Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
26 лютого 2025 р. Справа № 520/4098/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши скаргу на бездіяльність державного виконавця від стягувача ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , Державний виконавець Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматова Катерина Леонідівна, про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить суд:
- вплинути на ситуацію та зобов'язати Державного виконавця у справі №76608428 ОСОБА_3 виконувати всі надані законом дії та повноваження, використовувати всі законні методи для забезпечення виконання рішення суду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria» вказав, що словосполучення “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги щодо впливу на ситуацію та зобов'язання Державного виконавця у справі №76608428 ОСОБА_3 виконувати всі надані законом дії та повноваження, використовувати всі законні методи для забезпечення виконання рішення суду
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Як передбачено приписами ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, суд приходить до висновку, що оскарження рішень, дій, бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах розглядаються у порядку, передбаченому положеннями ЦПК України.
З аналізу наявних у матеріалах позову доказів суд зазначає, що в даному випадку спірні правовідносини пов'язані із виконанням виконавчого провадження №76608428 від 22.11.2024 року, відкритого, як вказаного заявником, у зв'язку з отриманням виконавчого листа від Харківського апеляційного суду, у зв'язку з постановленням останнім 31.10.2024 року постанови про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та визначення для неї графіку спілкування без присутності батька з дитиною до моменту прийняття рішення суду щодо визначення місця проживання дитини.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постанову від 31.10.2024 року Харківським апеляційним судом було ухвалено у цивільній справі №635/6905/24.
При цьому, ОСОБА_1 є стягувачем у вказаному виконавчому провадженні №76608428, а отже є його стороною.
Таким чином, враховуючи наведене вище, а також обставини того, що оскарження рішень, дій, бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах розглядаються у порядку, передбаченому ст. 447 ЦПК України, суд приходить до висновку, що скарга на бездіяльність державного виконавця від стягувача ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку КАС України, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою на бездіяльність державного виконавця від стягувача ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , Державний виконавець Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматова Катерина Леонідівна, про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.