Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2025 р. № 520/33067/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у неналежному розмірі.
2. Зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок з 08.11.2024 року та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6443,38 грн., тобто виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, визначеного у довідці від 04.07.2023 № 290.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у неналежному розмірі є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію «в разі втрати годувальника» відповідно до п. б ст. 36 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 30 % заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї з 08.11.2024 року.
Згідно протоколу призначення пенсії позивача основний розмір пенсії 30% від суми грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , який становить 9091,50 грн. та складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 45%. Відповідно основний розмір пенсії становить 2727 грн. 45 коп. Разом з щомісячною доплатою відповідно до ПКМУ № 713 від 14.07.2021 загальний розмір пенсії становить 4727,45 грн.
Також судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року по справі № 520/30039/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки від 04.07.2023 року № 290 та ненарахування та невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови № 713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.02.2023 перерахувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.07.2023 № 290.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.10.2022 нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови № 713, з урахуванням виплачених сум.
В позовній заяві позивачем зазначено, що згідно довідки від 04.07.2023 № 290 грошове забезпечення померлого чоловіка становить 21477,92 грн. та складається з посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби 41%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15%, премії 10%. Відповідно основний розмір пенсії позивача має становити 6443,38 грн.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 29 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Частинами 1, 2 ст. 30 цього Закону передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю (ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ).
Приписами п. "б" ч. 1 ст. 36 Закону № 2262-ХІІ також визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
При цьому, статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 40 Закону № 2262-ХІІ, пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (ст. 30), а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - довічно.
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону № 2262-ХІІ, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Як вже було встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року по справі № 520/30039/23 зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.02.2023 перерахувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.07.2023 № 290.
При цьому суд не погоджується з твердженням позивача, що згідно довідки від 04.07.2023 № 290 грошове забезпечення померлого чоловіка становить 21477,92 грн. та складається з посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби 41%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15%, премії 10%. Відповідно основний розмір пенсії позивача має становити 6443,38 грн., оскільки за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» відсутня інформація щодо виконання відповідачем за життя ОСОБА_2 рішення суду 04.12.2023 року по справі № 520/30039/23. Доказів зворотного суду не надано.
Таким чином відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з 08.11.2024 року та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 6443,38 грн., тобто виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, визначеного у довідці від 04.07.2023 № 290, оскільки станом на час призначення позивачу пенсії, грошове забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії становило 9091,50 грн., а отже в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах чинного законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.