Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 лютого 2025 року справа № 520/27372/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, премії у розмірі 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, премії у розмірі 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не було підготовлено та не надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 14.10.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі.
Ухвалою суду від 30.10.2025р. витребувано від Міністерства Оборони України відомості про розміри спірних надбавок за посадою, яку обіймав позивач перед звільненням на пенсію.
Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Також, звернув увагу суду на те, що позовні вимоги заявлені позивачем поза межами передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), призначену згідно вимог Закону України №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .
У відповідача виник законодавчо встановлений обов'язок з підготовки та надання до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області довідки для перерахунку його пенсії з 01.02.2023р. відповідно до постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2023 року), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, для проведення перерахунку розміру його пенсії. Проте, відповідач дій з виготовлення довідки не вчинив.
Позивач не погодився з вищевказаним та звернувся до суду позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (в подальшому - Закон № 2262-ХІІ), яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від № 704 30.08.2017 р. (в подальшому - Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704, в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Відповідно до пункту 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24.02.2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, з 24.02.2018 р. змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29.01.2020 р. відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017 р.) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 р.
Під час розгляду і вирішення цієї справи п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України підлягають солідарному застосуванню.
Із урахуванням вищевикладених норм, з 29.01.2020 р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023 р., на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями змінено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. на розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 294-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, визначених з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Постановою Кабінету Міністрів України. № 45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (в подальшому - Порядок № 45).
Відповідно до п. п. 1-3 Порядку № 45, механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України. № 704 від 30.08.2017 р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18.
Тобто, вказаним судовим рішенням відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України. № 704 від 30.08.2017 р, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу щорічно з 01 січня збільшуються за рахунок підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.
Встановлене в пункті 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 р. обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих, згідно із Постановою № 704, не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 р. у справі № 500/1813/21, від 04.01.2023 р. у справі № 640/17686/21.
Із урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідач, ухиляючись від виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії 01.02.2023р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), не дотримав вимог законодавства.
Внаслідок цього позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими.
Щодо виготовлення довідки станом на 01.01.2023р. про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення Міністра оборони України, яким з метою належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту у 2023 з 01.01.2023р. встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію - у розмірах згідно з Додатком 1 до доручення Міністра оборони України. Згідно додатку № 1 до доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, мінімальний розмір премії (тарифний розряд з 21 по 60) складає 140%.
Відповідачем не спростовано факт виплати станом на 01.01.2023р. надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію.
Із урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, який своєю чергою, є підставою для визначення спірних виплат.
Згідно із рішенням Міністра оборони України у 2023 році з 01.01.2023р. встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію - у розмірах згідно з Додатком 1 до доручення Міністра оборони України. Згідно додатку № 1 до доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, мінімальний розмір премії (тарифний розряд з 21 по 60) складає 140%.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем протиправно не підготовлено та не надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р., із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії у розмірі не менше ніж 140%. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023р. основного розміру пенсії, внаслідок чого позовні вимоги про визначення вказаних вище показників є в цілому обгрунтованими.
Вказані вимоги суд не вважає передчасними з огляду на необхідність належного та реального захисту прав позивача.
Суд звертає увагу, що питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів.
Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. Вказані висновки відповідають висновкам Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Що стосується посилань відповідача на розпорядження заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.12.2021 року №248/10491 є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 за № 671 Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.
Таким чином, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видає накази та директиви.
Водночас, лист департаменту фінансів МО України № 248/10491 від 29.12.2021 не є наказом чи директивою, і не встановлює правил поведінки.
З урахуванням викладеного, зазначена телеграма не може вважатись ані нормативним, ані розпорядчим актом керівника, яким визначається сталий розмір надбавки чи премії.
Відповідно, посилання відповідача на розпорядження заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.12.2021 року №248/10491, як підставу для обрахунку грошового забезпечення позивача є безпідставним.
Стосовно посилань відповідача на пропущення позивачем строків звернення до суду слід зазначити, що за сталою практикою Верховного Суду, яку суд враховує при розгляді цієї справи, до правовідносин з виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії шестимісячний строк звернення до суду не застосовується.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, премії у розмірі не менше ніж 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше ніж 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), процентної надбавки за вислугу років та окладу за військове звання, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, премії у розмірі не менше ніж 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше ніж 65%, відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру її пенсії.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров