Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 лютого 2025 року Справа № 520/26633/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Акулововї А. М.,
представника позивача Сагайдака Е. С.,
представника відповідача Золотухіни Г. О. в режимі відеоконференції,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Харкові у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції в Харківській області № 1497 о/с від 21.08.2024, яким позивача призначено на посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України;
- поновити позивача на посаді начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України з 21.08.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України з 21.08.2024.
В обґрунтування позову покликається на те, що з 29 грудня 2010 року до 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Після цього, з 07 листопада 2015 року, продовжив службу в Національній поліції України. Наказом Національної поліції України від 01.09.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження з посадовим окладом у розмірі 4000 грн. Наказом від 12.06.2024 реорганізовано окремі посади та скорочено посадові місця, включаючи посаду начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження. Позивача було попереджено про звільнення 21.06.2024 та ознайомлено з вакантними посадами. 15 серпня 2024 року він подав рапорт про звільнення, але у задоволенні цього рапорту було відмовлено через наявність рівнозначних вакантних посад. Позивача направлено до медичного центру для проходження військово-лікарської комісії. Визнаний непридатним до служби в поліції 10.09.2024 та наказом від 21.08.2024 призначено на посаду начальника сектору протидії боєприпасам із посадовим окладом 3800 грн. Позивач вважає цей наказ протиправним, оскільки призначення на нижчу посаду було здійснено без його згоди, коли він перебував на лікуванні. Він вважає, що його права порушені через відсутність додаткової надбавки та істотні зміни умов служби. 21.08.2024 позивач був госпіталізований до Госпітальної військово-лікарської комісії та перебував на лікуванні в ДУ «ГМЦ МВС України». Відповідно до свідоцтва про хворобу №788 від 10.09.2024, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до служби в поліції. Згідно з п. 2 і 7 розділу V наказу МВС України №285 від 03.04.2017, лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за Направленням на медичний огляд, яке складає підрозділ кадрового забезпечення. Комісія розглядає питання придатності до служби на посадах, умови яких відповідають стану здоров'я. 11.07.2024 позивач пройшов медичний огляд у ДУ «ГМЦ МВС України» та був визнаний придатним для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП. Однак це не включало питання придатності для служби на посаді начальника сектору протидії боєприпасам. Отже, призначення на цю посаду відбулося без урахування стану здоров'я, що є протиправним, оскільки він не може проходити службу на цій посаді через стан здоров'я. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що наказом НПУ від 12.06.2024 №665 затверджено зміни у штатах Національної поліції, скорочено посаду начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження, яку займав позивач. 21.06.2024 позивача під особистий підпис попереджено про скорочення його посади та можливе звільнення. Він ознайомився з переліком вакантних посад, але не подав рапорт про призначення. 21.08.2024 позивача призначено на посаду начальника сектору протидії боєприпасам за поданням керівників НПУ. Того ж дня видано направлення на медичний огляд, відповідно до якого 10.09.2024 він визнаний непридатним до служби в поліції. Наказом від 09.10.2024 позивача звільнено зі служби за станом здоров'я з 14.10.2024. Згідно із законом, поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби. Переміщення поліцейських здійснюється на вищі посади, рівнозначні посади або нижчі посади в разі службової необхідності, стану здоров'я чи інших підстав. Єдиною правовою підставою для звільнення за станом здоров'я є рішення медичної комісії, яке було видане 10.09.2024. До цього поліцейський не може вважатися непридатним до служби. Позивач звільнений 14.10.2024 на підставі цього рішення. Вимога про поновлення позивача на посаді є безпідставною, оскільки він не придатний до служби. Виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу також не є обґрунтованою. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 04.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, ОСОБА_1 з 29 грудня 2010 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07 листопада 2015 року продовжив службу в Національній поліції України.
Наказом Національної поліції України №1397 о/с від 01.09.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України, з посадовим окладом у розмірі 4000 грн, надбавкою за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Наказом Національної поліції України (далі - НПУ) від 12.06.2024 №665 затверджено зміни у штатах Національної поліції, скорочено посади в Управлінні, в тому числі посада начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління, яку займав позивач.
Позивача було ознайомлено з попередженням про наступне звільнення 21.06.2024 та ознайомлено з переліком вакантних посад по підрозділах апарату центрального органу управління Національної поліції України станом на 17.06.2024.
21.06.2024 позивач відповідно до частин першої статі 68 Закону України «Про Національну поліцію» під особистий підпис, попереджений про видання наказу НПУ 12.06.2024 №665; скорочення посади, яку він обіймав, та можливе наступне звільнення зі служби в поліції повідомлено, що перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби.
21.06.2024 та 15.08.2024 позивач, під особистий підпис ознайомлений з переліками вакантних посад по підрозділах апарату центрального органу управління НПУ станом на 17.06.2024 та 15.08.2024, проте, рапортів про призначення на запропоновані посади не подавав.
15.08.2024 позивач подав рапорт про звільнення його зі служби в поліції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів).
Листом №113839-2024 від 20.08.2024 позивачу було відмовлено у задоволенні вказаного рапорту у зв'язку з наявністю вакантних рівнозначних посад у структурних підрозділах центрального органу управління Національної поліції України.
Позивач був направлений до ДУ «Головний медичний клінічний центр МВС України» для проходження військово-лікарської комісії для встановлення ступеня придатності до служби в поліції.
21.08.2024 заступником голови начальником Департаменту кадрового забезпечення НПУ направлено подання про призначення позивача на посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління в порядку частини восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення; поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
21.08.2024 п 15год 55 хв. полковником поліції Горошко В. В. (заступник начальника Департаменту начальник управління комплектування Департаменту кадрового забезпечення НПУ) та підполковником поліції Заводнюком С. В. (начальник відділу організації комплектування территоральних органів управління комплектування Департаменту кадрового забезпечення НПУ) складено акт про те, що позивач 21.08.2024 відмовився від написання рапорту щодо призначення на вакантну посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління, оскільки перебуває на лікування у зв'язку з проходженням військово-лікарської комісії (далі ВЛК). Водночас, виявив бажання проходити службу в поліції, в разі винесення ВЛК висновку про його придатність до служби в поліції та зазначив, щоб його призначили на запропоновану посаду в порядку статті 65 Закону №580, без подання відповідного рапорту.
Наказом НПУ від 21.08.2024 № 1497 о/с позивача відповідно до частин першої, восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580) призначено на посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління.
Разом з тим 20.08.2024 позивачу старшим інспектором з о/д відділу Департаменту кадрового забезпечення НПУ, на підставі рапорту позивача від 20.08.2024, позивачу видано направлення на медичний огляд до медичної (військово-лікарської) комісії Державної станови «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі Г(ВЛ)К) з метою визначення придатності Позивача до подальшої служби.
21.08.2024 був госпіталізований до Госпітальної військово-лікарської комісії та позивач перебував на лікуванні в ДУ «ГМЦ МВС України» з 21.08.2024 по 13.09.2024.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №788 від 10.09.2024 ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби в поліції.
Наказом Національної поліції України від 21.08.2024 № 1497 о/с відповідно до ч. 1, 8 ст. 65 закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено на посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України, установивши посадовий оклад у розмірі 3800 грн.
10.09.2024 Г(ВЛ)К позивачу видано свідоцтво про хворобу, відповідно до якого останнього визнано непридатним до служби в поліції.
Наказом НПУ від 09.10.2024 № 1806 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 14.10.2024 за пунктом 2 за станом здоров'я (через хворобу) частин першої статті 77 статті 60 Закону № 580-VIII, на підставі рапорту позивача від 01.10.2024 та свідоцтва про хворобу № 788.
Вважаючи наказ №1497 о/с протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України Про Національну поліцію від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 23 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження поліції, серед яких, є зокрема участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, крім інших додаткових повноважень, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Водночас, положеннями частини другої статті 12 Закону України Про Національну безпеку України від 21.06.2018 № 2469-VIII визначено, що до складу сектору безпеки і оборони, крім інших органів державної влади, входить Національна поліція України.
Відповідно до частин 1, 3-5 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Переміщення поліцейських регулюється статтею 65 Закону № 580-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580).
Законом від 15.03.2022 № 2123-ІХ частину першу статті 60 Закону № 580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейські проходять службу в поліції, зокрема, на посадах у центральному органі управління поліції, територіальних органах, закладах, установах поліції.
Відповідно до частини другої статті 65 Закону № 580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 № 2123-ІХ) посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Відповідно до Переліку посад поліцейських і відповідних їм граничних спеціальних звань, затвердженого наказом НПУ від 04.12.2015 № 142 (розміщений на офіційному сайті НПУ за посиланням https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/perelik-posad-policejskih) за посадою начальника відділу та начальника сектору центрального органу управління поліції (НПУ) передбачено граничне спеціальне звання «підполковник».
Отже, в розумінні частини другої статті 65 Закону № 580-VIII посади начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління та начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління є рівнозначними. Іншого вказаним Законом не передбачено.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, які відбулися з 01 травня 2022 року та визначили, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються Законом № 580-VIII та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції, виключили будь-яку можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства та/або іншого законодавства до регулювання порядку проходження служби в поліції, зокрема призначення та переміщення поліцейських на посади, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці.
Вказана правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19.
В постанові Верховний Суд від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19 зазначає також, що у розумінні частини першої статті 2 Закону України від 23.12.93 N 3781-XII "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", Національна поліція є правоохоронним органом.
Відповідно до стаття 3 Закону України «Про державну службу» сфера дії цього Закону регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
У пункту 17 частини третю статті 3 Закону України «Про державну службу» визначено, що дія цього Закон не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом;
Відтак, посилання позивача на норми положення Закону України «Про державну службу» щодо рівнозначної посади працівників є необґрунтованим, оскільки це питання повністю врегульоване нормами спеціального законодавства, яким є Закон України "Про Національну поліцію», яким правове врегулювання зазначеного питання вирішено у відмінний спосіб від правового врегулювання інших відносин.
Згідно до частини 7 статті 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
У відповідності до положень частин 8 та абзацу першого 9 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Аналіз наведених вище положень Закону № 580-VIII свідчить про те, що переміщення поліцейського на рівнозначну посаду в поліції може здійснюватися, зокрема, з метою забезпечення більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, за умови, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується.
Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу в частині, що стосується позивача, він зазначає, що такий наказ було прийнято без його згоди на переміщення по службі, без наявності правових підстав для переведення.
Серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згідно з частиною 2 статті 68 Закону № 580-VIII згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів.
У всіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Як зазначено судом, відповідно до частини 7 статті 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Відповідно до частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Частина 8 статті 65 Закону № 580-VIII доповнена абзацом другим згідно із Законом Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 № 2123-IX (далі Закон № 2123-IX). Закон № 2123-IX набрав чинності 01.05.2022.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Частиною 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2123-IX встановлено, що пункт 1 розділу I цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
Пунктом 1 розділу I Закону № 2123-IX внесено зміни до закону України Про Національну поліцію.
Зі змісту статті 65 Закону № 580-VIII слідує, що поняття переміщення та переведення є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції, як посада (посадових обов'язків) та/або місця несення служби.
Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Підстави для переміщення поліцейського за ініціативою начальників визначені статтею 65 Закону № 580-VIII.
Переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов'язаним з певними об'єктивними чинниками інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
Законом № 580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте не встановлено згоди поліцейського на таке переміщення.
У постанові від 17.02.2015 № 21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі;
Разом з тим, починаючи з 01.05.2022 (дати набрання чинності Законом № 2123-IX) на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього, поліцейський зобов'язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, тобто згоди поліцейського на переміщення його для проходження в подальшому служби на рівнозначну посаду не потрібно, рішення приймає керівник органу поліції у разі необхідності для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Отже, у даному випадку основним є те, що поліцейський може бути переведений на рівнозначну посаду саме туди, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу, зокрема на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після цього.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235).
Згідно з п. 1 розділу II Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, серед іншого, є переміщення по службі.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом "б" пункту 42 та пунктом 63 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться: на рівнозначні посади у разі службової необхідності; рішення про переміщення по службі осіб середнього, старшого або вищого начальницького складу приймається відповідним начальником з урахуванням думки їх прямих начальників і колективу працівників, а звільнення через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Стаття 22 Закону № 580-VIII визначає, що керівник поліції здійснює, серед іншого, такі повноваження: очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань (п. 1 ч. 1 ст. 22); підписує накази поліції (п. 7 ч. 1 ст. 22); приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону (п. 11 ч. 1 ст. 22).
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 68 Закону № 580-VIII перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Стаття 77 Закону № 580-VIII врегульовує питання щодо звільнення зі служби в поліції, зокрема поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров'я (через хворобу) за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 повноваження щодо проводять лікарську експертизу щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських і колишніх поліцейських, кандидатів на навчання за державним замовленням у ЗВО, здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО та визначення покладено саме на вказані комісії.
Відповідно до пункту 2 глави Х вказаного Положення рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець, здобувач вищої освіти у ЗВО, курсант визнані непридатними до служби (військової служби). В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Положення, оформлюється як Довідка М(ВЛ)К або Постанова М(ВЛ)К.
Отже, єдиною правовою підставою, що підтверджує неможливість проходження служби в поліції за станом здоров'я на посадах визначених штатним розписом (затверджених штатом Національної поліції) Законом визначено рішення медичної комісії і до винесення такого рішення поліцейський не може вважатися таким, що не придатний проходити службу та обіймати посади в поліції за станом здоров'я.
Вказане рішення винесено Г(ВЛ)К 10.09.2024, направлено позивачем до НПУ рапортом від 01.10.2024 з проханням звільнити його з 14.10.2024 (реалізовано наказом НПУ від 09.10.2024 № 1806 о/с).
Твердження позивача про неможливість проходження служби на посадах в поліції за станом здоров'я до винесення рішення уповноваженою медичної (військово-лікарської) комісії МВС є не обґрунтованим та безпідставним.
Разом з тим, відповідно до свідоцтва про хворобу Г(ВЛ) К від 10.09.2024 № 788, яке діє і не скасовано, позивач є таким, що не придатний до служби в поліції.
Імперативні положення частини другої статті 19 Конституції України та частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі Закон України № 580-VII), забороняють відповідачу діяти не у спосіб, встановлений законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України № 580-VII.
Згідно зі статтею 60 вказаного Закону відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру. яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Таким порядком є Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 (далі Порядок № 1235), виданим МВС з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими відповідно до статті 59 Закону № 580-VIII.
Розділом ІІ Порядку № 1235 визначено, що однією з підстав для видання наказу по особовому складу є звільнення з поліції.
Згідно з пунктами 2-4 розділу ІІІ Порядку № 1235 встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом другим частини першої статті ст. 77 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Згідно з Переліком документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС від 23.11.2016 № 1235, такими документами: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі Положення № 285) до основних завдань М(ВЛ)К належить, зокрема, визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності поліцейських до подальшої служби в поліції.
Відповідно до пункту 2 глави Х вказаного Положення № 285 рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець, здобувач вищої освіти у ЗВО, курсант визнані непридатними до служби (військової служби). В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу 1 цього Положення, оформлюється як Довідка М(ВЛ)К або Постанова М(ВЛ)К.
У Направленні на медичний огляд зазначаються мета й питання, які підлягають розгляду М(ВЛ)К, а також, для кандидатів на службу в поліції, поліцейських при вирішенні питання придатності для подальшої служби посада та графа Переліку захворювань, згідно з якими необхідно проводити експертизу (пункт 4 розділу ІІІ Положення № 285).
За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ) К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18).
У разі якщо особа, яка проходить медичний огляд, відмовляється чи ухиляється від обстеження, необхідного для визначення придатності до служби, не має необхідних документів, які підтверджують наявність і характер захворювання, поранень (травм, контузій, каліцтв), їх наслідків, рішення у формі постанови М(ВЛ) К не приймається. Особі може бути запропоновано написати заяву про відмову від проходження медичного огляду.
Про прийняте рішення М(ВЛ)К інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення чи командування військової частини, яким видано Направлення на медичний огляд (пункти 19,20 розділу ІІІ Положення № 285).
Отже, єдиною правовою підставою, що підтверджує неможливість проходження служби в поліції за станом здоров'я на посадах визначених штатним розписом (затверджених штатом Національної поліції) Законом визначено рішення медичної комісії і до винесення такого рішення поліцейський не може вважатися таким, що не придатний проходити службу та обіймати посади в поліції за станом здоров'я.
Вказане рішення ухвалено Г(ВЛ)К 10.09.2024, відповідно до положень Порядку № 1235 направлено позивачем до НПУ рапортом від 01.10.2024 з проханням звільнити позивача з 14.10.2024 (реалізовано наказом НПУ від 09.10.2024 № 1806 о/с).
Доводи позивача про те, що відповідачем не прийнято до уваги наявність довідки від 11.07.2024 № 5773/НПУ про придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, що зобов'язувала відповідача направити позивача для проходження М(ВЛ)К для встановлення його придатності до служби поліції та виключала можливість призначити позивача на посаду начальника сектору протидії боєприпасам, споряджених радіоактивними, хімічними або біологічними матеріалами Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України, суд прийшов наступного.
Відповідно до п. 2 розділу V наказу МВС України №285 від 03.04.2017 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС» (далі наказ МВС України №285): «Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за складеним підрозділом кадрового забезпечення Направленням на медичний огляд, до якого долучається службова характеристика з місця проходження служби.» Відповідно до п. 7 розділу V наказу МВС України №285: «Рішення М(ВЛ)К щодо придатності поліцейських до служби приймається за категорією «Поліцейські» згідно з графою Переліку захворювань у разі переміщення відповідно до посади, на яку він призначається, в інших випадках - відповідно до посади, на якій він перебуває на час медичного огляду М(ВЛ)К.».
Відповідно до п. 8 розділу V наказу МВС України №285: «У разі коли в поліцейського при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на відповідній посаді, за погодженням з керівниками органів та підрозділів поліції, у яких такі поліцейські проходять службу, М(ВЛ)К розглядає питання щодо можливості проходження ним служби на посадах, умови служби яких відповідають стану здоров'я на час медичного огляду, з урахуванням його віку, тривалості служби та спроможності виконувати службові обов'язки».
У судовому засіданні представник позивача наводив аргументи про те, що оскільки відповідач отримав довідку від 11.07.2024 № 5773/НПУ щодо придатності позивача до військової служби, а відтак зобов'язаний був направити позивача на проходження М(ВЛ)К для служби в поліції.
14.08.2024 позивач звернувся до відповідача із рапортом. Відповідно до Наказу МВС України від 03.04.2017 № 285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС», у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, прошу надати мені направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), яка мала місце 31.03.2022 та встановлення придатності до подальшої служби в поліції. Жодних даних про довідку від 11.07.2024 № 5773/НПУ позивач не вказує.
Відповідач листом від 16.08.2024 повідомив позивача про відмову у направлення для проходження М(ВЛ)К у зв'язку із відсутністю правових підстав для видачі такого направлення.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що суд не установив жодних даних, які б підтверджували звернення позивача та повідомлення відповідача перед звільненням шляхом переведення про неможливість виконання обов'язків за станом здоров'я з урахуванням довідки № 5773/НПУ, а відтак оспорюваний наказ є правомірним, а отже позовні вимоги про скасування наказу від 21.08.2024 №1497 о/с є такими, що не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України з 21.08.2024 та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника відділу організації виявлення та знешкодження боєприпасів масового ураження Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України з 21.08.2024, суд прийшов переконання про те, що такі є похідними від первинної позовної вимоги у якій відмовлено, а відтак у задоволенні похідних вимог необхідно відмовити.
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи та у судовому засіданні, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено суду правомірності застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а тому у задоволенні цього позову необхідно відмовити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем - покласти на останнього.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у адміністративному позові ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 - покласти на останнього.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Національна поліція України - місцезнаходження - місто Київ, вулиця Богомольця Академіка, будинок № 10, код ЄДРПОУ 40108578.
Повне судове рішення складено 25.02.2025.
Суддя М. І. Садова