004 року та періоди отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002 та з 01.06.2004 по 30.06.2004 року та періоди отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року.
В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив позивачем зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком, за принципом екстериторіальної визначеності прийнято рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024 яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. З огляду на наведені у адміністративному позові факти просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу роботи позивача не зараховано: періоди одержання матеріальної допомоги по безробіттю в Центрі зайнятості з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 та довідки №1341 від 17.10.2024, оскільки виплата матеріальної допомоги по безробіттю зараховується до стажу в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та періоди роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про заробітну плату та сплату страхових внесків.
Відповідачем, Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що в період з 01 листопада 2002 року по 18 листопада 2002 року працювала в КСП “Компакт», однак запис завірений печаткою Приватне Сільськогосподарське підприємство “Компакт» (ПСП “Компакт»). Вказаний період не можливо підтвердити даними з Реєстру застрахованих осіб, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про заробітну плату та сплату страхових внесків. Вказане підприємство є діючим. За даними трудової книжки Позивача в період з 01 червня 2004 року по 30 червня 2004 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством “Мальцівське» (ПОСП “Мальцівське»). Згідно інформації з індивідуальних відомостей про застраховану особу із системи персоніфікованого обліку (форми ОК-5) інформація щодо нарахованої заробітної плати та сплати страхових внесків за періоди роботи з 01 червня 2004 року по 30 червня 2004 року відсутня. Враховуючи викладене, зарахування до страхового стажу згаданих періодів трудової діяльності можливе лише у випадку здійснення роботодавцем сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та їх відображення у системі персоніфікованого обліку. Крім того до страхового стажу не зараховано періоди одержання матеріальної допомоги по безробіттю в Центрі зайнятості з 23 січня 2001 року по 20 жовтня 2001 року та з 01 грудня 2003 року по 28 травня 2004 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 та довідки від 17 жовтня 2024 року № 1341, оскільки виплата матеріальної допомоги по безробіттю зараховується до стажу в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач 18.10.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи одержання матеріальної допомоги по безробіттю в Центрі зайнятості з 23.04.2011 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 згідно з записів трудової книжки НОМЕР_2 та довідки №1341 від 17.10.2024, оскільки виплата матеріальної допомоги зараховується до стажу і період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Не зараховано період роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про заробітну плату та сплату страхових внесків.
Позивач оскаржує спірне рішення №205150010103 від 25.10.2024 в частині не зарахування до страхового стажу періоди роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IVпенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024 період отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону Україну №1058 IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 24 Закону Україну №1058 IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону Україну №1058 IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.4 Закону Україну №1058 IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону 1058 (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, визначених Законом 1058. Згідно із статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується, зокрема, періоди одержання допомоги по безробіттю.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що до 01.01.2010 період одержання допомоги по безробіттю підтверджується на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01.01.2010 довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
З копії трудової книжки серія НОМЕР_3 судом встановлено, що згідно з записом № 13 від 23.04.2001 позивачу Лозівським центром зайнятості призначено виплату допомоги до безробіттю, відповідно до запису № 14 позивачу від 20.10.2001 закінчено виплату по безробіттю. Відповідно до запису №19 від 01.12.2003 позивачу Лозівським центром зайнятості призначено виплату допомоги до безробіттю, відповідно до запису № 15 позивачу від 28.05.2004 закінчено виплату по безробіттю, що також підтверджується довідкою Лозівської філії ХОЦЗ №1341 від 17.10.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року перебування на обліку в Лозівському центрі зайнятості.
Щодо не зарахування періодів роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002, суд зазначає таке.
Відповідно до записів трудової книжки серія НОМЕР_3 , судом встановлено, що позивач в період роботи з 01 листопада 2002 року по 18 листопада 2002 року працював в КСП “Компакт».
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною другої статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Невиконання підприємством-страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавляти соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. Протилежний підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
При цьому, Верховний Суд застосовуючи вказані норми Закону, не розділяє право особи на призначення пенсії з зарахуванням чи незарахуванням певного періоду трудової діяльності до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, після запровадження персоніфікованого обліку залежно від того, яку посаду на підприємстві-страхувальнику займала така застрахована особа, оскільки пенсійний орган мав своєчасно здійснювати контроль за сплатою страхувальником страхових внесків з заробітної плати працівників та притягувати чи ініціювати питання притягнення до відповідальності такого страхувальника та його посадових осіб, відповідальних за несвоєчасну сплату чи несплату таких внесків, а не фактично компенсовувати свою бездіяльність на стадії призначення пенсії конкретній особі.
Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, тощо.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024.
Належним способом захисту порушеного права позивача з урахуванням наявності дискреційних повноважень у пенсійного органу щодо призначення пенсії є зобов'язання пенсійного органу вирішити питання про призначення пенсії позивачу з дати його звернення із зарахуванням спірних періодів стажу з урахуванням висновків суду.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням похідної позовної вимоги, звернутої до відповідача, що рішення у спірних правовідносинах не приймав, та за результатом вирішення спору має вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №205150010103 від 25.10.2024 року в частині відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.2002 по 18.11.2002 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 18.10.2024 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_2 з 01.11.2002 по 18.11.2002 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 23.04.2001 по 20.10.2001 та з 01.12.2003 по 28.05.2004 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 26 лютого 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ