Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2025 р. Справа № 520/30330/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо невстановлення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.08.2023 по 31.12.2023;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.08.2023 по 31.12.2023;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо невстановлення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 06.01.2024 по 31.05.2024;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 06.01.2024 по 31.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у спірні періоди проходила службу в органах Національної поліції України, проте відповідачами у порушення приписів чинного законодавства протиправно не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.08.2023 по 31.12.2023, з 06.01.2024 по 31.05.2024.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.
26.11.2024 представником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі також - Департамент внутрішньої безпеки, ДВБ НПУ) через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що позивач проходила службу в Департаменті внутрішньої безпеки з 09.10.2020 до 16.11.2023 і в цей період часу отримувала належне грошове забезпечення; згідно з довідкою ДВБ НПУ від 11.07.2024 за № 198 про розмір грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 до 15.11.2023 за червень та липень 2023 року виплачено надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень на підставі Наказу ДВБ НПУ від 01.06.2023 за № 223 о/с. Відповідно до Наказу ДВБ НПУ від 01.08.2023 за № 286 о/с ОСОБА_1 призначена старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Харківського управління. Ураховуючи те, що позивача було призначено в інший відділ, рапорт керівника Харківського управління про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень, погоджений з режимно-секретним відділом, відсутній, Департаментом відповідний наказ не видавався та така надбавка останній не встановлювалася в силу обов'язку діяти в межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством України. Крім цього зазначає, що надати інформацію щодо кількості підготовлених та опрацьованих позивачем документів з обмеженим доступом у період з листопада 2020 року до червня 2022 року немає можливості, оскільки в лютому 2022 року журнали обліку знищено у зв'язку із веденням на території України воєнного стану через військове вторгнення рф та загрози захоплення матеріальних носіїв інформації; інформація щодо номерів розпоряджень про надання допуску та наказу про надання доступу ОСОБА_1 до переоформлення допуску у січні 2022 року в Харківському управлінні Департаменту відсутня, оскільки облікові картки форми 6 надіслано до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за місцем подальшого проходження служби ОСОБА_1 . У зв'язку із наведеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Також представником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України подано до суду заяву про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення по суду позивачем, оскільки норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року, передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом, водночас підтвердження поважності обставин пропуску такого строку відсутні.
28.11.2024 представником Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі також - ГУ НПУ в Харківській області) через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що з огляду на положення ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078, у період з 07.11.2015 по 31.10.2017у поліцейських було відсутнє право на індексацію грошового забезпечення, у зв'язку з чим у ГУНПУ в Харківській області відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення в зазначений період. Просить у задоволенні позову відмовити.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі також - Департамент стратегічних розслідувань) позов не визнав, у надісланому 29.11.2024 через систему "Електронний суд" відзиві на позов зазначає, що згідно з матеріалами особової справи та, зокрема послужного списку, позивач проходила службу в Департаменті з 01.02.2024 по 31.05.2024, тобто у січні 2024 року у позивача відсутні правовідносини з Департаментом стратегічних розслідувань. Звертає увагу, що згідно з довідкою начальника УСР в Харківській області кількість опрацьованих документів ОСОБА_1 за лютий - 0, березень - 0, квітень - 0, за травень - 10 підготовлених документів з грифом секретності «таємно», 1 підготовлений документ з грифом секретності «нетаємно» та 1 вхідний документ з грифом «таємно». Тобто у період з 01.03.2024 до 01.05.2024 позивач не працювала з відомостями, що становлять державну таємницю, та з документами з обмеженим доступом і лише з 01.05.2024 по 31.05.2024 ОСОБА_1 працювала з документами, з обмеженим доступом, однак з урахуванням Наказу Департаменту від 23.05.2024 за № 345 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 31.05.2024, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень не встановлювалась, а доступ до роботи з документами з обмеженим доступом припинено Наказом 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту від 31.05.2024 за № 37д о/с. Просить урахувати, що згідно з листом начальника режимно-секретного відділу Департаменту від 22.11.2024 за № 55/4678РСЗ до Департаменту протягом лютого-травня 2024 року матеріали щодо встановлення відсоткової надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень щодо ОСОБА_1 не надходили. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 за №16о/с ОСОБА_2 , в порядку пункту 9 розділу XV Закону України «Про Національну поліцію», прийнято на службу до Лозівського відділу поліції (м.Лозова) Головного управління Національної поліції в Харківській області на посаду старшого оперуповноваженого.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 200 о/с від 09.12.2019 ОСОБА_1 призначена на посаду старшого оперуповноваженого 1 відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Харківській області ДСР НПУ.
З 09.10.2020 Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №302 о/с від 16.10.2020 ОСОБА_1 призначена на посаду оперуповноваженого відділу розробок Харківського управління ДВБ НПУ у порядку переведення.
Наказом ДВБ НПУ від 09.08.2022 за № 289 о/с майор поліції ОСОБА_1 призначена старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу моніторингу та зонального контролю Харківського управління.
Наказом ДВБ НПУ від 01.08.2023 за № 286 о/с майор поліції ОСОБА_1 призначена старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Харківського управління.
Наказом ДВБ НПУ від 16.11.2023 за № 419 о/с відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Харківській області зі звільненням з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Харківського управління.
Наказом ГУ НП в Харківській області № 512о/с від 22.11.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів УІАП ГУ НП в Харківській області.
З 01.02.2024 на підставі Наказу ДСР НПУ № 74 о/с від 02.02.2024 ОСОБА_1 обіймала посаду оперуповноваженого 1 відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) 7 управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Наказом ДСР НПУ № 252 о/с від 12.04.2024 ОСОБА_1 призначена на посаду старшого оперуповноваженого1 відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) 7 управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Наказом ДСР НПУ № 345 о/с від 23.05.2024 ОСОБА_1 з 31.05.2024 на підставі пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції.
З метою отримання інформації про суми, належні (виплачені) ОСОБА_1 під час проходження служби та при звільненні, представник позивача звернулася із відповідними заявами до ГУНП в Харківській області, ДВБ НПУ та ДСР НПУ.
Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.05.2024 надійшли із ГУНПУ в Харківській області листами за вих. № 174аз/119/05/29-2024 від 30.07.2024 та за вих. № 174аз/119/05/01-2024 від 16.08.2024, із ДВБ НПУ листом за вих. № СЕД-16986 від 16.07.2024, із ДСР НПУ листом за вих. № 22590-2024 від 16.07.2024.
Ознайомившись з наданою інформації, позивач не погодилася з бездіяльністю відповідачів щодо ненарахування та невиплаті під час проходження нею служби в поліції грошового забезпечення в повному обсязі та звернулася до суду з позовом у цій справі.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІII).
Частинами першою, другою, п'ятої статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами першою, п'ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за N 669/28799; далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;
- стипендії;
- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;
- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;
- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;
- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміни до пункту 2 Порядку № 1078 шляхом доповнення абзацу п'ятого після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;
6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З наявних у матеріалах справи розрахункових листів судом встановлено, що позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 (а.с. 38, 41,42).
Отже, позивачу протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Доводи ГУ НПУ в Харківській області щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Законом №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20.
З огляду на викладене та враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.08.2023 по 31.12.2023 та зобов'язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 06.01.2024 по 31.05.2024, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ від 21.01.1994 (далі також - Закон № 3855-ХІІ) допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Приписами частини сьомої статті 22 Закону № 3855-ХІІ обумовлено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3855-ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
Згідно зі статтею 30 Закону № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України Постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).
У пункті 1 Положення № 414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Згідно з пунктом 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з пунктом 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що надання допуску до державної таємниці передбачає визначення необхідності роботи особи із секретною інформацією. Зокрема така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
За такого правового врегулювання положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення № 414, Порядку № 260 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Отже, якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням № 414, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 травня 2020 року у справі №806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20, що враховується судом в силу приписів статті 242 КАС України.
За матеріалами справи в період з 09.10.2020 до 16.11.2023 позивач проходила службу в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України, в період з 01.02.2024 до 31.05.2024 - в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України.
У позивача за посадою, яку вона обіймала, був допуск до державної таємниці, а характер її роботи (служби) на відповідних посадах передбачав роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, а отже є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби на відповідних посадах.
Відповідачами фактично не заперечується факт того, що позивач мала допуск і доступ до державної таємниці та працювала з таємними документами, які вимагають наявність такого допуску.
Так, ДВБ НПУ листом за вихідним № СЕД-16986 від 16.07.2024 (а.с. 43-50) повідомило позивача, що в частині надання відомостей щодо дати отримання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці та форми, за якою такий допуск надано, а також кількості опрацьованих нею за період із 16.10.2020 до листопада 2023 року документів, які містять в собі інформацію, віднесену до державної таємниці, ОСОБА_3 під час роботи в Харківському управлінні Департаменту мала допуск та доступ до робіт, пов'язаних з держтаємницею. У січні 2022 року їй було переоформлено допуск до робіт, пов'язаних з держтаємницею, у зв'язку із закінченням терміну дії попереднього допуску (розпорядження УСБУ в Харківській області від 06.01.2022 за №4д) та Наказом Харківського управління Департаменту від 27.01.2022 за №2д надано доступ до інформації, що має ступені секретності «цілком таємно» і «таємно». Із серпня 2022 року ОСОБА_1 опрацювала таку кількість документів, що мають грифи секретності «цілком таємно»/«таємно»: липень -0цт/0т, серпень - Іцт/10т, вересень - 0цт/7т, жовтень - 0цг/20т, листопад - 0цт/0т, грудень - 0цт/0т. У 2023 році ОСОБА_1 опрацювала таку кількість документів, що мають грифи секретності «цілком таємно »/«таємно»: січень - 2цт/20т, лютий -0цт/6т, березень - 0цт/15т, квітень - 1цт/37т, травень - 0цт/16т, червень - 0цт/43т, липень - 0цт/30т, серпень - 0цт/89т, вересень - 0цт/22т, жовтень - 0цг/39т, листопад - 0цт/38т. Надати інформацію щодо кількості підготовлених та опрацьованих документів у період з листопада 2020 року до червня 2022 року немає можливості, оскільки в лютому 2022 року журнали обліку знищено у зв'язку із введенням на території України воєнного стану через військове вторгнення рф та загрози захоплення матеріальних носіїв інформації. Інформація щодо номерів розпорядження про надання допуску та наказу про надання доступу ОСОБА_1 до переоформлення допуску у січні 2022 року в Харківському управлінні Департаменту відсутня, оскільки облікові картки форми 6 було надіслано до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за місцем подальшого проходженням служби ОСОБА_1 .
Довідками про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , доданими до листа за вихідним № СЕД-16986 від 16.07.2024, підтверджено, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у період з 16.10.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.05.2023, з 01.08.2023 по листопад 2023 року позивачу не виплачувалась (а.с. 47-50).
Згідно з довідкою до листа ДСР НПУ за вих. № 22590-2024 від 16.07.2024 розпорядженням УСБ України в Харківській області від 06.01.2024 за № 4д ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою 2 (два).
В період з 03.12.2019 по 09.10.2020 інформація щодо кількості опрацьованих документів у колишнього працівника УСР в Харківській області ДСР НП України старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби організованим злочинними групами та злочинним організаціями) ОСОБА_1 відсутня, у зв'язку зі знищенням всіх матеріальних носіїв інформації, в тому числі матеріальних носіїв секретної інформації, які перебували на обліку в РСВ УСР в Харківській області ДСР НПУ до 24.02.2022 включно, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 за № 61/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, за наявності реальної загрози їх захоплення особами, які не мають безпосереднього допуску та доступу до них, відсутності можливості їх вивезення у безпечні місця, з метою уникнення розголошення державної таємниці, про факт таких знищень доповідалось рапортом начальнику управління 24.02.2022 за № 656нт/55/119/01-2022. З 01.02.2024 по 23.05.2024 кількість опрацьованих документів у колишнього працівника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НП України старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби організованим злочинними групами та злочинним організаціями) ОСОБА_1 складає 12 документів: лютий - 0, березень - 0, квітень - 0, травень - 10 (десять) підготовлених документів з грифом секретності «таємно»,1 (один) підготовлений документ з грифом секретності «нетаємно» та 1 (один) вхідний документ з грифом секретності «таємно».
Відповідно до разрахункових листів ОСОБА_1 за період з лютого по травень 2024 року надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у цей період позивачу не виплачувалась (а.с. 61-62).
Згідно з листом ДСР НПУ від 22.11.2024 за № 55/16781, враховуючи відсутність матеріалів, відсоткова надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, в період проходження служби в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України протягом лютого-травня 2024 року ОСОБА_1 встановлена не була.
Разом з цим, суд звертає увагу, що доступ до державної таємниці для роботи з інформацією, що має степені секретності «цілком таємно» та «таємно» ОСОБА_1 надано Наказом керівника 7 управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 01.03.2024 за № 15д о/с.
Наказом керівника 7 управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 31.05.2024 за № 37д о/с ОСОБА_1 припинено доступ до державної таємниці для роботи з інформацією, що має степені секретності «цілком таємно» та «таємно».
Крім цього, суд ураховує, що за матеріалами справи у період з 16.11.2023 по 01.02.2024 ОСОБА_1 проходила службу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів УІАП ГУ НП в Харківській області, яка не була включена до Номенклатури посад працівників ГУНП в Харківській області, перебування на яких потребує оформлення допуску до надання доступу до державної таємниці, про що зазначено у листі ГУ НПУ в Харківській області за вих. № 174аз/119/05/29-2024 від 30.07.2024 (а.с. 39-40).
З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у період з 16.11.2023 по 29.02.2024.
У періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023, з 01.03.2024 до 31.05.2024 позивач мала допуск до державної таємниці, а характер її роботи передбачав роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, що є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.
Доводи відповідачів про відсутність правових підстав для нарахування позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за відсутності наказів про встановлення такої надбавки за займаною посадою є необґрунтованими, оскільки той факт, що відповідачами не видавався наказ (накази) про встановлення і виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не може бути свідченням невиконання позивачем роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці і як наслідок невиплати цієї надбавки.
Послання відповідачів на те, що наявність допуску до державної таємниці не є безумовним доказом фактичного виконання громадянином такої роботи, а підставою виплати компенсації є включення працівника до наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень до посадових окладів відповідно до виконаної роботи, суд уважає також необґрунтованими, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності працює з відомостями, що становлять державну таємницю, їй повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.
Також суд уважає безпідставними доводи відповідачів про відсутність факту постійної праці позивача з відомостями, що становлять державну таємницю, оскільки у даному випадку поняття «постійно» не залежить від кількості виготовлених такою особою документів або часу витраченого на роботу з такими документами, інформацією, а головним критерієм в даному випадку є наявність відповідного допуску до державної таємниці та практична реалізація права на такий допуск відповідно до функціональних обов'язків посадовою особою. При цьому обсяг функціональних обов'язків позивача, пов'язаних з доступом до державної таємниці не може виконуватися періодично та в незначній кількості.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №520/18808/21.
Судом встановлено і відповідачами не заперечується, що у періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023, з 01.03.2024 до 31.05.2024 позивач мала допуск до державної таємниці та відповідно до функціональних обов'язків виконувала службові обов'язки (роботу), які передбачали наявність такого допуску, та відповідно до неї застосовувалися обмеження, які передбачені для осіб, що мають право на доступ до державної таємниці.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % у періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023, з 01.03.2024 до 31.05.2024 відповідно.
З метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу доплату в розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023 та зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу доплату в розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.03.2024 до 31.05.2024.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо посилання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду позивачем,оскільки норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом, та на відсутність підтвердження поважності обставин пропуску такого строку, суд зазначає, що спір щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Тобто, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Такий правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Отже, до правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції як до 19 липня 2022 року, які не обмежували право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати будь-яким строком, так і після 19 липня 2022 року, які, в свою чергу, передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. Водночас, перебіг такого строку слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Щодо строку звернення до суду позивачем в частині позовних вимог після з 19 липня 2022 року, то суд зазначає, що за матеріалами справи ОСОБА_1 звільнена зі служби у Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України - 16.11.2023, зі служби у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України - 31.05.2024, однак лише з листів ДВБ НПУ за вих. № СЕД-16986 від 16.07.2024 та ДСР НПУ за вих. № 22590-2024 від 16.07.2024 позивач дізналася про те, що під час проходження служби у відповідні періоди грошове забезпечення позивача розраховане і виплачене без нарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.
Вказані обставини відповідачами не оспорюються.
Так, відповідачами не надано до матеріалів справи доказів того, що станом на дату звільнення позивача 16.11.2023 та 31.05.2024 відповідно Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомляли ОСОБА_1 про розрахунок грошового забезпечення у спірні періоди.
Водночас, такі розрахунки у формі довідок та розрахункових листів надано відповідачами позивачу з листами у відповідь на звернення її представника.
Позивач у позові вказує, що вказані листи нею отримано 20.08.2024, що відповідачами під час розгляду справи не спростовано.
Позовна заява подана до Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 01 листопада 2024 року, тобто у строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України.
Отже, суд дійшов висновку, що підстави для залишення позову без розгляду у відповідній частині позовних вимог відсутні.
Висновки суду в цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 380/653/23.
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599), Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40116086), Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43305056) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023.
Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.10.2020 до 31.05.2023, з 01.08.2023 по 15.11.2023.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 01.03.2024 до 31.05.2024.
Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 01.03.2024 до 31.05.2024.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.